ЄУН: 336/1799/25

Провадження №: 3/336/1693/2025

ПОСТАНОВА

іменем України

30 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місцезнаходження суб`єкта господарювання: АДРЕСА_1 , -

встановила:

21 лютого 2025 року в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області подав до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя протокол про адміністративне правопорушення № 148 від 28 січня 2025 року, який складено заступником начальника відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУДПС у Запорізькій області Брижахою Тетяною Валеріївною, за результатами проведеної перевірки ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» встановлено, що посадова особа головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила правопорушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.4 ст.200, п. 201.12 ст.201 з врахуванням вимог абз. «в» п. 200.14 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями) ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» (код СДРІІОУ 00222226) завищено від`ємне значення з ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1 Декларації) за листопад 2024 року всього у сумі 467894 гривень, яке виникло за рахунок завищення у листопаді місяці 2024 року податок на додану вартість, який було сплачено Запорізькій митниці при ввезені на митну територію України товарів, необоротних активів всього у сумі 464269 гривень та не включення до йото складу розрахунку коригування постачальника послуг ТОВ «Статус Про».

Порушено вимоги ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Дата, час і місце вчинення порушення: 69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 44, акт документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2025 №1106/08-01-07-01/00222226 (порушення триваюче).

В протоколі свідки, поняті не зазначені.

До протоколу додано: копію наказу про призначення, копію паспорту, ідентифікаційного номеру, копію акту документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2025 №1106/08-01-07-01/00222226.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надала.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов`язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.

На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі його відсутність на підприємстві, установі, організації, а також в неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків.

Суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема головні бухгалтери).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

З диспозиції зазначеної частини статті КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, тобто ряду окремих незаконних діянь, які передбачені законодавством України.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Тому дані обставини, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.

В протоколі не зазначено дати та часу вчинення правопорушення, що є порушенням ст. 256 КУпАП.

В підтвердження обставин викладених в протоколі додано акт перевірки.

Висновки, викладені в актах, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значущості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Крім того, судження контролюючого органу про порушення окремих норм податкового законодавства є висновками тільки контролюючого органу. Висновки, викладені в акті (а не в податковому повідомленні-рішенні) є звичайним відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а отже, такий акт не порушує прав останнього.

Отже, висновки, викладені у довідках чи актах, є відображенням дій податкових інспекторів. Вони не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків. Зазначені висновки викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2019 року N 814/2124/14 від 17.07.2019 р.

В протоколі та акті перевірки міститься посилання Декларації(р. 20.2.1), проте такої декларації не додано, крім того в акті зазначено, що наведена в акті податкова інформація, наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведення цієї перевірки, в тому числі представлена платником податків, проте такої інформації не додано до протоколу, що в свою чергу позбавляє можливості суд перевірити зазначені обставини.

Суд не має можливості перевірити правильність результатів, які зафіксовано у вищевказаному Акті перевірки, оскільки вони не мотивовані належним чином та зроблені без посилання на відповідні первинні документи, які дозволяють встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні «Волчлі проти Франції» заява № 35787/03 п.29, 26.07.2007р. вказує, що «при застосуванні правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом».

Крім того, в рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх документальних доказів, які б підтверджували викладені в Акті, а відтак і в складеному за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП протоколі про адміністративне правопорушення, обставини, посадовою особою, уповноваженою на складення адмінматеріалів, суду надано не було.

Зазначене свідчить про неконкретність викладеної суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 148 від 28 січня 2025 року неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону правопорушення.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, які поза розумним сумнівом підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 1, 7, 9, 10, 11, 163-1 ч. 1, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

постановила:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя:

Постанова набрала законної сили "___"_____________ 20___рік

Дата видачі постанови "___"_____________ 20___рік