РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/299/25

Провадження № 2/293/266/2025

28 квітня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі

       головуючої судді                                 Проценко Л.Й.,

       секретаря судового засідання                   Ничипорук Н.А.,

       представника позивача         Савельєвої О.О.,

       відповідача ОСОБА_1 ,

       розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконавчого комітету Оліївської сільської ради як органу опіки і піклування в інтересах в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

І.Процесуальні дії по справі.

24.03.2025 виконавчий комітет Оліївської сільської ради як орган опіки та піклування звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ч.8 ст.187 ЦПК України з метою визначення підсудності справи, суд, звернувся з запитом до Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповіді №1227150 від 25.03.2025 з Єдиного Державного демографічного реєстру сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Проценко Л.Й. по справі №293/299/25, відповідач, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 27.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 28.04.2025 о 10:00 год.

ІІ.Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_4 є матір`ю неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Батько дітей ОСОБА_5 записаний відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері).

Позивач вказує, що 23.10.2024 до служби у справах дітей Оліївської сільської ради надійшло усне повідомлення від адміністрації Новопільського ліцею Оліївської сільської ради про те, що «ввечері 20.10.2024 року мати умисно спровокувала конфлікт із дітьми та в темну пору доби вигнала їх з дому».

25.10.2024 дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в службою у справах дітей Оліївської сільської ради взято на облік як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як такі, що зазнали жорстокого поводження, зокрема, домашнього насильства психологічного характеру, та у зв`язку із ухилянням матері від виконання батьківських обов`язків.

Суб`єктами виявлення та організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, здійснювався контроль за умовами проживання сім`ї, виконання матір`ю батьківських обов`язків та з`ясовано, що умови проживання незадовільні: житло потребує капітального ремонту. В будинку дві кімнати, але одна зачинена тому, що в стінах щілини і дуже холодно, вікна затягнуті поліетиленовою плівкою. Речі розкидані по кімнаті, стоїть жахливий запах сечі, у коридорі та веранді різний непотріб. Дівчата сплять на одному ліжку, шафа для зберігання одягу відсутня. Для дітей не облаштовано місце для відпочинку та сну, виконання домашніх завдань, проведення санітарно-гігієнічних процедур. Мати ОСОБА_4 часто вживає алкоголь і на фоні цього конфліктує з дітьми, постійно погрожує фізичною розправою та ображає дівчаток.

Під час проведення профілактичного рейду 10.02.2025 працівники служби у справах дітей та поліцейський офіцер громади відвідали сім`ю ОСОБА_6 за місцем проживання, де встановлено відсутність дітей за місцем проживання, а мати не змогла пояснити де вони, вказуючи про можливість їх перебування у старшого брата, так як дівчата вже деякий час не проживають вдома.

Зазначає, що у подальшому рейдовою групою вжито заходів щодо встановлення місця перебування дітей. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було виявлено в сім`ї їх старшого брата ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 .

Працівниками служби у справах дітей з дітьми проведено бесіду, під час якої останні повідомили, що залишили місце постійного проживання з матір`ю та з січня 2025 року перебувають у брата, повертатися додому не хочуть, оскільки мають постійне приниження з боку матері, конфлікти з нею на підґрунті вживання алкоголю та неналежні умови проживання.

Позивач доводить, що мати ОСОБА_4 не працює, отримує пенсію за віком багатодітної матері, яку витрачає на вживання алкоголю та утримання співмешканця, який періодично проживає разом з нею. Вона впродовж тривалого часу не намагається виховувати та утримувати дочок. Неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.ст. 184 та 173-2 КУпАП. Матір не прагне змінити спосіб життя, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, матеріального та фінансового забезпечення дітей, не створила умов для їх проживання та розвитку. Такий спосіб життя матері ОСОБА_4 штовхає власних дітей на шлях бездоглядності та безпритульності.

У зв`язку з цим наказами служби у справах дітей Оліївської сільської ради від 11.02.2025 року неповнолітніх ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як дітей, залишених без батьківського піклування. Також за їх згодою, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 тимчасово влаштовано в сім`ю брата.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Оліївської сільської ради 26.02.2025 (протокол №5).

       Рішенням виконавчого комітету Оліївської сільської ради від 27.02.2025 року № 25 затверджено висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .

Зважаючи на викладене, виходячи з інтересів дітей, позивач уважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітніх дочок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зазначає, що після набуття дітьми статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, органом опіки та піклування Оліївської сільської ради буде вжито заходів щодо влаштування дітей в сімейні форми виховання.

Також посилаючись на норми статей 180, 182, 183 Сімейного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просила суд взяти до уваги з`ясовану органом опіки та піклування думку дітей, які не заперечують проти позбавлення матері батьківських прав.

Відповідач у судовому засіданні від 28.04.2025 зазначила, що позов визнає. Вказала, що не має можливості утримувати дітей та не заперечила, що необхідних умов для проживання дітей нею не створено, діти тривалий час проживають у сім`ї її повнолітнього сина.

Зважаючи на визнання позову відповідачем суд з урахуванням норм ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні від 28.04.2025 відповідно до ч.6 ст. 259 ЦПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_4 є матір`ю неповнолітніх дітей:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 22.07.2022 Черняхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис за №1 (а.с.13);

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 22.07.2022 Черняхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис за №2 (а.с.17).

Відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що стверджується копіями витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 16, 19).

ОСОБА_4 згідно довідки про склад сім`ї та проживання від 13.02.2025 за №100, виданої виконавчим комітетом Оліївської сільської ради, зареєстрована разом з дітьми: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20). Реєстрація місця проживання ОСОБА_1 та дітей за вказаною адресою також підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади (а.с.11,15,18).

За даними копії витягу із Журналу обліку звернень і повідомлень стсовно дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, служби у справах дітей Оліївської сільської ради, наданого позивачем, має місце запис повідомлення ОСОБА_14 /заступника директора з виховної роботи Новопільського ліцею Оліївської с/р від 23.10.2024 про спровокований конфлікт ОСОБА_4 стосовно дітей, внаслідок якого ОСОБА_4 вигнала дітей із дому, та запис від 24.10.2024 про вжиті заходи за фактом домашнього насильства ОСОБА_1 стосовно дітей (а.с.21-22).

Наказом служби у справах дітей Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 25.10.2024 № 120-ОД "Про взяття ОСОБА_2 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.10.2024 взята на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як така, що зазнала жорстокого поводження, зокрема, домашнього насильства психологічного характеру та у зв`язку із ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків (а.с.23).

Наказом служби у справах дітей Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 25.10.2024 № 122-ОД "Про взяття ОСОБА_3 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.10.2024 взята на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як така, що зазнала жорстокого поводження, зокрема, домашнього насильства психологічного характеру та у зв`язку із ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків (а.с.24).

Відповідно до акта обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 24.10.2024, 03.01.2025, 10.02.2025, умови проживання в будинку незадовільні (в будинку дві кімнати, але одна зачинена із-за щілин у стінах, вікна затягнуті поліетиленовою плівкою, речі розкидані по кі­мнаті, стоїть жахливий запах сечі, у коридорі та веранді різний непотріб, шафа для одягу відсутня), мати не забезпечує належним чином базові потреби дітей, не займається їх духовним розвитком, зловживає спиртними напоями, вчиняє психологічне насильство відносно дітей, діти залишили місце проживання за адресою проживання матері та проживають у старшого брата та повідомили, що не бажають повертатись до матері, оскільки та зловживає спиртними напоями та постійно конфліктує з ними, умов для належного проживання не створює (а.с.25,26,27).

Згідно із протоколами бесіди від 10.02.2025, проведеної з ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , останні висловили думку щодо позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_4 , оскільки остання зловживає спиртними напоями, вчиняє постійні конфлікти, не забезпечує їх ні продуктами харчування, ні одягом та не бажає покращувати умови проживання, часто не буває дома, через що вони залишили місце проживання та не бажають повертатись до матері (а.с.28,29).

За даними копій постанов Черняхівського районного суду Житомирської області від 10.02.2022 (справа №293/176/22), від 22.12.2022 (справа №293/2003/22), та від 21.11.2024 (справа №293/1594/24) , відповідач притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184, ч.2 ст. 184 КУпАП за не виконання батьківських обов`язків та за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно дітей (а.с.30-38).

Відповідно до наказів служби у справах дітей Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.02.2025 за №№22-ОД, 24-ОД, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбалених батьківського піклування, як дітей, які залишились без батьківського піклуваня.

За наказами служби у справах дітей Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.02.2025 за №№25-ОД, 26-ОД, дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влашотовано в сім`ю брата ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.43,44).

Згідно висновку виконавчого комітету Оліївської сільської ради як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Оліївської сільської ради № 25 від 27.02.2025 (а.с.45), є доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.46-48).

З метою захисту прав дітей, позивач в їх ітересах звернувся до суду з даним позовом.

IV.Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Відповідно до положень статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

       Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладаються однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі "Мамчур проти України" (заява N 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

За приписами, що містяться у нормах ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідач у судовому засіданні не скористалась своїми процесуальними правами сторін в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Суд зазначає, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно із висновком виконавчого комітету Оліївської сільської ради як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Оліївської сільської ради №25 від 27.02.2025, встановлено, що умови проживання ОСОБА_4 незадовільні: житло потребує капіта­льного ремонту, для дітей не облаштовано місце для відпочинку та сну, виконання домашніх завдань, проведення са­нітарно-гігієнічних процедур. Мати ОСОБА_4 часто вживає алко­голь і на фоні цього конфліктує з дітьми, постійно погрожує фізичною розправою та ображає дівчаток, що як наслідок спричинило залишення дітьми місця проживання. Під час проведеної бесіди з дітьми, як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_11 повідомили, що залишили міс­це постійного проживання з матір`ю та з січня 2025 року перебувають у брата, наміру повертатись додому не мають, оскільки мають постійне приниження з боку матері, конфлікти з нею на підґрунті вживання алкоголю та неналежні умови проживання. Тому, виходячи з інтересів дітей, орган опіки та піклування уважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки такий висновок зроблений на підставі вивчення всіх обставин справи, взаємин матері із дітьми.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до переконання, що позивачем доведений факт доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , суду надані належні, допустимі та достовірні докази того, що відповідач не прагне виховувати дочок, піклуватися про їх, не створює відповідні умови для їх проживання, не виявляє батьківської уваги та турботи, бажання належного спілкування з дітьми, життям та здоров`ям дітей не цікавиться, жодних заходів для спілкування з дітьми та повернення їх не здійснює.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в своїй сукупності, суд розцінює як те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дочок, що відповідно до ст. 164 СК України, є підставою для застосування до відповідача такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відносно її неповнолітніх дочок - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У суду відсутні підстави вважати, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 вплине на інтереси дітей, які не отримують від матері необхідної уваги та догляду.

Крім того, суд зазначfє, що при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно із ст. 169 СК України, відповідач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову в частині позбавлення батьківських прав відповідача відносно її неповнолітніх дітей – дочок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, то такі вимоги позивача суд також уважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Як визначено ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (ч.3 ст. 166 СК України).

Частиною 1 ст. 191 СК України  аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Отже, враховуючи вказані положення матеріального права, суд уважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей – дочок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно для двох діткй,  але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття, що відповідатиме вимогам статей 182, 183, 191 СК України.

       Визначення аліментів у такому розмірі не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України (зокрема, Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 N 2017-III, Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.99 N 966-XIV).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

V.Роподіл судових витрат

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України удовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору на підставі закону, виходячи із кількості і характеру заявлених позовних вимог, з відповідача в дохід держави слід стягнути 2422,40  гривень судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь особи чи установи, яка в подальшому буде здійснювати догляд за ними, в розмірі 1/3 заробітку (доходу) щомісячно для двох діткй,  але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 24.03.2025 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40  копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів, на підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Відомості про учасників у справі.

Позивач: Орган опіки та піклування Оліївської сільської ради, адреса/ місцезнаходження: вул.Л.Ступницького, 68, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402, код ЄДРПОУ 44557956.

Позов пред`явлено в інтересах неповнолітніх дітей:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач:  

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

РНОКПП: НОМЕР_3 .  

Повний текст рішення складений та підписаний: 01.05.2025

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО