Лебединський районний суд Сумської області    

                            Справа № 1-179/11

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

 07 листопада 2011 року                                     Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого Чхайла О.  В.

            при секретарі Сивоконь А. І.,

               з участю прокурора –Радковського В.П.

               потерпілого –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедин справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, судимого

-          13.12.2010 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік

за ч. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Гадяч Полтавської області, українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2 не судимого

за ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (матеріали кримінальної справи відносно якого закрито внаслідок застосування акта амністії) 07.06.2011 року о 12 год. 40 хв. в м. Лебедин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в салоні маршрутного таксі № 4  маршруту вул. Сумська –Радянське лісництво, а після вимушеної зупинки транспортного засобу на вул. Будильська м. Лебедин, в ході сварки, яка виникла між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, діючи із хуліганських спонукань, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи неповагу до суспільства та встановлених в ньому норм поведінки, діючи з особливою зухвалістю, нанесли потерпілому ОСОБА_1 удари руками та ногами по різним частинам тіла.

Внаслідок  хуліганських дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було порушено роботу міського маршрутного таксі, а також спричено потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівій половині обличчя, багряного кольору, розмірами 18х11 см; синця на лівій вушній раковині, фіолетового кольору, розмірами 7х4 см; синця на верхньому та нижньому віках лівого ока, фіолетового кольору, розмірами 5х4 см; гематоми розмірами 7х5 см; рани на нижньому віці лівого ока, ушитої 3 швами, розмірами 3х0,3 см; ссадна на лівому лікті, червоного кольору, з западаючою поверхнею, розмірами 5х4 см; синця в проекції нижньої щелепи зліва, фіолетового кольору, розмірами 8х5 см; ЗЧМТ; струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав частково та пояснив суду, що 07.06.2011 року близько 12 год. 40 хв. в центрі м. Лебедин він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 сіли в маршрутне таксі на місця біля водія, а потім він та ОСОБА_3 пересіли в салон, так як про це попросив водій. При цьому вони голосно розмовляли та вживали нецензурні слова, а тому один з пасажирів, а саме потерпілий  ОСОБА_1, зробив йому зауваження. У відповідь він вибачився, але потім між ним та даним пасажиром  виникла словесна сварка, яка переросла в фізичну сутичку, оскільки потерпілий його вдарив по шиї. Через деякий час маршрутне таксі зупинилося і він з ОСОБА_1 випали з автомобіля. Між ними ще деякий час мала місце бійка на вулиці. Він наніс потерпілому 3-5 ударів по обличчю. Визнає вину частково, оскільки нецілеспрямовано і неумисно наносив удари ОСОБА_1, а лише захищався. Як били і скільки наносили ударів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 він пояснити не може. Вважає, що бійка виникла з вини саме ОСОБА_1, оскільки той перший застосував фізичну силу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив суду, що 07.06.2011 року близько обіду він з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поверталися додому. В центрі м. Лебедин вони сіли до маршрутного таксі, яке прямувало в бік Радянського лісництва. В автомобілі між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1, який на той час був одним із пасажирів,  виникла сварка з приводу того, що останній зробив зауваження ОСОБА_2 щоб той не висловлювався нецензурною лайкою в присутності сторонніх громадян. Під час цього ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2, а тому між ними почалася бійка, яка згодом продовжилася на вулиці Будильська. Він та ОСОБА_4 участі у бійці не приймали, а лише відтягували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 один від одного.

При цьому підсудний ОСОБА_3 не заперечив той факт, що 07.06.2011 року при вказаних подіях він перебував в стані алкогольного сп’яніння

Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_2 та на невизнання своєї вини ОСОБА_3 їх вина у скоєнні даного злочину в повному обсязі стверджується поясненнями потерпілого, показами свідків та матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 07.06.2011 року в м. Лебедин він їхав в міському маршрутному таксі додому з внуком. Серед інших пасажирів в автомобілі також знаходилися троє молодих чоловіків, які на його погляд перебували в нетверезому стані. Ще на зупинці він бачив як вони мали при собі вино марки «777». В автомобілі один з них почав висловлюватися нецензурною лайкою, а тому він зробив зауваження. Після цього, хлопець (наданий час йому відомо, що це підсудній  ОСОБА_2) затіяв з ним сварку, а згодом фізичну сутичку. В салоні автомобіля його бив ОСОБА_3, а ОСОБА_2 лише тримав В зв’язку з тим, що почалася бійка водій маршрутного таксі був змушений зупинити автомобіль. Після зупинки бійка продовжилася на вулиці і там його уже били усі троє підсудних          ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вважає, що кожен з них ударив його не менш як 10 разів. Коли бійка закінчилася, підсудні заштовхали його в маршрутне таксі, яке поїхало далі, а ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилися.

Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні показав, що 07.06.2011 року о 12:40 год. він керував маршрутним таксі і на зупинці в центрі м. Лебедин на переднє сидіння автомобіля сіли ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Він зробив їм зауваження і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли до салону. При цьому ОСОБА_6 брутально лаявся і потерпілий у коректній формі зробив йому зауваження. По маршруту, не доїжджаючи зупинки «ФПФ», він зупинив автомобіль, так як побачив, що ОСОБА_2 лежав на підлозі, а потерпілий зверху на ньому. Коли він зупинив автомобіль, то ОСОБА_2 і потерпілий випали з салону. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також вийшли з автомобіля. Що було далі він не бачив. Через деякий час підсудні заштовхали потерпілого в середину, а перед цим ОСОБА_4 сказав ОСОБА_3 «Досить». Внук потерпілого весь час був в салоні і плакав. Всіх подій ні в маршрутному таксі, ні на вулиці він не бачив, так як слідкував за дорогою.

Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні показала, що 07.06.2011 року вона перебувала в маршрутному таксі і чула як підсудні спілкувались між собою нецензурними словами. Лайка була з боку обох підсудних, вони були на вигляд в нетверезому стані і на присутніх увагу не звертали. Потерпілий їм зробив зауваження, що одному із підсудних не сподобалося. Він вів себе зухвало, а тому між підсудним і потерпілим розпочалася бійка. Всі пасажири і внук потерпілого злякалися та почали кричати. Той з підсудних, який сидів на задньому сидінні, а це як з’ясувалося був ОСОБА_3, підвівся і намагався брати участь у бійці. При цьому, таких висловів як «Зупинись»або «Не роби цього»від підсудного ОСОБА_3 вона не чула. На вимогу пасажирів водій зупинив таксі і підсудні потерпілого витягнули із салону й продовжували бити уже на вулиці. Вона бачила як його силою вивели, як він упав на землю і щоб внук потерпілого не бачив бійки в салоні закрили занавіски. Подальших подій, які відбувалися на вулиці, вона не бачила, але чула як один із підсудних сказав: «Брат, схаменись досить». При цьому зазначила, що потерпілий першим нікого з підсудних не бив, вів себе чемно. Коли автомобіль зупинився, то ОСОБА_3 допомагав виштовхувати потерпілого із салону і вона зрозуміла, що підсудні мають намір з’ясувати з ним стосунки саме таким чином. Потім приєднався третій і вона побачила як потерпілого на вулиці підсудні втрьох потягнули і повалили на землю. Бійка продовжувалася близько 5-7 хв. В цей час люди кричали та викликали міліцію. Коли потерпілий повернувся до салону, то обличчя у нього було збільшене втричі, очей не було видно, так він був побитий.   

Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні показала, що 07.06.2011 року вона перебувала в маршрутному таксі коли в нього сіли троє підсудних. ОСОБА_2, стоячи біля дверей, брутально лаявся, а тому потерпілий зробив йому зауваження. Потім між ними відбулася сварка, яка переросла в бійку, підчас якої вони впали на прохід в салоні маршрутки. Потерпілий оборонявся від обох підсудних і коли автомобіль зупинився, то ОСОБА_3 допомагав виштовхати потерпілого на вулицю. Там же до них приєднався і ОСОБА_4 Бійка на вулиці тривала близько 5 -7 хв. Вона намагалася зупинити дії підсудних, кричала, але ніхто із них, втому числі і ОСОБА_3, на її зауваження не реагував.

При цьому вона вказала, що іще на зупинці звернула увагу на ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які на її погляд перебували в нетверезому стані. В одного із них в руках було вино марки «777». Підсудні голосно розмовляли між собою та вживали в розмові нецензурні слова.

Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні показала, що вона також перебувала в салоні автомобіля 07.06.2011 року і чула як потерпілий у коректній формі робив зауваження одному із підсудних. Внаслідок цього між ними виникла сварка, а потім сварка переросла у бійку. Вона бачила на підлозі автомобіля лежали двоє підсудних і потерпілий. Пасажири просили заспокоїтись, але ніхто на це не реагував втому числі і ОСОБА_3 Як вони вийшли на вулицю вона пояснити не може і всю бійку на вулиці не  бачила, але чула, що вони б’ються і в один із моментів бачила, що стояв і ОСОБА_3 Його просили розмирити, але він на це не реагував.  

Свідок ОСОБА_10, в судовому засіданні показала, що вона готувала висновок експертизи стосовно потерпілого і може ствердити, що тілесні ушкодження, які були у нього в наявності, не могли утворитися від падіння з висоти власного тіла та від того, що останнього витягували з маршрутного таксі. Вони утворилися тільки від удару кулаком.

З протоколу огляду місця події (а.с. 9) вбачається, що 07.06.2011 року працівниками Лебединського МВ в присутності пойнятих було оглянуто місце події, яким є узбіччя проїзної частини дороги на вул. Будильська м. Лебедин.

З висновків щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану сп’яніння № 152 та № 153 (а.с. 21-22) вбачається, що 07.06.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували в стані алкогольного сп’яніння, що виявлено під час медичного огляду.

З протоколів (а.с. 33-34, 35-36) вбачається, що під час очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а також між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 потерпілий вказав, що і ОСОБА_4, і ОСОБА_3 так само як і ОСОБА_2, третій учасник подій, які мали місце 07.06.2011 року, брали участь в хуліганських діях, під час яких всі втрьох наносили йому удари по різним частинам тіла.

З висновку  судово –медичної експертизи  № 149 від 21.06.2011 року (а.с. 44) вбачається, що  у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій половині обличчя, багряного кольору, розмірами 18х11 см, синця на лівій вушній раковині, фіолетового кольору, розмірами 7х4 см, синця на верхньому та нижньому віках лівого ока, фіолетового кольору, розмірами 5х4 см, гематоми розмірами 7х5 см, рани на нижньому віці лівого ока, ушитої 3 швами, розмірами 3х0,3 см, ссадна на лівому лікті, червоного кольору, з западаючою поверхнею, розмірами 5х4 см, синця в проекції нижньої щелепи зліва, фіолетового кольору, розмірами 8х5 см, ЗЧМТ, струсу головного мозку, які  є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Час утворення тілесних ушкоджень може відповідати часу, вказаному в постанові та потерпілим, на що вказують стан ран, колір синців та дані медичної документації.

Часткове визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину суд розцінює як засіб зменшити підсудним відповідальності за скоєне і такі його покази спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, суд не може прийняти до уваги його пояснення в тій частині, що він наносив удари ОСОБА_1, захищаючись від дій останнього та те, що бійка виникла з вини саме потерпілого, так як той перший почав застосував фізичну силу, оскільки в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7,      ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали, що підсудній ОСОБА_2, перебуваючи в салоні автомобіля, почав висловлюватися нецензурними словами, на вигляд був у нетверезому стані, вів себе зухвало і на присутніх увагу не звертав. Потерпілий дійсно зробив йому зауваження, але у коректній формі і фізичної сили до підсудного не застосовував. Після чого між ними відбулася бійка в салоні автомобіля а потім на вулиці. Свідки ствердили, що потерпілий ОСОБА_1 під час бійки лише захищався від ударів, які наносили ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вказані пояснення ОСОБА_2 в судовому засіданні ніяким чином окрім показів самих підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердженні не були, а тому суд не може прийняти їх як правдиві.  

Доводи ОСОБА_3 про те, що він не вчиняв вказаного злочину суд розцінює як засіб уникнути підсудним відповідальності за скоєне з наступних підстав.

Підсудний пояснив, що він фізичної сили до потерпілого ОСОБА_1 не застосовував взагалі, а лише розмиряв його та ОСОБА_2

Поряд з цим встановлено, що ОСОБА_3 з самого початку брав участь у бійці, що ствердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які показали, що ще в салоні автомобіля потерпілий оборонявся від обох підсудних, а саме від ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 також показала, що вона не чула при цьому від ОСОБА_3 висловів про те щоб ОСОБА_2 зупинив сварку та бійку з потерпілим.

При цьому свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що після зупинки автомобіля ОСОБА_3 допомагав силою виштовхувати потерпілого із салону і намір у підсудних щоб з’ясувати стосунки з потерпілим мирним шляхом не було.

Суд бере до уваги те, що коли бійка мала місце на вулиці, пасажири маршрутного таксі, а саме свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 намагалися її зупинити, кричали, але ніхто із підсудних, втому числі і ОСОБА_3, на їх зауваження не реагував. При цьому свідок ОСОБА_5 чув як ОСОБА_4 сказав ОСОБА_3, що «Досить»і лише після цого бійка припинилася.  

Поряд з цим пояснення ОСОБА_3 щодо непричетності до вчинення злочину в судовому засіданні ніякими доказами крім його особистих не підтвердженні.

Суд враховує також і те, що час утворення тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_1, може відповідати часу, вказаному потерпілим, на що вказують стан ран, колір синців та дані медичної документації, що стверджується висновком  судово –медичної експертизи  №149 від 21.06.2011 року (а.с. 44). При цьому допитана як свідок судмедексперт ОСОБА_10 показала, що тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_1,  не могли утворитися від падіння з висоти власного тіла та від того, що останнього витягували з маршрутного таксі. Вони утворилися тільки від удару кулаком.

Тому суд вважає необхідним злочинні дії  підсудного ОСОБА_2 кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, так як він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що він скоєний особою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння, що підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, свою вину у вчиненні злочину  визнав частково, збитки потерпілому не відшкодував та його характеристику і вважає необхідним обрати підсудному покарання у виді позбавлення волі, оскільки його неможливо виправити і перевиховати без ізоляції від суспільства.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання підсудному ОСОБА_2 за даним вироком суд вважає необхідним частково приєднати покарання не відбуте за попереднім вироком Лебединського райсуду від 13.12.2010 року у виді позбавлення волі строком на 6 місяць.

Дії  підсудного ОСОБА_3 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, так як він скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що він скоєний особою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння, що підсудний свою вину у вчиненні злочину не визнав, збитки потерпілому не відшкодував та його характеристику.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання, яке буде достатнє для його виправлення у виді позбавлення волі, але оскільки підсудного можливо виправити і перевиховати без відбування покарання, суд вважає необхідним застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробовуванням, поклавши на засудженого обов’язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 482,20 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн. суд вважає необхідним задовольнити в повному обсязі, стягнувши дані кошти з підсудних в солідарному порядку.

Цивільний позов прокурора в інтересах Лебединської райдержадміністрації про стягнення коштів за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у відділенні спеціалізованої хірургічної допомоги КУ «Лебединська районна центральна лікарня»в сумі 1027,81 грн. суд вважає необхідним задовольнити частково. Стягнувши кошти з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 342,60  грн. з кожного, а у задоволенні вимог щодо стягнення коштів з ОСОБА_4 відмовити, так як кримінально справа відносно нього закрита. При цьому суд роз’яснює, що таке закриття справи не звільняє ОСОБА_4 від відшкодування даних витрат і вони можуть бути стягнуті з нього шляхом звернення до суду з окремим позовом в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України;

П Р И Г О В О Р И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати покарання не відбуте ОСОБА_2 за попереднім вироком Лебединського райсуду від 13.12.2010 року у виді позбавлення волі строком на 6 місяць і остаточно визначити ОСОБА_2 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 07.11.2011 року.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 змінити, взявши його під варту в залі суду.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Застосувавши ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 рік та покласти на засудженого обов’язки, передбачені  п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місці проживання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 482,20 грн. та на відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., а всього 5482,20 грн.

Цивільний позов прокурора в інтересах Лебединської райдержадміністрації про стягнення коштів за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у відділенні спеціалізованої хірургічної допомоги КУ «Лебединська районна центральна лікарня»в сумі 1027,81 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Лебединської райдержадміністрації рахунок № 31417544700214 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, ОКПО 23636456, код бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження»кошти в сумі 342,60 грн. з кожного.

Решту позовних вимог залиши без розгляду.

На вирок суду може бути подана  апеляція до апеляційного суду Сумської оласті протягом 15 діб з моменту його проголошення  через Лебединський районний суд Сумської області.

 СуддяО. В. Чхайло