Справа № 2-500/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2007 року Южноукарїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді                       Савіна О.І.

при секретарі                                               Прокопенко Л.Ю.

за участю адвоката                                     ОСОБА_1

Представника органа опіки та піклування :     Антонюк  І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3

Про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про визначення місця проживання дитини. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ніколи не надавала и не надає належної уваги та материнської ласки неповнолітній доньці - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, не готує їжу та не інтересується успіхами в навчанні, нехтує вихованням.

Також позивач вважає, що донька ОСОБА_4 більшу частину свого часу проводить виключно з ним і не бажає проживати з матір'ю після розірвання шлюбу, вважає, що відповідач не зможе забезпечити доньці належного виховання, т. я. в останньої відсутнє з донькою взаєморозуміння.

Свої вимоги підтримав в судовому засіданні повністю.

Відповідач - ОСОБА_3. позов не визнала, вказавши на те, що вона позивач та неповнолітня донька ОСОБА_4, фактично проживають в однієї квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка є їхньою сумісною власністю. Окрім того у доньки ОСОБА_4 є виділена її в трикімнатної квартирі ізольована кімната, де в останньої є все для того, щоб відпочивати та здійснювати підготовку до навчання.

Звернення до суду позивача з відповідним позовом, відповідач мотивує тим, що після розлучення останній не бажає сплачувати аліменти за рішенням суду і таким чином має намір паралізувати позов про стягнення аліментів який знаходиться в проваджені суду.

Також доповнила, що сварки, конфлікти з позивачем до розірвання шлюбу, негативно вплинули на психічний та психологічний стан дитини, окрім того батьки позивача в яких на період канікул перебуває донька ОСОБА_4 також займають позицію на боці позивача тим самим розколюють спілкування між нею та донькою.

Просить суд в позові відмовити.

При розгляді справи по суті встановлено, що сторони від шлюбних стосунків мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н..

Питання про визначення місця проживання дитини стосується виключно доньки -ОСОБА_4.

Сторони до розгляду справи, розірвали шлюбні відносини, про що існує рішення суду яке набрало законної сили.

Також в провадженні суду є позовна заява ОСОБА_3. до ОСОБА_2. про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, яка в теперішній час призупинена до розгляду цивільної справи про визначення місця проживання дитини.

Сторони фактично проживають в однієї квартирі яка є трикімнатною тамже і зареєстровані, з ними проживає і донька - ОСОБА_4 якої виділено заздалегідь до появи

2

спірних відносин кімната. На час канікул позивач та донька ОСОБА_4, тимчасово проживають у батьків позивача в одному населеному пункті, тобто в м.  Южноукраїнську в 2-х кімнатній квартирі.

Сторони є працюючими і отримують відповідну заробітну плату, яка дозволяє утримувати неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що відповідач зовсім не піклується про доньку ОСОБА_4, не надає її належного виховання та не зможе утримувати.

На переконання суду, сторони самостійно, своїм відношенням один до одного в період тривалого часу створили негативну ауру відносин між собою, на цьому підґрунті в конфлікт були втягнуті батьки як з боку позивача та к і відповідача, які стали заручниками спору, а донька ОСОБА_4, яка тимчасово не проживає з матір'ю перебуваючи під психологічним враженням поведінки батьків на погляд суду не може з орієнтуватися в правильності та розумінні своїх думок, поглядів та вчинків.

Судом допитані як свідки: малолітня ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., також проголошені всі матеріали справи, в тому числі - надані службою у справах неповнолітніх - акт відвідування та обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_4. та постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно позивача ОСОБА_2. за  ст.. 296 КК України.

Представник органу опіки та піклування Южноукраїнської міської Ради, Миколаївської області не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки малолітня ОСОБА_4 фактично проживає з батьками у квартирі, що складається з трьох житлових кімнат. В обладнаної кімнаті для ОСОБА_4 створені всі умови для виховання, розвитку та проживання, є необхідні побутові речі для забезпечення змістовного життя дитини.

Відмовляючи позивачу в позові, суд виходить із вимог які закріплені в  ст.. 161 ч.1 СК України, яка передбачає проживання батька та матері окремо та які не дійшли згоди щодо того з ким із них буде проживати малолітня дитина. Доводи позивача та його представника про те, що сторони в однієї квартирі проживають в різних кімнатах, тобто окремо на погляд суду не містять тих вимог яких передбачає Закон, а є тільки суб'єктивною уявою про те де б краще було б проживати дитині, тому вимоги позивача вважає передчасними та не відповідаючими Закону, а заперечення відповідача відповідаючими дійсності та об'єктивності.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись  ст.. 161 ч.1 СК України,  ст.  ст.3, 4, 11, 60, 212,213,214,215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Южноукраїнського міського суду в 10-денний2 термін та подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд на протязі двадцяти днів.