Справа № 309/263/20

Провадження № 1-кп/309/343/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:  

                    головуючого - судді                      ОСОБА_1

                    суддів:                                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3          

за участю:  секретаря судового засідання       ОСОБА_4

                   прокурора                                        ОСОБА_5

                   обвинувачених                                ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

                                                                             ОСОБА_8 , ОСОБА_9

                   захисника                                         ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12019070000000075 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.306 ч.1, 307 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №12019070000000075 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.306, ч.3 ст.307 КК України.

Стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обрано, а потім неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком по 8 травня 2025 року включно.

В судовому засіданні прокурором було заявленя клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – адвокат ОСОБА_10 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали думку захисника ОСОБА_10 ..

Заслухавши думки прокурора, обвинувачених та захисника, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України: строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1/переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2/знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3/незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4/перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5/вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно ст.178 КПК України: при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1/вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2/тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3/вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4/міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5/наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6/репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7/майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8/наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9/дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10/наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11/розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12/ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія судів враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу. Відповідно до п.«с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При розгляді клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 колегія суддів враховує, що вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого, та санкція за вчинення якого, згідно ч.3 ст.307 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленні волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені з метою ухилення від кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ними діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останнім вини у вчинені вищевказаного злочину, можуть в подальшому продовжити злочинну діяльність, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного /обвинуваченого/, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Оскільки обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, спрямованого саме на збут наркотичних засобів та психотропних речовин широкому колу осіб та збагачення від вказаної злочинної діяльності, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, суд вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 строку тримання під вартою підлягають задоволенню, оскільки є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, та може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Керуючись ст.176-178, 183, 193-194, 196-197, 199, 205, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 45 днів, - з 9 травня 2025 року по 22 червня 2025 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 45 днів, - з 9 травня 2025 року по 22 червня 2025 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захиснику цих обвинувачених та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення /ДУ «Закарпатська УВП №9» - для відома/.

Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 2 травня 2025 року, о 13-00.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2

                                                                              ОСОБА_3