Справа № 344/5927/25

Провадження № 11-сс/4808/160/25

Категорія ст. 183  КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано – Франківського апеляційного суду  в складі :

головуючого судді                                    ОСОБА_3 ,

суддів                                                          ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання                   ОСОБА_6 ,

прокурора                                                   ОСОБА_7

захисника                                                    ОСОБА_8 , 

підозрюваного                                            ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_9 , в рамках кримінального провадження № 12025091010000598 від 01.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, -

                                                   в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, незаконною та такою, що винесена з порушенням норм КПК, Конституції України та практики ЄСПЛ, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що слідчий суддя застосовуючи щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не в повній мірі  дослідив особу підозрюваного, не дотримався вимог ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, особливо щодо підстав для тримання особи під вартою та можливості застосування альтернативних запобіжних заходів.

Вказує, що ухвала слідчого судді не містить переконливого обґрунтування наявності саме виключних обставин, які б об`єктивно унеможливлювали визначення застави. Сторона обвинувачення не надала  доказів того, що застосування альтернативного запобіжного заходу не забезпечило б належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчим суддею не враховано особу підозрюваного ОСОБА_9 , зокрема, що він є особою, яка має постійне місце проживання, родинні зв`язки, працевлаштування. Це свідчить про відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, у такому обсязі, який би виправдовував повну відмову у заставі.

Суд не оцінив повну можливість застосування м`якших запобіжних заходів, а також не врахував співмірність обраного заходу із тяжкістю кримінального правопорушення та особистими обставинами підозрюваного.

Додатково звертає увагу на практику ЄСПЛ та практику Верховного суду.

Вказані висновки свідчать, що слідчий суддя  першої інстанції вийшов за межі розумного розсуду, не визначивши заставу і не мотивувавши свою відмову посиланням на конкретні  виключні обставини, передбачені законом.

Вказує, що практика Європейського суду узгоджується із позицією ЄСПЛ, підтверджуючи  необхідність  персоналізованого підходу до кожної справи та визначення застави як обов`язкової альтернативи, якщо немає доведених виключень.

Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 16.04.2025 року в частині відсутності визначення застави скасувати та постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 .

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі, який відповідає матеріальному стану підозрюваного та тяжкості  обвинувачення.  

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2025 року клопотання слідчого задовольнено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9   запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 01 червня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 постановлено здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в судовому засіданні прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано наявність вказаних ризиків та те, що жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження, а тому щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Під час апеляційного розгляду:

- підозрюваний ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати;

- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 16.04.2025 року без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та подані документи, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, з наступних підстав.                

Як вбачається з матеріалів судового провадження, 02.04.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Постановою від 03 квітня 2025 року оголошено у розшук ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 .           

Ухвалою від 04.04.2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного  ОСОБА_9 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.        

15.04.2025 року підозрюваного ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано, про що складено протокол затримання особи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_9 ,  вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав, застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_9   в їх сукупності.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчинені ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

На об`єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів апеляційної скарги про не визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_9 , слід зазначити наступне.        

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.      

А тому слідчий суддя прийшов до обґрунтованого переконання про те, що враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_9 , обставини вчинення кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Посилання захисника в апеляційній скарзі щодо даних про особу підозрюваного, то вони самі по собі не можуть бути підставою для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки дані обставини є такими, які характеризують особу підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи. 

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 слід залишити без задоволення, так як підстав для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, оскільки висновки слідчого судді є обґрунтованими.      

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

                                                       постановила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9   –  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий                                                                                         ОСОБА_3

Судді:                                                                                                   ОСОБА_4

                                                                                                                ОСОБА_5