НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

с-ще Новомиколаївка

УХВАЛА

Іменем України

02 травня 2025 року ЄУ № 322/554/25 (Провадження № 1-кс/322/139/25)

Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВн ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 (далі по тексту слідчий), погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР 25.04.2025 за №12025082300000055, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України про арешт майна,

встановив:

слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням зі змісту якого випливає, що 25.04.2025, приблизно о 03:59, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець В/ НОМЕР_1 , перебуваючи за кермом автомобіля "Lexus GS300", д.н.з. НОМЕР_2 , разом з пасажиром військовослужбовцем В/Ч НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по а/д «Павлоград–Токмак» з північної сторони поблизу с. Терсянка Запорізького району Запорізької області, не впоравшись з керуванням, з`їхав в кювет та допустив перекидання транспортного засобу. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_5 та пасажир ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості та госпіталізовані до лікарні.

За даним фактом 25 квітня 2025 року, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

25.04.2025, під час проведення огляду місця події, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, на відкритій ділянці місцевості, що розташована на автомобільній дорозі «Павлоград-Токмак» з північної сторони, поблизу села Терсянка Запорізького району Запорізької області було виявлено та вилучено автомобіль «Lexus GS300», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з механічними пошкодженнями.

Даний автомобіль, відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, набув статусу тимчасово вилученого майна, та визнаний у даному кримінальному провадженні речовим доказом.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль «LEXUS GS300» реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ТОВ «Автокредит Плюс», зареєстроване за адресою: м. Дніпро, просп. Праці, буд. 2Т. Фактично на момент дорожньо-транспортної пригоди ним користувався ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_5 .

З метою збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та проведення необхідних експертиз, слідчий просив накласти арешт на згаданий автомобіль із забороною ним користування, розпоряджання та відчуження.

Прокурор, слідчий, власник та третя особа, щодо майна якої ставиться питання про арешт в судове засідання не з`явилися. Про час і місце його проведення повідомлялися належним чином. Неявка в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Клопотання слідчого погоджене процесуальним прокурором і відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речові докази).

Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені 25.04.2025 за №12025082300000055, з правовою кваліфікацією ч.1 ст.286 КК України.

Вказаний автомобіль, відповідає зазначеним у статті 98 КПК критеріям, зокрема може бути знаряддям кримінального правопорушення і може містити на собі сліди правопорушення

Обставини кримінального провадження та специфічність майна, щодо якого йдеться у клопотанні, яке належить до рухомого майна, що вже само по собі при користуванні цим майном, вказує на негативні наслідки, передбачені ч.11 ст.170 КК України, через можливість в будь-який спосіб їм розпорядитися, що негативно відобразиться на ході слідства по даному кримінальному провадженню.

На теперішньому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Існує висока вірогідність того, що в разі не накладення арешту із заборонами користування і розпорядження на майно, може бути пошкоджено, зіпсовано саме майно та знищені чи втрачені сліди кримінального правопорушення, які збереглися на ньому.

З огляду на вказане, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання і накладення арешту на зазначене у ньому майно.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у даному випадку окрема вказівка про заборону відчуження майна є непотрібною, на відміну від випадку щодо застосування заборони або обмеження користування і розпорядження майном (ч.11 ст.170 КПК України) адже арешт майна за своєю суттю і являє собою позбавлення права особи на відчуження майна.

Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання слідчого, задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «LEXUS GS300» реєстраційний номер НОМЕР_2 фактичним володільцем і користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а власником ТОВ «Автокредит Плюс», яке зареєстроване за адресою: м. Дніпро, просп. Праці, буд. 2Т, який 25.04.2025, було вилучено під час проведення огляду місця події, із забороною користування і розпорядження цим майном.

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасовано в порядку ст.174 КПК України. 

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.  

Слідчий суддя                                                                                                         ОСОБА_1