Справа №2-259/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7        червня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді Нєсвєтової Н.М. ,  при секретарях Присяжнюк Т.М. ,

ІПвиденко В.А.,  Літоміній Н.В. розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  Голосіївського

РУГУ МВС України в м. Києві,  3-і особи: ОСОБА_4

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Латанюк Інна

Альфредівна,  Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації

права власності на об»єкти нерухомого майна,  про визнання договору

купівлі-продажу квартири недійсним,  усунення перешкод в користуванні

власністю,  вселення в квартиру

ВСТАНОВИВ :

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,  укладеного між ОСОБА_2,  яка діяла від імені ОСОБА_1.  та ОСОБА_3  посвідчений приватним нотаріусом Латанюк І.А. 29.12.2005 р. та зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав нерухомого майна від 10.01.2006 року.

8        процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні

вимоги. Відповідно до останньої заяви про уточнення позовних вимог,

ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним вказаний договір купівлі-

продажу квартири,  повернути сторони в попередній стан,  вселити його у

спірне приміщення,  зобов'язати ОСОБА_2,  ОСОБА_3.,  не чинити йому

перешкоди користуванні квартирою та зобов'язати відділ громадянства,

імміграції а реєстрації фізичних осіб зняти з реєстрації ОСОБА_3. за

адресоюАДРЕСА_1

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим,  що він особисто профінансував будівництво квартириАДРЕСА_1,  що підтверджується договором № 43 766 від 09.07.2004 р. про участь у фонді фінансування будівництва,  та договором від 16.07.2004 р. № 43 766 про уступку майнових прав,  укладених між позивачем та АКБ «Аркада». Повна вартість квартири становить 215 165 грн. 58 коп.,  які він сплатив особисто,  що підтверджується квитанціями від 09.07.2004 р. та 16.07.2004 р. В зв'язку з неможливістю самостійно займатися питаннями оформлення права власності

на вказану квартиру через виїзд за кордон,  він 20.04. 2004 р. для оформлення права власності на вказану квартиру,  отримання технічної документації та проведення ремонту у жилому приміщенні видав своїй тещі - ОСОБА_2 довіреність на управління майном.  Відповідачка ОСОБА_2 скориставшись його довірою,  не повідомивши його про свої наміри та діючи у власних інтересах та інтересах третіх осіб - свого чоловіка -відповідача ОСОБА_5,  та дочки,  третьої особи ОСОБА_4  оформила договір купівлі-продажу зазначеної квартири та зареєструвала ОСОБА_3. у спірному жилому приміщенні. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_4. створили неможливі умови для проживання позивача у квартирі та викинули його речі в коридор,  забрали ключі від вхідної двері і не пускають його у квартиру в зв'язку з чим,  він з 07.12.2006 р. змушений наймати житло.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3. звернулись до суду з зустрічною позовною заявою в якій просили відмовити ОСОБА_1.  в задоволенні позову,  зобов'язати його та ОСОБА_4. не чинити їм перешкод у користуванні спірною квартирою та виселити їх,  а також зобов'язати відділ громадянства,  імміграції та реєстрації фізичних осіб зняти з реєстрації ОСОБА_4. та ОСОБА_1.  у квартирі АДРЕСА_1

В процесі розгляду справи відповідачі також неодноразово уточнювали свої позовні вимоги. Відповідно до останньої заяви про уточнення позовних вимог просили в задоволенні позову ОСОБА_1.  відмовити та визнати за ними право власності на вказану квартиру,  зобов'язати відділ громадянства,  імміграції,  та реєстрації фізичних осіб зняти з реєстрації ОСОБА_1.  у квартиріАДРЕСА_1

При цьому посилалися на те,  що 09.07.2004 р. та 16.07 2004 р. ОСОБА_2 передала ОСОБА_1.  215165 грн.58 коп. для укладення ним в інтересах їхньої сім'ї договору інвестування житла,  а ОСОБА_1 в свою чергу видав їй довіреність на управління майном.  10.12.2005 р. приїхав з Португалії її чоловік ОСОБА_3. і вони вирішили переоформити квартиру на нього,  у зв'язку з чим 29.12.2005 р. і був укладений спірний договір. Квартира придбана за їх кошти,  а тому вони в нотаріальній конторі лише переоформили її на себе.

Крім цього,  відповідач ОСОБА_3. в судовому засіданні посилався на те,  що договір купівлі-продажу є законним,  оскільки вони віддали кошти в сумі 215165грн.58 коп. ОСОБА_1.  ще в липні місяці 2004 року.

Представник відповідачів в судовому засіданні також просив відмовити ОСОБА_1.  в задоволенні позову.

Представник відповідача- Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з»явився, просили розглянути справу у їх відсутність. За таких обставин,  суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві.

3-я особа ОСОБА_4. в судовому засіданні посилалася на те,  що спірна квартира не є їх з позивачем спільним майном,  оскільки вона придбана за кошти її    батьків і є їх власністю. При укладенні договору

купівлі-продажу квартири вона була присутня і давала свою згоду на відчуження.

3-я особа приватний нотаріус Латанюк І.А. в судовому засіданні посилалася на те,  що при посвідченні договору купівлі- продажу квартири ОСОБА_2 повідомила її про те,  що квартира придбана за її з чоловіком ОСОБА_3. кошти,  а тому необхідно переоформити на нього,  питання щодо отримання грошей від продажу квартири вона у сторін не з»ясовувала.

Ухвалою суду від 7.06.2007 року зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3. про визнання права власності на спірну квартиру та зняття з реєстрації особи виділено в окреме провадження та провадження у справі зупинено до вирішення по суті позову ОСОБА_1.  про визнання договору купівлі- продажу квартири недійсним.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що 09.07.2004 р. ОСОБА_1 уклав договір № 43 766 про участь у фонді фінансування будівництва з АКБ «Аркада»,  а 16.07.2004 р. договором № 43 766 про уступку майнових прав отримав майнові права на квартиру АДРЕСА_1 Повна вартість квартири становить 215 165 грн. 58 коп.

Як вбачається з квитанцій від 09.07.2004 р. та 16.07.2004р. від ОСОБА_1.  прийнято платежі 09 липня 2004 року у сумі 67 079 грн. 88 коп. та 16 липня 2004 p.- 148 075 грн. 70 коп. на поточний рахунок управителя з довірчого управління ФФБ за програмою АТХК «Київміськбуд» за договором № 43 766,  а всього на суму 215 165 грн.58 коп.

20 липня 2004 р. ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 видав довіреність на управління та розпорядження майном,  представлення інтересів довірителя в усіх державних,  кооперативних та громадських організаціях,  судових,  адміністративних та інших установах,  з правом одержання грошей,  майна та кореспонденції і т.і. у зв»язку з тим,  що він в цей період зі своєю дружиною ОСОБА_4. перебував за кордоном.

4 лютого 2005 р. Головним управлінням житлового забезпечення на ім'я ОСОБА_1.  видане свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1на квартиру АДРЕСА_1

В листопаді 2005 року ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_4. повернувся в Україну,  поселився та зареєстрував місцепроживання в квартирі АДРЕСА_1

29.12.2005 р. був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,  між ОСОБА_2,  яка діяла від імені ОСОБА_1.  на підставі вищеназваної довіреності,  та її чоловіком ОСОБА_3  посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1

Відповідно до пункту 3.1. вказаного договору купівлі-продажу,  останній вчинено за 215 165 грн. 60 коп.

Вказаний договір зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав нерухомого майна 10.01.2006 р., за реєстромНОМЕР_1

На момент укладення договору ОСОБА_3 та ОСОБА_3. перебували у шлюбі,  що підтверджується свідоцтвом про одруження та заявою ОСОБА_2 про згоду на придбання квартири.

Відповідно до частини 1 статті 232 ЦК України правочин,  який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною,  визнається судом недійсним.

Відповідно до вимог  ст.  216 ЦК України наслідком недійсності правочину,  є двостороння реституція.

Умовами застосування статті 232 ЦК України є: укладення правочину через представника; наявність зловмисної домовленості між представником однієї сторони з другою стороною; представник однієї сторони ї друга сторона діяли на свою користь та на шкоду довірителю.

 ст.  60 Сімейного Кодексу України передбачено,  що майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Таким чином,  внаслідок укладення зі своїм чоловіком ОСОБА_3 договору купівлі-продажу квартири,  ОСОБА_2 набула право власності на 1А частину спірної квартири,  що свідчить про вчинення правочину у власних інтересах.

При цьому суд враховує те,  що відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні стверджувала,  що під час укладення договору купівлі-продажу ніяких грошей за спірну квартиру ОСОБА_3. їй не сплачував,  а вона в свою чергу ніяких грошей за квартиру не отримувала і ОСОБА_1.  не передавала та і не мала такого наміру,  оскільки квартира фактично придбана нею та її чоловіком за їх спільні кошти і лише необхідно було її переоформити на чоловіка ОСОБА_3. Таким чином,  ОСОБА_3. отримав квартиру АДРЕСА_1 безоплатно.

Відповідно до  ст. 655 ЦКУкраїни за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Таким чином,  обов'язковою умовою договору купівлі продажу є його платність.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1. про відчуження належної йому на праві власності квартири,  стало відомо лише 29.01.2006 року, коштів від продажу квартири він не отримував.

За таких обставин,  суд не бере до уваги твердження в судовому засіданні ОСОБА_3. стосовно того,  що спірну квартиру він купив у ОСОБА_1.  за 215 165 грн. 60 коп.,  які були йому сплачені ще в липні 2004 року,  вважає їх надуманими,  такими,  що спростовуються матеріалами справи,  поясненнями в судовому засіданні відповідачки ОСОБА_2 та 3-ї особи ОСОБА_4.

Крім того,  суд вважає,  заслуговують на увагу пояснення в судовому засіданні приватного нотаріуса Латанюк І.А.,  яка посилалася на те,  що ОСОБА_2 та ОСОБА_3. поставили її до відома про те,  що спірна квартира фактично належить їм і що необхідно лише переоформити її на

ОСОБА_4,  при цьому не ставилося питання про передачу грошей за квартиру. Договір дарування на квартиру вона не мала права оформити,  оскільки ОСОБА_2 не мала повноважень на укладення цього договору,  тому був оформлений договір купівлі-продажу. Також з пояснень нотаріуса вбачається,  що укладаючи договір купівлі-продажу квартири з власним чоловіком ОСОБА_2 отримала у власність Уг частину спірної квартири,  оскільки все майно придбане подружжям є спільною сумісною власністю

Згідно пункту 36 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій,  затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5 нотаріуси зобов'язані роз'яснити сторонам зміст і значення поданих ними проектів правочинів і перевірити,  чи відповідає зміст посвідчуваних правочинів вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Виходячи з вищевикладеного,  суд вважає,  що укладення ОСОБА_2 договору купівлі -продажу квартири від імені ОСОБА_1.  безоплатно -на що не мала повноважень,  те,  що правочин укладений нею,  як представником ОСОБА_1. ,  у власних корисних інтересах (за договором купівлі-продажу квартири Уг частини належить їй на праві спільної сумісної власності,  як спільне майно подружжя) та інтересах другої сторони за договором - власного чоловіка ОСОБА_3.,  який отримав квартиру безоплатно,  та на шкоду довірителю - свідчать про наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зловмисної домовленості про вчинення угоди,  направленої на позбавлення ОСОБА_1.  власності.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності,  суд вбачає законні підстави для визнання вказаного  договору - купівлі квартири недійсним та повернення сторін в попередній стан.

Відповідно до вимог  ст.  319 ЦКУкраїни та  ст.  48 Закону України «Про власність» власник володіє,  користується,  розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог  ст.  391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено,  що відповідачі не пускають позивача в квартиру,  ключів від квартири він не має,  винесли з квартири його речі,  і таким чином,  позбавили його права користуватися власністю. Крім того,  в спірній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_3.

Частиною 2  ст.  16 ЦК України встановлено способи захисту судом цивільних прав та інтересів,  зокрема,  шляхом припинення дії,  яка порушує право,  та відновлення становища,  яке існувало до порушення.

За таких обставин,  суд вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1.  щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3. та зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3. не чинити перешкоди у користуванні власною квартирою,  вселення та повернення ключів є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  10, 60, 212, 215 ЦПК України,   ст.  232, 216,  655,  391 ЦК України,  суд-

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2  діючою від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3,  посвідчений приватним нотаріусом Латанюк Інною Альфредівною 29.12.2005 року за реєстром №5840 повернувши сторони в попередній стан.

Вселити ОСОБА_1 в квартируАДРЕСА_1

Зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартироюАДРЕСА_1 та віддати йому ключі від квартири.

Зобов»язати Голосіївський РУ ГУ УМВС України в м. Києві зняти ОСОБА_3 з реєстрації за адресою:АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.