ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          У Х В А Л А

"01" травня 2025 р.                                                                          справа №640/34743/21

м. Івано-Франківськ  

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців (при Міністерстві юстиції України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Корольов Михайло Андрійович, ОСОБА_2 про    визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) в інтересах якого діє адвокат Касьяненко Д.Л. (далі – представник позивача) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців (при Міністерстві юстиції України) (далі – відповідачі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Корольов Михайло Андрійович (далі - третя особа) у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 21.09.2021 про відхилення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого органу міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та відмові у застосуванні до нього дисциплінарного стягнення;

- зобов`язати Дисциплінарну комісію приватних виконавців при Міністерстві юстиції України повторно розглянути подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого органу міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за результатами позапланової невиїзної перевірки, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/34743/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/34743/21 зареєстрована 19.03.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025, справу №640/34743/21 передано судді Скільському І.І.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.03.2024 прийняв до провадження адміністративну справу №640/34743/21, розпочав розгляд справи №640/34743/21 спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.04.2025 до суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, в якому зазначено про те, що дана справа має значний інтерес для учасників справи, оскільки предмет спору не знаходить свого відображення у судовій практиці, а тому розгляд даної справи буде мати значний суспільний інтерес.

Розглядаючи по суті заявлене клопотання, зважаючи на наявні у справі матеріали, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, суд виходить із наступних підстав і мотивів.

Так, частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що відповідно до особливостей розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначених частиною 4 статті 260 КАС України, відповідач в установлений судом строк може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у свою чергу, суд, залежно від обґрунтованості заперечень відповідача, протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені частиною 1 статті 167 КАС України.

Оцінюючи аргументи відповідача, суд, виходить із того, що, недотримуючись вимог вищезгаданої норми процесуального закону, клопотання представника Міністерства юстиції України не містить належних підстав, мотивованого та правового обґрунтування, із посиланням на фактичні обставини справи, котрі об`єктивно свідчили б про неможливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Оцінивши зміст позовних вимог і попередньо дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, суд уважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі як станом на день вирішення питання про прийняття справи до провадження, так і станом на день оцінки по суті клопотання із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, не вимагає переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд зважає на те, що у клопотанні представником Міністерства юстиції України не розкрито зміст власних міркувань, а саме не конкретизовано, у чому проявляється значущість цієї адміністративної справи для відповідача, та яким саме чином суд позбавить чи обмежить їх у реалізації прав учасника справи і забезпечення здійснення деяких принципів адміністративного судочинства, якщо не здійснить перехід до загального позовного провадження.

Відтак, таке клопотання не містить жодної мотивації щодо неможливості забезпечення належного представництва, надання необхідних пояснень, зауважень чи заперечень у відношенні до всіх обставин справи, одержання можливості своєчасно та належним чином заперечувати доводи інших учасників, подавати клопотання, при розгляді справи за правилами статті 262 КАС України.

З приводу висловленого у клопотанні заперечення представника Міністерства юстиції України проти розгляду цієї адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Як встановлено частиною 3 статтею 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд зобов`язаний враховувати вимоги частини 3 статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 Кодексу визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: - щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; - щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; - щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: - щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; - щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; - щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; - щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісіїприватних виконавців про відхилення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого органу міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та відмові у застосуванні до нього дисциплінарного стягнення, зобов`язання вчинити певні дії.

Відтак, ця адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не звужують зміст основних принципів адміністративного судочинства, визначених частиною 3 статті 2 КАС України, в тому числі таких, як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 стаття 12 Кодексу).

Частинами 1, 2 статті 257 КАС України встановлено розгляд саме справ незначної складності за правилами спрощеного позовного провадження, а також будь-яких інших, віднесених до юрисдикції адміністративного суду, за винятком зазначених у частині четвертій цієї статті, які відповідно не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, і, до яких, як вже було з`ясовано судом, дана адміністративна справа не відноситься.

Згідно частини 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 3 статті 242 КАС України).

Варто наголосити, що за приписами частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином сторони і їх представники в однаковій мірі наділені усім обсягом прав, визначених КАС України, незалежно від того здійснюється судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.

Відтак, суд жодним чином не позбавлений можливості дослідити будь-яку кількість доказів по справі, при цьому розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не позбавляє сторін і учасників справи надавати докази та висловлювати свою позицію чи спростовувати доводи опонентів шляхом подання письмових пояснень, доказів, заявленням відповідних клопотань тощо а також права висловлювати свої доводи та міркування щодо досліджуваних доказів або будь-яких інших питань, що можуть виникнути під час судового розгляду, та акцентувати увагу суду на окремих особливостях письмових й електронних доказів, які встановлюють обставини, котрі входять до предмету доказування. Розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не свідчить про неможливість чи нездатність суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Суд вкотре наголошує, що КАС України надає суду можливість за встановленою процедурою здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на засадах верховенства права, в тому числі в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши адміністративний позов і його вимоги, долучені до нього матеріали (документи), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд, станом на 01.05.2025, не вбачає необхідності здійснити перехід до розгляду цієї адміністративної справи у порядку загального позовного провадження.

Саме на підставі поданих сторонами письмових документах, які суд зможе оцінити як письмовий доказ в справі, яка розглядається за правилами статті 262 КАС України, вирішуватиметься цей публічно-правовий спір по суті.

У силу вимог частини 1 і 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У випадку необхідності з`ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.

Водночас, суд звертає увагу відповідача на те, що в разі якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, в тому числі, переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи проведення судового засідання у справі – суд не позбавлений права з власної ініціативи здійснити відповідні процесуальні дії та перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, сторони не позбавлені можливості ініціювати перед судом шляхом подання письмових процесуальних заяв по справі з метою зібрання тих чи інших доказів, звертати увагу на їх належність чи неналежність, допустимість чи не допустимість останніх тощо.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання Міністерства юстиції України про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №640/34743/21 - залишити без задоволення.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

        Суддя                                       /підпис/                                                Скільський І.І.