Єдиний унікальний номер 305/666/25

Провадження по справі 2/305/358/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2025 року                                                                 місто Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Дочинця С.І., при секретарі Веклюк А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що спадкодавцю,  ОСОБА_2 на праві приватної власності в цілій частині належав житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка). Право приватної власності ОСОБА_2  на вказаний житловий будинок також підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.03.2009 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме мано №25555338 від 12.03.2010. У віці 75 років ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2  померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії  НОМЕР_1  від 02 серпня 2013 року. Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на житловий будинок  АДРЕСА_1 . Оскільки спадщина після смерті  ОСОБА_2  відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , то вказані відносини слід врегульовувати у відповідності до Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року. Спадкодавець ОСОБА_2  06 серпня 2008 року склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належний їй на праві власності житловий будинок, надвірні споруди, все своє майно та земельну ділянку, що прилягає до житлового будинку в  АДРЕСА_1 , заповіла позивачу -  ОСОБА_3 , 1989 року народження, що стверджується заповітом посвідченим 06 серпня 2008 року секретарем виконавчого комітету Розтоківської сільської ради,  ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №113. Позивач ОСОБА_3  08 жовтня 2020 року, уклала шлюб з громадянином  ОСОБА_5 та змінила своє прізвище після державної реєстрації шлюбу на  ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про шлюб серії  НОМЕР_2  від 08 жовтня 2020 року. Про існування заповіту складеного на її користь позивач не знала, оскільки не проживала і не була зареєстрована в одному житловому будинку зі спадкодавцем. Громадянка ОСОБА_2  до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою:  АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою №737 виданою 09.12.2024 виконкомом Богданської сільської ради. Про те, що на користь позивача складено заповіт, вона дізналася у листопаді 2024 року, під час прибирання житлового будинку, який належав спадкодавцю ОСОБА_2 . В подальшому ОСОБА_1 13.02.2025 року, звернулася до Рахівської ДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті  ОСОБА_7 . Однак, у видачі такого свідоцтва, державним нотаріусом Рахівської ДНК,  ОСОБА_8  їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини, про що видано відповідну письмову постанову № 02 від 13.02.2025. Оскільки, позивач не може у повному обсязі реалізувати свої права як спадкоємець за заповітом, а саме отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті  ОСОБА_2  тому змушена звернутися до суду з позовною заявою для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини. Просила, суд, вказані причини пропуску встановленого строку для прийняття спадщини визнати поважними та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, тривалістю три місяці.

Позивач, ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У судове засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача, Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про день, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом отримання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. У судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву про розгляд справ за їх відсутності. У задоволенні позовних вимог не заперечував.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право приватної власності ОСОБА_2  на житловий будинок АДРЕСА_1 , підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.03.2009 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме мано №25555338 від 12.03.2010.

Як вбачається з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 серпня 2013 року, виданого виконкомом Розтоківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, у віці 75 років ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Заповітом посвідченим 06 серпня 2008 року секретарем виконавчого комітету Розтоківської сільської ради, ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №113 встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 06 серпня 2008 року склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належний їй на праві власності житловий будинок, надвірні споруди, все своє майно та земельну ділянку, що прилягає до житлового будинку в АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_3 , 1989 року народження.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 08 жовтня 2020 року, виданого виконавчим комітетом Розтоківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 08 жовтня 2020 року, уклала шлюб з громадянином ОСОБА_5 та змінила своє прізвище після державної реєстрації шлюбу на ОСОБА_6 .

Відповідно до довідки №737, виданою 09.12.2024 виконкомом Богданської сільської ради, громадянка ОСОБА_2 до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою від 13.02.2025 №89 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до Державного нотаріуса Рахівської ДНК.

Державним нотаріусом Рахівської ДНК, Пріц О.І. їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини, про що видано відповідну письмову постанову № 02 від 13.02.2025.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 80099053 від 13.02.2025 р. встановлено що заповіт ОСОБА_2 є чинним, зареєстрованим та інші заповіти відсутні.

Згідно довідки, виданої Рахівською державною нотаріальною конторою №47/01-16 від 13.02.2025 р., єдиним спадкоємцем, є ОСОБА_1 .

Тобто інші особи які б прийняли спадщину пасивною поведінкою, спільно проживаючи з спадкодавцем відсутні. А спадщина відкрилася тільки 13.02.2025 року за моєю заявою. Підтвердженням цього є інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80099076 від 13.02.2025 р.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач не звернулася у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, оскількине знала, що на її користь складено заповіт.

Так, Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 758/13293/18 у своїй постанові від 16.08.2023 року зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У зв`язку з наведеним, суд визнає поважною причину пропуску позивачем встановленого строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а позивачу ОСОБА_1 необхідно надати додатковий строк для прийняття спадщини.

У позовній заяві позивач зазначила про залишення судових витрат за собою, тому суд вважає за необхідне залишити такі за позивачем.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання до відповідної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЙРЗ: НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_2 .

Відповідач, Богданська сільська рада Рахівського району Закарпатської області, місцезнаходження с. Богдан, вул. Шевченка, 114 Рахівського району Закарпатської області, ЄДРПОУ 04351469.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Рахівського районного суду

Закарпатської області                                                         Дочинець С.І.