Справа № 299/2612/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30.04.2025                 м. Ужгород

       Закарпатський апеляційний суд в складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, матеріали контрольного провадження № 11-кп/4806/137/25, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 , на ухвалу Виноградівського районного суду від 13 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

       Ухвалою Виноградівського районного суду від 13 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , і продовжено йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 11.05.2025 року включно.

       З цієї ухвали слідує, що прокурор Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури подав до Виноградівського районного суду клопотання про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Вказує, що визначений ухвалою слідчого судді від 12.04.2024 запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , строк дії якої продовжувався, спливає. Крім цього прокурор вказує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено кримінальне покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років. Обвинувачений є судимим. Існування ризиків, що констатовані слідчим суддею, тривають і на даний час не зменшилися. Тому вважає, що дію ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити ще на 60 діб.

       Крім цього, з матеріалів контрольного провадження слідує, що обвинувачений ОСОБА_5 подав до Виноградівського районного суду письмове клопотання, у якому просить змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на м`якший, а саме: домашній арешт. Клопотання обґрунтував тим, що не надано докази і ризики відсутні, на утриманні має двох малолітніх дітей.

       Ухвалою слідчого судді зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину. Також вказано, що ризики встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не змінилися, не зменшилися і не перестали існувати. Врахувавши наведене та дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти власності, схильний до вчинення крадіжок, не працює, зловживає алкоголем, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.

       Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, обвинувачений ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, у якій вказує, що клопотання сторони обвинувачення ґрунтується на припущеннях та не підтверджено доказами. Також не надано доказів які б свідчили, що обвинувачений не виконуватиме покладені на нього обов`язки. Зауважує, що місцевим судом не враховано, що ОСОБА_5 одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей. Просить скасувати ухвалу та ухвалити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби або домашній арешт у нічний час доби з 22:00 по 06:00 год., з носінням електронних засобів контролю.

       Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора ОСОБА_7 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Висновок суду першої інстанції про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені в судовому рішенні висновки такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з матеріалами та обставинами кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що прокурор, довів наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, а саме: ОСОБА_5 перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення вини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

Крім цього, місцевим судом обґрунтовано взято до уваги тяжкість покарання (у разі визнання ОСОБА_5 винуватим, йому загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 8 років) та дані про особу обвинуваченого (неодружений, непрацюючий, раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку, зловживає алкоголем, схильний до вчинення крадіжок), відсутність обставин, які би перешкоджали триманню обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Вищенаведене, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про обґрунтованість висновку, що ризики, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний момент не відпали та не зменшилися, і продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти вказаним ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стороною захисту не спростовані як у суді першої інстанції, так і в ході розгляду апеляційної скарги. При цьому, також береться до уваги те, що дані про особу на які посилається захисник, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, не буде ухилятися від суду, не впливатиме на свідків чи інших учасників кримінального провадження, не перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, і що до нього може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, апеляційний суд відхиляє, оскільки стороною захисту не надано доказів на спростування даних обставин.

Отже, продовження строку дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості, характеру та конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу, є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у тому числі й запобігання настанню встановлених ризиків.

       Доводи апеляційної скарги про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, апеляційний суд відхиляє як безпідставні і необґрунтовані. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що стороною захисту не надано жодних доказів, які б спростовували встановлені ризики та, відповідно, давали можливість для застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів.

       Окрім наведеного, захист не надав жодних доказів, які б достовірно підтверджували, що обвинувачений ОСОБА_5 є одруженим та має двох дітей, зокрема копій свідоцтв про шлюб та народження дітей, а також те, що ці або інші особи фактично перебувають у нього на утриманні.

       Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що приєднана адвокатом ОСОБА_8 відповідь ДУ "Закарпатської установи виконання покарань (№9) щодо вартості харчування ув`язнених (а.с.131-133) не стосується предмета оскарження рішення про продовження запобіжного заходу, оскільки не впливає на оцінку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не має значення для обрання запобіжного заходу.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_5 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що обвинувачений із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_5 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров`я. Будь-яких доказів, зокрема висновків лікарів тощо, у підтвердження таких фактів стороною захисту не надано.

       Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також порушувати процесуальні обов`язки іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

       За цих обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вирішив задовольнити клопотання прокурора і продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 11.05.2025 включно.

Строк тримання дії ухвали щодо ОСОБА_5 слідчий суддя встановив відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів також не встановлено.

Колегія суддів доходить вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі не вказується як в апеляційній скарзі, так і не посилалася сторона захисту під час її розгляду.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 , відхилити.

Ухвалу Виноградівського районного суду від 13 березня 2025 року, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: