Справа № 2-к-3/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

         27 грудня 2011 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:   

            головуючого: Панченко О.О.,

            при секретарі: Сильчевої Ю.С.,

            за участю представника ЗАТ «Термінал Т-К»: Тімченко О.Ю.,

            розглянув клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Заводського районного суду міста Орел Російської Федерації від 19 лютого 2009 року про стягнення вартості відновлюваного ремонту автомобілю з ЗАТ «Термінал Т-К»на користь ОСОБА_3,  -

В С Т А Н О В И В:

До Авдіївського міського суду Донецької області надійшло клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Заводського районного суду міста Орел Російської Федерації від 19 лютого 2009 року про стягнення вартості відновлюваного ремонту автомобілю з ЗАТ «Термінал Т-К»на користь ОСОБА_3.

Рішенням Заводського районного суду міста Орел Російської Федерації від 19 лютого 2009 року з ЗАТ «Термінал Т-К»та ТОВ «Стройуніверсал»на користь ОСОБА_3 стягнуто вартість відновлюваного ремонту автомобілю у розмірі 120759 рублів в солідарному порядку.

Судом з’ясовано, що між Україною та Російською Федерацією є чинний міжнародний договір про взаємне надання правової допомоги – Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами –членами Співдружності Незалежних Держав у місті Мінську 22 січня 1993 року. Україна та Російська Федерація є учасницями цієї Конвенції.

Конвенцію ратифіковано Верховною Радою України із застереженням, що Україна бере на себе зобов’язання визнавати й виконувати рішення, постановленні на територіях держав –учасниць Конвенції за винятком визнання та виконання виконавчих написів та нотаріальних актів щодо грошових зобов’язань.

У клопотанні про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Заводського районного суду міста Орел Російської Федерації від 19 лютого 2009 року про стягнення вартості відновлюваного ремонту автомобілю з ЗАТ «Термінал Т-К»на користь ОСОБА_3 є довідка про те, що вказане рішення не виконувалось на території Росії, довідка про своєчасне та належне повідомлення ЗАТ «Термінал Т-К»про час та місце судового розгляду та про вручення копії позовної заяви, підтвердження чого є в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник ЗАТ «Термінал Т-К»Тімченко О.Ю. заперечував проти задоволення клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Заводського районного суду міста Орел Російської Федерації від 19 лютого 2009 року про стягнення вартості відновлюваного ремонту автомобілю з ЗАТ «Термінал Т-К»на користь ОСОБА_3, у зв’язку з тим, що жодного документу, що стосується розгляду справи у суді Російської Федерації не отримував.

Суд вислухав пояснення представника ЗАТ «Термінал Т-К», вивчив інші матеріали справи, вважає, що в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання вищевказаного рішення необхідно відмовити з наступних обставин:

Згідно з ч.2 п.2 ст.396 ЦПК України підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.54 Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 року, яка набула чинності для України 14 квітня 1995 року (далі Конвенція), суд який розглядає клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені Конвенцією, додержані. У випадку якщо умови додержані, суд ухвалює рішення про примусове виконання.

Відповідно до ч.2 ст.53 Конвенції, до клопотання додається документ, з якого вбачається, що сторона, проти якої було постановлено рішення, та яка не приймала участі у процесі, була у належному порядку та своєчасно викликана до суду, а в разі її процесуальної недієздатності, була належним чином представлена.

Відповідно до ст..11 Конвенції, вручення документів завіряється підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ та скріплений офіційною печаткою запитуємої установи, та повинна містити дату вручення та підпис співробітника установи, яка вручає документ, або виданим цією установою іншим документом, в якому повинні бути вказані спосіб, місце та час вручення.

З пояснень представника ЗАТ «Термінал Т-К» вбачається, що належного повідомлення ЗАТ «Термінал Т-К»про розгляд справи не отримував. ЗАТ «Термінал Т-К»належним чином не були вручені позовна заява з доданими до неї документами, судові повістки про виклик в суд та інші документи, що стосуються розгляду цієї справи у Заводському районному суду міста Орел Російської Федерації.

Із заочного рішення Заводського районного суду міста Орел Російської Федерації вбачається, що воно постановлено 19.02.2009 року та ЗАТ «Термінал Т-К»у судовому засіданні участі не приймав, про час та місце судового засідання повідомлений належним образом.

Однак про заочне рішення ЗАТ «Термінал Т-К»стало відомо із ухвали Авдіївського міського суду Донецької області від 03.06.2010 року, яка ухвалою апеляційного суду Донецької області від 06.10.2010 року була скасована.

На ЗАТ «Термінал Т-К», згідно з наказом директора єдиною особою, яка уповноважена отримувати поштову кореспонденцію, з правом підпису від імені товариства про її отримання, є ОСОБА_4, який жодного документу, що стосується розгляду справи у суді Російської Федерації не отримував.

У порушенні ст..55 Конвенції та ст.394 ЦК України до клопотання не доданий документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була відповідно до вимог Конвенції належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи (відсутні документи, які підтверджують відомості про дату вручення та підпис ОСОБА_4 про вручення йому документів).

На підставі викладеного та керуючись положеннями Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах, ст..396 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Заводського районного суду міста Орел Російської Федерації від 19 лютого 2009 року про стягнення вартості відновлюваного ремонту автомобілю з ЗАТ «Термінал Т-К»на користь ОСОБА_3 –відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області протягом 5 днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня тримання копії ухвали.

Суддя: