Справа  № 2-391/11

                                              Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

          головуючого - судді Гвоздика А.  Є

          при секретарі Цихоцька  Л.  М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_2 з жовтня 2010 року без поважних причин не проживає у належному позивачеві житловому будинку, який розташований по АДРЕСА_1 хоча зареєстрована за вказаною адресою, позивач звернулася до суду з позовом про визнання відповідача такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та пояснила, що 08. 12. 2005 року  вона за власні кошти набула право власності шляхом придбання житлового будинку  з господарськими спорудами за адресою  АДРЕСА_1 та в подальшому оформила договір купівлі-продажу, який зареєстрований у встановленому законом порядку.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила в його задоволенні відмовити, так як вона проживала у зареєстрованому шлюбі з 2002 року з ОСОБА_3 та під час спільного проживання останній оформив кредит для купівлі житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 але коли чоловік отримав дані кошти, то він їх передав своїй матері — позивачці по справі, яка в свою чергу і оформила договір купівлі-продажу,  зробивши таким чином себе власником. В даний час  вона розірвала шлюб  з ОСОБА_3 та уклала новий шлюб змінивши своє  прізвище на "ОСОБА_3". За місцем реєстрації  з початку осені 2010 року не проживає. Разом з тим вважає  що має право на реєстрацію в будинку  позивачки. так як в нового її чоловіка постійного житла не має.

Представник третьої особи по справі - Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дикунського РВ УМВС України в Полтавській області в судове засідання не з'явився, хоча відповідно до чинного законодавства був повідомлений про час і місце розгляду справ., тому розгляд справи був проведений в його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, оцінивши наявні по справі докази, суд вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно статті 150 ЖК України встановлено, що «громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди».

Згідно статті 156 ЖК України встановлено, що «члени сім’ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку. якщо при їх вселенні не було іншої угоди, за згодою власника будинку члени його сім’ї вправі вселяти в займане ними жиле приміщення інших членів сім’ї, члени сім’ї зобов’язані дбайливо ставитися до жилого будинку, брати участь у витратах по утриманню будинку, при домової території та проведення ремонту».

З наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1

З актів обстеження господарства по АДРЕСА_1 від 26 жовтня 2011 року та 28 листопада 2011 року вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_2 за адресою по АДРЕСА_1 Полтавської області зареєстрована, але не проживає з жовтня 2010 року.  

Ці обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в судовому засіданні  вказали, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована у будинку позивача, але фактично там не проживає з жовтня 2010 року і  по даний час.

          Твердження відповідачки про те, що даний будинок вона купляла разом з чоловіком, з  яким розірвала шлюб 12. 05. 2010 року є безпідставним та ніякими доказами не обґрунтовуються.

          Також, як видно зі статті 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.     

Відповідно до  ст. 71 ЖК України  при тимчасовій відсутності  наймача або членів його сім’ї за ними зберігається право  на жиле приміщення протягом шести місяців.

          Крім того, згідно ст. 391 ЦК України  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.     

 В даний час відповідачка після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 вийшла заміж за іншого чоловіка  і разом з ним проживає за в іншому місці, тобто вона вже не є членом сім'ї власника житла, а тому втрачає право на користування житлом позивачки, що передбачено вимогами ст. 405 ЦК України.

З наведеного вище вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації, в будинку, який на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 та  розташований по АДРЕСА_1 більше шести місяців без поважних причин не проживає, а проживає у іншому місці, що стверджується вказаними вище доказами, тому вона відповідно до ст. 72 ЖК України підлягає визнанню такою, що втратила право на користування житловим приміщенням внаслідок відсутності  понад встановлені строки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, 405 ЦК України ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право на користування житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1 який належить на праві особистої власності позивачу ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 

ГоловуючийА. Є. Гвоздик