ЄУН: 336/4096/25

Провадження №: 1-кс/336/422/2025

УХВАЛА

іменем України

02 травня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Оріхівського відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082080000662 від 01 травня 2025 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився м. Запоріжжі, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, який проходить військову службу на посаді оператора роти вогневої підтримки 1 парашутно-десатного батальойну військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий

за участю:

прокурора – ОСОБА_4 ,

підозрюваного – ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6

встановив:

02 травня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Оріхівського відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082080000662 від 01 травня 2025 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити, оскільки наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження та він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення вказаного клопотання та просили застосувати більш м`який запобіжний захід цілодобовий домашній арешт. Захисник вказує, що зазначені прокурором ризики є не доведеними.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов до такого висновку.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2024 року, точні дату та час слідством не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем, перебуваючи на посаді оператора роти вогневої підтримки 1 парашутно - десатного батальйону військової частини НОМЕР_1 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухового пристрою (хатабка) та бойових припасів, діючи всупереч вимог п. 12 інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння бойових припасів, здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, шляхом привласнення знайденого, придбав бойову ручну наступальну осколкову гранату «М 67», гранатометний постріл типу «ВОГ-17» в конструктивному поєднанні з бойовим уніфікованим підривач дистанційної дії УЗРГМ-2.

В подальшому, достовірно усвідомлюючи, що знайдені ним предмети є вибуховим пристроєм (хатабкою) та бойовим припасом військового призначення, переніс їх до будинку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 02 години 33 хвилини 01.05.2025.

Разом з цим, 30.04.2025 ОСОБА_5 , діючи умисно, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на носіння вибухового пристрою (хатабку), взяв з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , гранатометний постріл типу «ВОГ-17» в конструктивному поєднанні з бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 та зберігав при собі до виявлення співробітниками поліції, поблизу під`їзду № 6 буд. АДРЕСА_4 .

Після цього, 01.05.2025 в період часу з 02 години 33 хвилин до 05 години 01 хвилин, працівниками поліції невідкладно проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , з метою запобігання небезпеки життю людей, під час якого, в приміщенні квартири виявлено та вилучено бойову ручну наступальну осколкову гранату «М 67», яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-25/9635-ВТХ від 01.05.2025 є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів.

01 травня 2025 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України час фактичного затримання 01 травня 2025 року о 05 годині 01 хвилина, про що складено протокол затримання.

01 травня 2025 року ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 12025082080000662 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконному поводжені зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01.05.2025; протоколом проведення обшуку від 01.05.2025, протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; висновками вибухотехнічних експертиз № СЕ-19/108-25/9635-ВТХ від 01.05.2025 та № СЕ-19/108-25/9701-ВТХ від 01.05.2025 тощо.

Згідно з положеннями ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів за санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В кримінальному процесуальному кодексі України відсутнє визначення обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає, що при визначенні наявності або відсутності обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення і висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слід виходити із вимог рішення Європейського суду щодо поняття обґрунтованої підозри.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182; рішення у справі «Расул Джафаров проти Азейбарджану» заява № 69981/14 рішення від 17 березня 2016 року, п. 116).

Оцінка достатності залежить від сукупності обставин справи. Слідчі органи повинні мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення або на момент арешту, або в період утримання під вартою. Таким чином, факти, що викликають підозру, не досягають такого рівня, який необхідний для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу (справа «Трипедуш проти Республіки Молдова», заява № 34382/07, рішення від 22 квітня 2014 року, остаточне рішення від 22 липня 2014 року, п. 104).

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Слідчий в клопотанні вказує, що згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Прокурор вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд частково погоджується з доводами прокурора щодо наявних ризиків.

У своїй юриспруденції Європейський суд з прав людини розвинув чотири фундаментальні підстави, що виправдовують попередній арешт особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину: ризик того, що обвинувачена особа втече, ризик, що при звільненні підозрюваний перешкодить здійсненню правосуддя, і ризик, що він вчинить нові злочини або порушить громадський порядок (п. 120 справа «Трипедуш проти Республіки Молдова», заява № 34382/07, рішення від 22 квітня 2014 року, остаточне від 22 липня 2014 року).

При розгляді клопотання прокурором доведено існування таких ризиків, як переховування від органів досудового розслідування/суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, він самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та перебуває у розшуку за СВ ТУ ДБР м. Краматорськ. Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 , більш м`який запобіжний захід, або не застосувавши його взагалі, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного.

Прокурор вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків, проте вказані ризики жодними доказами не підтверджується, а є лише припущенням прокурора. Даних проте, що підозрюваний здійснював дії щодо впливу на свідків або висловлював такі наміри, в матеріалах клопотання не має.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає недоведеним.

Враховуючи положення ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи або навчання; його репутацію; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; а ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Таким чином, є обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктом 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст. 194 КПК України.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року – 3028 грн.

Враховуючи обставини вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60560,00 грн.

На час розгляду клопотання суду не надано доказів про неможливість перебування підозрюваного в умовах попереднього ув`язнення за станом здоров`я або з інших причин.

Посилання сторони захисту на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, за місцем проживання характеризується позитивно, а тому до нього слід застосувати домашній арешт, суд відхиляє, оскільки це не стало соціально стримуючим фактором, та ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Суд враховує, що підозрюваний самовільно покинув військову частину ще в жовтні 2024 року і до часу затримання жодних дій щодо повернення на військову службу не вчиняв, за місцем служби характеризується негативно.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного домашнього арешту необґрунтованим, а тому таке клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст.176-178, 183-184, 193-194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Оріхівського відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082080000662 від 01 травня 2025 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, а саме до 28 червня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання з 05 години 01 хвилини 01 травня 2025 року.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 28 червня 2025 року включно.

Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60560,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_5 , номер провадження).

В іншій частині клопотання прокурора – відмовити.

Клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту – залишити без задоволення.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 :

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 28 червня 2025 року включно.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Слідчий суддя: ОСОБА_1