Шевченківський районний суд м.Львова

Справа №  1-386/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 грудня  2011 року           

 Шевченківський районний суд м. Львова

в складі:    

    головуючого   -    судді                         Едера П.Т.

                при секретарі                                         Карпин Н.О.

                з участю прокурора                              Марківа Н.С.

                та захисника                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу  про   обвинувачення

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Львова,               українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

                 у вчиненні злочину  передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

    в с т а н о в и в:

          Восени 2006 року, у вечірній час, підсудний ОСОБА_2, знаходячись неподалік кафе-бару «Діоніс», що по вул. Г. Хоткевича, 68, шляхом обману та зловживання довірою, уклав з потерпілим ОСОБА_3 усний договір та взяв на себе зобов’язання придбати для нього автомобіль марки «Мерседес Віто» на протязі десяти днів, після чого отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 8 000 доларів США та 4 000 Євро, що становить 65 680,30 гривень, завідомо знаючи, що немає наміру їх повертати. В подальшому не виконавши своїх зобов’язань перед потерпілим ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_2 привласнив та використав для власних потреб гроші в сумі 8 000 доларів США та 4000 Євро, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму  65 680,30 гривень, що є великою матеріальною шкодою.

          Крім того, восени 2007 року, у вечірній час, ОСОБА_2, знаходячись по вул. Янівській, у м. Львів-Брюховичі, шляхом обману та зловживання довірою, повторно, уклав з усний договір з потерпілим ОСОБА_4 та взяв на себе зобов’язання придбати для нього земельну ділянку на протязі місяця, після чого отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 10 000 Євро, що становить 68 579 гривень, завідомо знаючи, що немає наміру їх повертати. В подальшому не виконавши своїх зобов’язань перед потерпілим ОСОБА_4, підсудний ОСОБА_2 привласнив та використав для власних потреб гроші в сумі 10 000 Євро, спричинивши гр. ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 68 579 гривень, що є великою матеріальною шкодою.

          В ході досудового слідства ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, не визнав, пояснюючи це тим, що він шахрайським шляхом не привласнював кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4

           В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та показав, що дійсно він, підсудний ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою,  восени 2006 року, точнішої дати не пам’ятає, привласнив та використав для власних потреб гроші в сумі 8 000 доларів США, які отримав від потерпілого ОСОБА_3 обіцяючи останньому придбати на вказані кошти за кордоном автомобіль марки «Мерседес Віто». Однак зобов’язання не виконав а вирішив даними грошима оплатити свої старі борги. ОСОБА_3 він повідомив, що грошей не має, пояснивши ситуацію про свої старі борги й повідомив, що поверне борг впродовж одного року. Крім того, він написав ОСОБА_3 розписку ще 10.10.2006 року, з приводу заборгування перед ним. Крім того, в грудні 2007 року він, підсудний ОСОБА_2 через свого знайомого ОСОБА_5 познайомився із ОСОБА_4. ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_4 хоче придбати земельну ділянку. Він, підсудний ОСОБА_2 уклав усний договір з потерпілим ОСОБА_4 та взяв на себе зобов’язання придбати для нього земельну ділянку на протязі місяця, після чого отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 10 000 Євро. Так, ОСОБА_4 сказав, що хоче придбати земельну ділянку в районі смт. Брюхович. Після цього, він почав пошук земельної ділянки в районі, в якому хотів ОСОБА_4 придбати земельну ділянку. Зі слів мешканців Брюхович, він дізнався, що там наділяються земельні ділянки та продаються за ціною 1000 евро за 1 соту. Після цього, він звязався із ОСОБА_4  та показав йому район Брюхович, де продавались земельні ділянки. ОСОБА_4 поїхавши та оглянувши показаний район Брюхович, сказав, що підходить даний район і вони домовились, що ОСОБА_4 придбає земельну ділянку в розмірі 10 сотих, за ціною 1 сотої – 1 000 євро. Гроші ОСОБА_4 надавав частинами. Земельну ділянку він мав придбати до березня 2008 року, але в грудні 2007 року гроші надані йому ОСОБА_4 він потратив на погашення свого боргу, який було необхідно погасити до кінця року. Жодної документації на земельну ділянку в Брюховичах він не мав, а про те що там продаються він дізнався від мешканців Брюхович. Про ціну за 1 соту в розмірі 1000 євро, він також дізнався від мешканців.

        Зазначив, що потерпілому ОСОБА_3 повернув 600 доларів США та має на меті повернути усі кошти до кінця. Потерпілий ОСОБА_4 отримав земельну ділянку в смт. Рясна-Руська та 1000 доларів США про, що написав розписку, що претензій до нього ОСОБА_2 немає.

         В скоєному щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

         Крім повного визнання  вини підсудним, його вина в скоєні інкримінованого злочину повністю доведена зібраними по справі наступними доказами.

         Показами потерпілого ОСОБА_3 наданими в ході досудового слідства та в судовому засіданні, який показав, що з 1999 року він являвся приватним підприємцем, останнім часом займався ріелтерськими послугами. Приблизно в березні 2006 році він, через свою співробітницю ОСОБА_4 познайомився із ОСОБА_2. ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_2 являється помічником депутата і в змозі вирішити багато питань з приводу нерухомого майна та земель. Під час однієї з розмов із ОСОБА_2, він розповів ОСОБА_2, що хоче придбати автомобіль марки «Мерседес Віто». ОСОБА_2 сказав, що раніше займався перегонкою автомобілів і запропонував допомогу щодо придбання даного автомобіля. Крім того, ОСОБА_2 сказав, що зможе допомогти купити автомобіль за ціною 14 000 доларів США. Йому ціна підійшла і погодився на цю пропозицію. Крім того, ОСОБА_2 сказав, що автомобіль прижене його знайомий ОСОБА_6, який працює в Республіці Італія, оскільки займається цією діяльністю. Гроші він передавав на початку осені, але на той час, не пригадує за яких обставин. Спочатку він грошовим переказом переказав ОСОБА_6 8 000 доларів США для придбання автомобіля та ОСОБА_2 передав особисто в руки 4 000 євро для розмитнення автомобіля. Домовленість була про те, що автомобіль йому придбають до одного тижня з моменту передачі грошей. Однак, коли минув тиждень, він дзвонив до ОСОБА_2 та запитував де його автомобіль. Крім того, йому почав дзвонити ОСОБА_6, який повідомив, що автомобіль не може придбати та повертає йому назад гроші, які він йому переслав. В цей час до нього звернувся ОСОБА_2 із пропозицією, що зможе сам придбати такий автомобіль. Оскільки він ОСОБА_2 повністю довіряв, то погодився з його пропозицією. ОСОБА_2 сказав, що придбає автомобіль до кінця 2006 року. Однак, до кінця року та ні на сьогоднішній день він автомобіль не придбав. Коли він дзвонив до ОСОБА_2, то останній завжди вигадував різні ситуації з приводу того, що ще не купив автомобіль. ОСОБА_2 10.10.2006 року було написано розписку з приводу заборгованості переді ним в сумі 14 000 доларів США, в гривневому еквіваленті - 70 700 гривень. На даний час, ОСОБА_2 йому  повернуто лише 600 доларів США. Висловив думку, що ОСОБА_2 уникатиме  повернення йому коштів та вважає, що його слід покарати суворо так, як припускає, що ОСОБА_2 постійно займається обманом і мабуть ще в багатьох людей шахрайським способом виманив кошти.  ( а.с. 24, 79, 147-148).

         Показами допитаного  в ході досудового слідства та озвученими в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, з яких вбачається, що в середині 2007 року його друг познайомив його зі ОСОБА_2 і розповів, що ОСОБА_2 може допомогти у придбанні земельної ділянки в с.м.т. Брюховичі, оскільки останній  працює депутатом. Оскільки він на той час хотів придбати земельну ділянку, то погодився розглянути пропозицію ОСОБА_2. Під час зустрічі, ОСОБА_2 розповів, що працює депутатом в Брюховецькій сільській раді і має можливість допомогти придбати земельну ділянку на території Брюхович, за досить низьку ціну і у хорошому місці. В подальшому він разом з ОСОБА_2 поїхали в с.м.т. Брюховичі, де останній показав земельну ділянку та сказав, що 10 сотих даної землі буде коштувати 10 000 євро. Крім того, ОСОБА_2 сказав, що його ділянка буде під номером НОМЕР_4, а ОСОБА_2 ділянка під номером НОМЕР_3. Тобто він зрозумів, що ОСОБА_2 також собі придбає земельну ділянку. Оскільки ціна земельної ділянки його влаштувала на пропозицію ОСОБА_2 погодився. Крім того, він побачив, що це хороше місце та з ОСОБА_2 домовились про купівлю даної земельної ділянки. ОСОБА_2 сказав, що потрібно дати завдаток в сумі 5 000 євро та деякі документи, а саме ксерокопію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду на його прізвище. Так, на початку весни 2007 року, він зустрівшись із ОСОБА_2 по вул. Кн. Ольги у м. Львові, точної адреси на той час не пригадував, в присутності його товариша ОСОБА_7, передав ОСОБА_2 гроші в сумі 5 000 євро. Через деякий час, він знову зустрівся із ОСОБА_2, який сказав, що все в порядку і потрібно ще 5 000 євро, для того, щоб завершити процес купівлі земельної ділянки. Так, в середині весни 2007 року, він зустрівся з ОСОБА_2 безпосередньо неподалік земельної ділянки, яку він мав на меті придбати. Крім того, ОСОБА_2 сказав, щоб він їхав із ОСОБА_2 щоб побачив, як останній буде віддавати гроші людині,яка займається питанням по купівлі вказаної земельної ділянки. Приїхавши в с.м.т. Брюховичі, він надав гроші ОСОБА_2 в сумі 5 000 євро, які останній відніс до якогось будинку. Після того, повернувшись назад ОСОБА_2 сказав, що все нормально, гроші передав. Як він в подальшому з'ясував, помешкання особи, на територію якого заходив ОСОБА_2, ніякого відношення до моєї земельної ділянки не мало. Крім того, він дізнався, що земельна ділянка, яку показував ОСОБА_2 та яку він мав на меті придбати, вже давно продана. З того часу пройшло вже три роки, однак ОСОБА_2 уникає зустрічі та не виконав своїх зобов'язань щодо купівлі йому земельної ділянки, тим самим увійшовши в довіру та шляхом обману заволодів його грошима в сумі 10 000 євро (68 579 гривень).

                                                                                                            (а.с.22,80,120-121151-152)

         Показами допитаного  в ході досудового лідства та в судовому засіданні свідка  ОСОБА_6, який показав, що 10.10.2006 року, він був присутній при написанні розписки гр. ОСОБА_2 на аркуші паперу формату А-4, з приводу того, що ОСОБА_2 позичав гроші у його знайомого ОСОБА_3 в сумі 14 000 доларів США. Відповідно до цього він в даній розписці поставив свій підпис. Однак при написанні даної розписки ОСОБА_2, передачі грошей не було. Зі слів ОСОБА_3 йому було відомо, що ОСОБА_2 позичив раніше гроші в сумі 14 000 доларів США для купівлі автомобіля. Оскільки ОСОБА_2 даної домовленості не виконав та не повернув грошей, ОСОБА_3 попросив ОСОБА_2 написати розписку, що й останній зробив. Написанні даної розписки він підтверджує.  ( а.с. 51)

         Показами допитаного в якості свідка  ОСОБА_8., який надав аналогічні покази до показів ОСОБА_6, та підтвердив факт написанні розписки ОСОБА_2        

                                                                                                                                           (а.с.141)  

          Показами допитаного під час досудового слідства та озвученими в ході судового слідства свідка ОСОБА_5, який показав, що ОСОБА_2 знав близько 9 років. Познайомився з ним під час навчання в ЛНМУ імені Д.Галицького, ОСОБА_2 постійно приходив в гуртожиток до нього та вихвалявся, що може «пригнати» будь-який автомобіль з-закордону. Одного разу він спитав ОСОБА_2, чи зможе останній «пригнати» йому з-закордону автомобіль «Пассат Б-3», на що ОСОБА_2 повідомив, що зможе та просив надати 200 доларів США, коли він надав 200 доларів США, ОСОБА_2 свого зобов’язання не виконав, а гроші віддав аж через два роки. Також підтвердив факти, що він познайомив ОСОБА_2 з  ОСОБА_4    (а.с. 74)  

           Явкою з повинною гр. ОСОБА_2, від 28 квітня 2010 року, в якій відображається, що ОСОБА_2 щиро розкаюється у вчинено злочині, а саме в тому що в кінці 2006 року шахрайським шляхом заволодів грошима громадянина ОСОБА_3 в сумі 14 000 доларів США. (а.с. 7)

           Явкою з повинною гр. ОСОБА_2, від 28 квітня 2010 року, в якій відображається, що ОСОБА_2 щиро розкаюється у вчинено злочині, а саме в тому що в середині 2007 року шахрайським шляхом заволодів грошима громадянина ОСОБА_4 в сумі 10 000 Євро. (а.с.13)

           Заявою потерпілого ОСОБА_3, в якій відображається, що у 2006 році, ОСОБА_2 увійшовши в довіру до нього та  заволодів грошима в сумі 14 000 доларів США.              

                                                                                                                                               (а.с. 5)

           Заявою потерпілого ОСОБА_4, в якій відображається, що у середині 2007 року, ОСОБА_2 увійшовши в довіру, шахрайським способом, до ОСОБА_4 заволодів грошима в сумі 10 000 Євро. (а.с. 11)

           Копією розписки на ім’я ОСОБА_3, в якій відображається, що ОСОБА_2, номер паспорта НОМЕР_2 виданий Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області. Взяв позику у ОСОБА_3, номер паспорту НОМЕР_1 виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області в сумі чотирнадцять тисяч доларів США, що в еквівалентно сімдесят тисяч сімсот гривень, обіцяю повернути суму до десятого листопада дві тисячі сьомого року, підписи ОСОБА_2, свідка: ОСОБА_8 та ОСОБА_6.       (а.с. 10)

          Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  на якій ОСОБА_3 підтвердив раніше дані ним покази, та ствердив, що ОСОБА_2 шляхом входження в його довіру заволодів його грошима в сумі 14 000 доларів США, які ОСОБА_3 надав для купівлі йому автомобіля «Мерседес Віто», однак ОСОБА_2 даної домовленості не виконав та гроші не повернув, ОСОБА_2 підтримав дані покази, що отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 8 000 доларів США та 4000 Євро для купівлі автомобіля «Мерседес Віто», однак автомобіля не придбав та грошей не повернув, однак повідомив, що мети увійти в довіру та заволодіти грошима ОСОБА_3 не мав. Однак ОСОБА_3 повідомив, що він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням віддати гроші, останній в свою чергу увесь час, або придумував не правдиві історії, або взагалі ухилявся від зустрічей та розмов. (а.с. 27-28)

          Протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2,  на якій ОСОБА_4 підтвердив раніше дані ним покази, та ствердив, що ОСОБА_2 шляхом входження в його довіру заволодів його грошима в сумі 10 000 Євро, які ОСОБА_4 надав для купівлі йому земельної ділянки на межі Брюховічі-Біркі, однак ОСОБА_2 даної домовленості не виконав та гроші не повернув, ОСОБА_2 підтримав дані покази, що отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 10 000 Євро для купівлі земельної ділянки на межі Брюховічі-Біркі, однак даної земельної ділянки не придбав та грошей не повернув, однак повідомив, що мети увійти в довіру та заволодіти грошима ОСОБА_3 не мав, дані гроші використав в своїх потребах, а саме віддав гроші за попередні борги. Однак ОСОБА_4 повідомив, що він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням віддати гроші, останній в свою чергу увесь час уникав зустрічей та виключав свій мобільний телефон. (а.с. 72-73)

           Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26.06.2010 року під час якого ОСОБА_2. добровільно та самостійно давав відповідні пояснення де саме він показував земельну ділянку ОСОБА_4, яку в подальшому ОСОБА_2 мав придбати, взявши при цьому в ОСОБА_4 гроші в сумі 10 000 Євро. ( а.с. 44-48)

           Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 21.10.2010 року під час якого ОСОБА_4. добровільно та самостійно давав відповідні пояснення де саме ОСОБА_2 показував земельну ділянку, яку в подальшому ОСОБА_2 мав придбати, взявши при цьому в ОСОБА_4 гроші в сумі 10 000 Євро. (а.с. 75-78)

           Висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №122 від 16.02.2011р., згідно якої ОСОБА_2 в даний час виявляє розлади психічної діяльності у вигляді шизотипового розладу, псевдо психопатичного варіанту в степені субкомпенсації. Наявні в нього психічні порушення, в даний час не досягають рівня психічної хвороби чи недоумства, а тому не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керуватись ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності, але також виявляв розлади психічної діяльності у вигляді шизотивого розладу, псевдо психопатичного варіанту. Наявні в нього психічні порушення мали значний вплив у період інкримінованих йому дій на адекватну оцінку ситуації, усвідомлення власного місця та ролі в цій ситуації та привели до зниження контролю своєї поведінки, вчинків і її здатності їх регулювати. Тому, в період інкримінованих дій, ОСОБА_2, неповною мірою міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.   (а.с. 131-134)

           Дослідивши матеріали справи, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена та його дії органом досудового слідства  правильно кваліфіковано за ст. 190 ч.3 КК України, за кваліфікуючою ознакою  шахрайство вчинене у великих розмірах.

           Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, який раніше не судимий те, що він у вчиненому щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання.

           Обставини, які пом’якшують покарання згідно ст. 66 КК України щире каяття.                                   

           Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання суд не вбачає.

           Суд вважає, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

           Враховуючи обставини справи, особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе  без  ізоляції від суспільства.

           Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

       з а с у д и в :

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням на нього  відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з’являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

         Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної   сили залишити попередню – підписку про не виїзд.

        На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя   П. Т. Едер