УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року

м. Київ

справа № 686/1838/25

провадження № 51 - 1540 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Як вбачається з наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 рокуна підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перевірку ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Стаття 129 ч. 2 п. 8 Конституції України відносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (рішення № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року), забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбачений п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції, якому відповідає обов`язок цього суду переглянути по суті справу в спосіб всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів з урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги та перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Рішення, яким завершується розгляд справи, може стати предметом перегляду в суді вищого рівня в апеляційному порядку, і подання апеляційної скарги щодо такого рішення не може бути заборонено законом.

Відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас законом можуть бути встановлені обмеження чи навіть заборони щодо оскарження в апеляційному порядку окремих процедурних судових рішень.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК.

Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в частинах 1, 2 ст. 309 КПК.

За змістом ч. 3 ст. 309 КПК інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже процесуальним законом визначено саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді (іншого ніж ті, що включені до ст. 309 КПК).

Не передбачена така можливість і ч. 3 ст. 307 КПК, відповідно до якої ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.

Згідно ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що ухвала слідчого судді за наслідками розгляду скарги на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні не підлягає апеляційному оскарженню, оскільки така ухвала слідчого судді не входить до переліку ухвал, що можуть бути окремо оскаржені під час досудового розслідування.

Отже, суддя апеляційного суду встановив, що апеляційну скаргу подано на судове рішення слідчого судді, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, та згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 .

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_4 про порушення апеляційним судом загальних засад кримінального провадження та положень Конституції України, оскільки рішення судді апеляційного суду прийнято відповідно до вимог кримінального процесуального закону, положень Конституції України, судової практики та з урахуванням вказаного Рішення Конституційного Суду України. Таке рішення апеляційного суду не суперечить засадам кримінального провадження таким як верховенство права та законність і не порушує конституційні права та свободи осіб у кримінальному провадженні.

Водночас, у випадку прийняття рішення про відмову у визнанні особи потерпілою, вона має процесуальний статус іншого учасника кримінального провадження - заявника та користується правами, визначеними ст. 60 КПК, або ж в залежності від обставин досудового розслідування особа може повторно звернутися з клопотанням про визнання потерпілим. Крім того, у особи є можливість за відповідних обставин реалізувати таке своє право під час судового провадження в суді першої інстанції та звернутись з клопотанням про визнання потерпілим.

Враховуючи викладене, з касаційної скарги та копії судового рішення колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3