Справа № 2-а-210/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2008 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Голоти Л.О.
при секретарі - Цюрпіті Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про визнання дій управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) протиправними та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) нарахувати та виплатити заборгованість зі сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про визнання дій управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) протиправними та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) нарахувати та виплатити заборгованість зі сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В позові зазначено, що позивач являється матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", позивачу щомісячно повинна надаватись грошова допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В порушення вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку у 2007 році виплачувалась не в повному обсязі.
Відповідно до довідки за №7 від 07.02.2008 року виданої Центральним парком культури і відпочинку ім. Горького, сума допомоги з січня по березень 2007 року склала 367,32 грн. та довідки за № 11 від 17.02.2008 року виданої управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) сума допомоги з квітня по грудень 2007 року виплачена в розмірі 1199,44 коп., а всього за 2007 рік 1566,76 грн.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у розмірі з 1 січня 434 грн., з 1 квітня 463 грн., з 1 жовтня 470 грн. Недоплата позивачу ОСОБА_1 за 2007 рік складає 3923,24 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду був повідомлений завчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно рішення Вінницької міської ради від 04.07.2006 року за № 180 "Про реформування системи соціального захисту населення м. Вінниці", було вирішено утворити управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці та установлено, що управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці є правонаступником за зобов'язаннями та правами щодо соціальних виплат, допомог та субсидій населенню на відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Вінниці.
Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 22.09.2006 року, за № 346 "Про внесення змін до рішення міської ради від 04.07.2006 року № 180 "Про реформування системи соціального захисту населення у м. Вінниці" було вирішено установити, що Департамент праці і соціального захисту населення міської ради є правонаступником за всіма видами та зобов'язаннями управління праці і соціального захисту населення міської ради та правонаступником управлінь праці і соціального захисту населення районних в місті рад по виконанню зобов'язано, які виникли внаслідок проведення зазначеними управліннями тендерів щодо закупівлі путівок пільговим категоріям населення.
Відповідно до вимог Конституції України та ст.ст. 11, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи міських рад виконують надані їм Законом делеговані повноваження та є підконтрольними і підзвітними з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади відповідним органам виконавчої влади та вповноважені діяти лише в межах та на підставі Закону та наданих їм повноважень. Статтею 67 цього Закону передбачено, що Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів.
Позивачка вважає, що всупереч вимогам ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" вищезазначена допомога повинна була виплачуватись в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак відповідно до ст.13 цього ж Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа, не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка працює і на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, а тому відповідно до ст.7 Закону України „Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є особою, яка застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не поширюється на правовідносини, які є предметом даного спору.
Питання виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінці, яка є застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та її розміру регламентовано іншим законодавчим актом - Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ”.
Згідно з ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, ст.71 цього ж Закону зупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п.7) ст.71 зупинено дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Стаття 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” визначає розмір допомоги по догляду за дитиною до 3х років для застрахованих в системі державного соціального страхування осіб, а саме: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
При цьому п.5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ”, який не зупинявся жодним законодавчим актом та не визнавався неконституційним, встановлено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп було визнано такими, що не відповідають Конституції окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, азб.3 ч.2 ст.56 та п.7 і 14 ст.71.
Абзацом 1 частини 2 статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік ” (неконституційним не визнавався) встановлено джерела фінансування виплат допомоги сім'ям з дітьми - за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам.
Виходячи із положень статті 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (неконституційною не визнавалась) головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2007 рік затверджено бюджетні призначення у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами та централізовані заходи і програми в розрізі адміністративно-територіальних одиниць згідно з додатками №3, №4 та №5 до цього Закону, обсяг видатків, затверджених у Держбюджеті 2007 року на виконання державних програм соціального захисту населення, в т.ч. і допомогу сім'ям з дітьми, в зв'язку із рішенням Конституційного Суду України №6-рп не переглядався та неконституційним не визнавався.
Виходячи із зазначеного позивачці з квітня 2007 року (за період з січня по березень 2007 року вказану допомогу призначала та виплачувала організація-роботодавець) управлінням праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) було призначено та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному розмірі.
Будь-які виплати з коштів держбюджету, їх порядок здійснення врегульовано бюджетним кодексом України.
Відповідно до вимог Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Повноваження із встановлення порядку здійснення виплат допомоги сім'ям з дітьми відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України. Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто орган, до повноважень яких відноситься вирішення питань, які є предметом спору. Виходячи із вищезазначених положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” розмір допомоги сім'ям з дітьми визначається Верховною Радою України, а згідно із вимогами ст.96 Конституції України та ст.21 Закону України „ Про Кабінет Міністрів України " єдиним суб'єктом законодавчої ініціативи та суб'єктом, що має право складання та формування Закону України про Державний бюджет України є Кабінет Міністрів України.
А тому, управлінням праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) під час здійснення повноважень з виплати допомоги ОСОБА_1 було дотримано вимог чинного законодавства, усі рішення та дії приймались і вчинялись управлінням праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) у межах наданих йому повноважень, своєчасно та в повному обсязі, а вимоги позивача до управлінням праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) щодо визнання його дій протиправними, стягнення недоплаченої грошової допомоги та зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст.ст. 11, 71, 86, 159, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про визнання дій управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) протиправними та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) нарахувати та виплатити заборгованість зі сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом 10 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом 20 днів після заяви апеляційної скарги.
Суддя: