ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2006 р. Справа № 15/3009а
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого-судді Потапенко В.В.
при секретарі –Петько Л.В.
за участю представників сторін:
позивача: Савенко Ю.Н. –
за довіреністю
1-го відповідача: Ковтун В.А. –за посадою
2-го відповідача: не з»явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом ДПІ у м. Черкаси
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент», Приватного підприємства «КАС»
про визнання недійсним правочину, -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено вимогу про визнання недійсним усного правочину, укладеного між першим та другим відповідачами на загальну суму 120406,2 грн., в тому числі ПДВ –20 068,03 грн. та стягнення в доход держави з ТОВ «Агро-Континент»120 406 грн. 20 коп.
В обґрунтування заявленої позовної вимоги позивач посилається на наступні обставини:
-згідно усного правочину перший відповідач у березні 2005 року отримав від другого відповідача товар на загальну суму 120 406 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ – 20 068 грн. 03 коп. Вартість товару підприємством була віднесена до валових витрат, а сума податку на додану вартість до податкового кредиту. Виконання даного правочину підтверджується:
-товарною накладною №17 від 31.03.2005 року та податковою накладною №17 від 31.03.2005 року на загальну суму 16 637 грн. 50 коп.,
-товарною накладною №14 від 21.03.2005 року та податковою накладною №14 від 21.03.2005 року на загальну суму 79 395 грн. 70 коп.,
-товарною накладною №12 від 01.03.2005 року та податковою накладною №12 від 01.03.2005 року на загальну суму 24 375 грн.
Розрахунки між сторонами проводилися за готівку, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів:
-№14 від 01.03.2005 року на суму 24 375 грн.,
-№17 від 21.03.2005 року на суму 79 395 грн. 70 коп.,
-№21 від 31.03.2005 року на суму 16 637 грн. 50 коп.
-при перевірці взаєморозрахунків між сторонами було встановлено, що рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22.03.2004 року було визнано недійсними установчі документи ПП «КАС»з моменту реєстрації, тобто з 10.10.2003 року. Даним судовим рішенням було встановлено, що підприємство з 10.10.2003 року існує формально, його власник –Савченко Т.В. підприємницькою діяльністю не займається і не має взагалі таких намірів, підприємство перереєстроване на підставну особу, фінансово-господарська діяльність підприємства підпадає під критерії сумнівних та незвичних, підприємство створювалось і реєструвалось сторонніми особами, а особи, що вказані в останній редакції Статуту як засновники не мають жодного відношення до підприємства. На підставі вказаного судового рішення проведено анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ актом №172 від 22 червня 2005 року Кіровоградською ОДПІ з 10.10.2003 року;
-пунктом 7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002 року №1056 передбачено, що доказами спрямованості умислу суб»єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів ДПС, про скасування державної реєстрації суб»акта підприємницької діяльності, тощо. Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Позивач вважає, що з огляду на викладене ПП «КАС»права на виписку податкових накладних не мало і відповідно другий відповідач завищив суму податкового кредиту, не врахувавши вимоги підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занизив податкове зобов»язання по сплаті податку на додану вартість. Позивач стверджує, що законом України «Про податок на додану вартість»встановлено прямий взаємозв»язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку і вказані етапи нерозривно зв»язані між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Згідно пункту 19 роз»яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов»язаних з визнанням угод недійсними»у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб»єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв»язку зі здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого паспорта, що посвідчує особу, або на підставну особу –засновника суб»єкта підприємницької діяльності та за наявності інших підстав, які свідчать про укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, укладені таким суб»єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно зі ст. 49 ЦК Української РСР незалежно від часу їх укладення. Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику в справах про визнання угод недійсними»зазначено, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зокрема належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування. Тобто, на думку позивача, визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів у зв»язку зі здійсненням відповідної реєстрації на підставну особу –засновника ПП «КАС»свідчить про укладення оспорюваної угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.
Ухвалою суду від 13 липня 2006 року проведено заміну первинного позивача –Черкаську ОДПІ належним позивачем –ДПІ у м. Черкаси, оскільки згідно пункту 1 наказу №184 від 27 березня 2006 року з 1 липня 2006 року правонаступниками Черкаської ОДПІ є новоутворені ДПІ у м. Черкаси та ДПІ у Черкаському районі.
Перший і другий відповідачі не скористалися правом подачі заперечень на позовну заяву.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
Представник першого відповідача позов не визнав, пояснив, що з боку першого відповідача зобов»язання по оплаті отриманого товару з урахуванням податку на додану вартість було виконане і другий відповідач не повинен нести зобов»язання перед бюджетом за несплату податку другим відповідачем.
Представник другого відповідача в судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до частини 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у його відсутність..
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно усного правочину перший відповідач у березні 2005 року отримав від другого відповідача товар на загальну суму 120 406 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ – 20 068 грн. 03 коп. Виконання даного правочину підтверджується:
-товарною накладною №17 від 31.03.2005 року та податковою накладною №17 від 31.03.2005 року на загальну суму 16 637 грн. 50 коп.,
-товарною накладною №14 від 21.03.2005 року та податковою накладною №14 від 21.03.2005 року на загальну суму 79 395 грн. 70 коп.,
-товарною накладною №12 від 01.03.2005 року та податковою накладною №12 від 01.03.2005 року на загальну суму 24 375 грн.
Розрахунки між сторонами проводилися за готівку, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів:
-№14 від 01.03.2005 року на суму 24 375 грн.,
-№17 від 21.03.2005 року на суму 79 395 грн. 70 коп.,
-№21 від 31.03.2005 року на суму 16 637 грн. 50 коп.
Вартість товару підприємством була віднесена до валових витрат, а сума податку на додану вартість до податкового кредиту.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22.03.2004 року було визнано недійсними установчі документи ПП «КАС»з моменту реєстрації, тобто з 10.10.2003 року. Даним судовим рішенням було встановлено, що підприємство з 10.10.2003 року існує формально, його власник –Савченко Т.В. підприємницькою діяльністю не займається і не має взагалі таких намірів, підприємство перереєстроване на підставну особу, фінансово- господарська діяльність підприємства підпадає під критерії сумнівних та незвичних, підприємство створювалось і реєструвалось сторонніми особами, а особи, що вказані в останній редакції Статуту як засновники не мають жодного відношення до підприємства. На підставі вказаного судового рішення Кіровоградською ОДПІ з 10.10.2003 року проведено анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ актом №172 від 22 червня 2005 року.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зазначеним судовим рішенням було встановлено, що ПП «КАС»було зареєстроване на підставну особу, які не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю у якості засновника, не мала ніякого відношення до діяльності ПП «КАС.
Згідно акту №172 від 22.06.2005 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №15231373 свідоцтво було анульоване з 10.10.2003 року.
Згідно підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
У відповідності до вимог пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, діючого в редакції, чинній на час видачі другим відповідачем податкових накладних, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
У відповідності з пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, одночасно з анулюванням свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Із викладеного слідує, що податкові накладні №12 від 01.03.2005 року, №14 від 21.03.2005 року, №17 від 31.03.2005 року від імені ПП “КАС” були складені в той час, коли даний суб”єкт підприємницької діяльності був виключений з Реєстру платників податку на додану вартість, у зв”язку з чим підприємство не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов»язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.
Пунктом 7.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002 року №1056 «Про заходи щодо забезпечення однакового та правильного застосування законодавства про податки»передбачено, що доказами спрямованості умислу суб»єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів.
У відповідності до статей 207 та 208 ЦК України господарське зобов»язання вчинене метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині; у разі якщо господарське зобов»язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Із викладеного слідує, що ПП «КАС»із моменту державної реєстрації здійснювало протиправну підприємницьку діяльність (підтверджується рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2004 року), мало на меті ухилитися від сплати податків (підтверджується встановленими по справі обставинами про невіднесення до податкового зобов»язання сум податку на додану вартість, визначених ПП «КАС»у виданих першому відповідачу податкових накладних) і своїми діями нанесло державі збитків.
Таким чином, зібраними по справі доказами повністю доведено, що спірний договір було укладено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства за наявності умислу у одного із учасників договірних правовідносин - ПП «КАС».
У даному випадку при наявності умислу лише у однієї сторони суд вважає необхідним стягнути з ПП «КАС»на користь ТОВ «Агро-Континент»отримані другим відповідачем від першого відповідача грошові кошти і стягнути з ТОВ «Агро- Континент»в доход держави 120 406 грн. 20 коп.
На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідачів в дохід державного бюджету підлягає стягненню судовий збір по 1 205 грн. 76 коп. судового збору з кожного.
Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним з моменту укладення договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент»та Приватним підприємством «КАС», виконання якого підтверджується накладними №12 від 01.03.2005 року, №14 від 21.03.2005 року, №17 від 31.03.2005 року, податковими накладними №12 від 01.03.2005 року, №14 від 21.03.2005 року, №17 від 31.03.2005 року та квитанціями до прибуткового касового ордеру №14 від 01.03.2005 року, №17 від 21.03.2005 року, №21 від 31.03.2005 року, а всього на суму 120 406 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ –20 068 грн. 03 коп. як такий, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.
3.Стягнути з Приватного підприємства “КАС”, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 30, кв. 65, ідентифікаційний код 31276576 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент», м. Черкаси, провул. Комунальний, 2, ідентифікаційний код 32414980 (рахунок №260053112 в ЧОД АППБ «Аваль»м. Черкаси, МФО 354411) –120 406 грн. 20 коп.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент», м. Черкаси, провул. Комунальний, 2, ідентифікаційний код 32414980 (рахунок №260053112 в ЧОД АППБ «Аваль»м. Черкаси, МФО 354411 в доход держави 120 406 грн. 20 коп.
5.Стягнути з Приватного підприємства “КАС”, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 30, кв. 65, ідентифікаційний код 31276576 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент», м. Черкаси, провул. Комунальний, 2, ідентифікаційний код 32414980 (рахунок №260053112 в ЧОД АППБ «Аваль»м. Черкаси, МФО 354411:
-в доход бюджету на рахунок №31110095600002, банк –УДК в Черкаській області, МФО –854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку –095, отримувач –ВДК м. Черкаси, код 22809222 через ДПІ у м. Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235 –по 1 205 грн. 76 коп. судового збору з кожного;
Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.В. Потапенко
Повний текст постанови виготовлено 13 жовтня 2006 року.
Суддя