ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                               У Х В А Л А

                                        про залишення позовної заяви без руху

"02" травня 2025 р.                                                                          Справа № 300/2932/25

м. Івано-Франківськ  

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Веремчук Карина Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Веремчук Карина Юріївна, звернувся в суд із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення з 13 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 13 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року, виходячи з розмірів посадового окладу 4967,74 грн. на місяць та окладу за військовим званням 854,84 грн. на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 01 травня 2022 року по 30 червня 2022 року, виходячи з розмірів посадового окладу 3080 грн. на місяць та окладу за військовим званням 530 грн. на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 01 липня 2022 року по 30 листопада 2022 року, виходячи з розмірів посадового окладу 3170 грн. на місяць та окладу за військовим званням 600 грн. на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 липня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 30 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи з розмірів посадового окладу 3170 грн. на місяць та окладу за військовим званням 600 грн. на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 грудня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення з 01 січня 2023 року по 06 жовтня 2023 року розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 01 січня 2023 року по 06 жовтня 2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу 3170 грн. на місяць та окладу за військовим званням 600 грн. на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Разом з цим, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення у належному розмірі за період з 13 березня 2022 року по 06 жовтня 2023 року.

Таким чином, спір щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у належному розмірі, пов`язаний з недотриманням законодавства про оплату праці.

Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 по справі №460/21394/23 дійшов висновків, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком. Проте, період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

ОСОБА_1 оспорює бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі за період з 13 березня 2022 року по 06 жовтня 2023 року. При цьому, за період з 19.07.2022 по 06.10.2023 слід зазначити наступне.

Як вбачається з долученого до позовної заяви аркушу бесіди від 06.10.2023 відповідачем проведено роз`яснювальну роботу з питань нарахування та виплати грошового забезпечення при звільнення позивача з військової служби. З розмірами складових грошового забезпечення позивач ознайомлений.

Таким чином, з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік строку звернення до суду з позовом в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у належному розмірі за період з 19.07.2022 по 06.10.2023 розпочався 06 жовтня 2023 року та сплинув 06 січня 2024 року.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 21.03.2025 по справі №460/21394/23.

Позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом 29.04.2025, тобто з пропуском тримісячного строку.

При цьому, отримання представником позивача листа відповідача від 05.04.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли почали вчинятися дії щодо реалізації права позивача на виплату грошового забезпечення у відповідному розмірі і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.

Верховний Суд неодноразово у своїх судових рішеннях наголошував, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Веремчук Карина Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням у ній підстав для поновлення такого строку та доказів поважності причин його пропуску в частині вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення у належному розмірі за період з 19.07.2022 по 06.10.2023.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя                                  /підпис/                                                            Могила А.Б.