У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2257/25

провадження № 2/0285/1253/25

01 травня 2025 року                                         м. Звягель

       Суддя Звягельський міськрайонний суд Житомирської області Помогаєв А.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради про встановлення сім`ї статусу учасника бойових дій, що помер,-

УСТАНОВИВ:

До Звягельського міськрайонного суду Житомирської області надійшла вищезазначена позовна заява, у якій позивач просить визнати ОСОБА_1 та двох дітей - сина ОСОБА_2 , дочку ОСОБА_3 , членами сім`ї учасника бойових дій ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, просить зобов`язати відповідача видати посвідчення. Посилається на відмову відповідача у встановленні такого статусу та видачі посвідчення.

Позовна заява подана у порядку цивільного судочинства.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Визначаючи, чи пов`язується з встановленням зазначеного у заяві факту виникнення у заявниці певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України.

За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги позивача у даній справі пов`язані з доведенням підстав для набуття нею певного правового статусу, не пов`язані з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. За предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами позивача з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20), вирішуючи питання про юрисдикційність зазначив, що необхідно виходити з потреби визначати правову природу відносин, що виникли між учасниками справи, віддаючи цьому питанню першочергове значення. Питання про вирішення юрисдикційності спору з`ясовується судами на стадії відкриття провадження у справі, а якщо на стадії відкриття допущено помилку або неможливо було з`ясувати питання юрисдикції, тоді суд на будь-якій стадії розгляду справи вправі закрити провадження з підстав помилкового обрання відповідної юрисдикції. Питання юрисдикції впливає на визначення компетентного суду, належного кола учасників справи, розподіл тягаря доведення тощо, тож має вирішуватися судом пріоритетно до вирішення усіх інших правових питань.

Врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, Верховний Суд визнав недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Публічно-правовий спір це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

У спірних правовідносинах Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради наділене повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права, наданого згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність між позивачем та відповідачем публічно-правового спору про надання спеціального статусу.

Відповідач у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень.

Дана категорія спорів не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки згідно ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адмінітративного суду.

Предметна підсудність даного адміністративного спору також охоплюється визначенням справ незначної складності, що передбачено п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 19, 186, 353, 354 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради про встановлення статусу учасника бойових дій, що помер.

Роз`яснити позивачу право на звернення з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду, в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя                                                        А.В. Помогаєв