УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/959/11
Категорія 57
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Кашапової Л.М., Зарицької Г.В.,
при секретарі Трохимчук Ю.М.,
з участю сторін, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Житомирі до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою позивача на рішення Богунського райсуду м.Житомира від 15 лютого 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Житомирі звернулося до суду з вищевказаним позовом /у листопаді 2010р. збільшило позовні вимоги а.с.28-29/, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 17026,25грн. в порядку регресу. Посилалося на те, що 8.12.2008р. на виробництві СТОВ „Старокотельнянське” стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з вини відповідача ОСОБА_1, який вироком Андрушівського райсуду Житомирської області від 9.07.2009 року визнаний винним у смерті працівника вищевказаного підприємства – ОСОБА_2 Позивач зазначав, що за період з 11.09.2009р. по 1.11.2010р. Фондом дитині загиблого була виплачена страхова сума в розмірі 17026,25 грн., яка підлягає відшкодуванню Фонду за рахунок винної особи.
Рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 15 лютого 2011 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі позивач просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов; посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права; вважає, що за вимогою Фонду в порядку регресу відповідач повинен відшкодувати причинену ним шкоду.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, 8 грудня 2008 року на виробництві СТОВ „Старокотельнянське”, відповідач ОСОБА_1, керуючи власним автомобілем марки ЗІЛ-130 реєстраційний номер НОМЕР_1, виконуючи маневр заїзду заднім ходом в приміщення зерноскладу, в порушення вимог п.10.1, 10,9 ПДР, здійснив наїзд на робітника сільгосппідприємства ОСОБА_2 У результаті ДТП ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, що потягли за собою смерть останнього.
Вироком Андрушівського райсуду Житомирської області від 9.07.2009р. відповідач був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
У зв’язку зі смертю ОСОБА_2 Фондом була сформована справа потерпілого та призначено страхові виплати щодо дитини загиблого від нещасного випадку на виробництві на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які були виплачені за період з 11.09.2009р.по 1.11.2010 року в розмірі 17026,25грн.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зазначена норма передбачає право регресу в разі, якщо особа відшкодувала потерпілому шкоду, заподіяну іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.
Однак, правовідносини, пов’язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК України.
Так, відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, за загальними правилами страхування страховик має право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування. У разі проведення страхових виплат за договором особистого страхування, враховуючи положення ч.4, 5 ст. Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страховик не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
За наведених обставин, райсуд прийшов до правильного висновку, відмовивши у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування рішення райсуду немає.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Житомирі відхилити.
Рішення Богунського райсуду м.Житомира від 15 лютого 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: