ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "17" жовтня 2006 р.                                                  Справа № 6/261

17 жовтня 2006р., 11 годин 45 хв., м. Чернігів                                    справа №6/261   

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                        Блохіної Ж.В.

при секретарі                         Сороці Я.Є.,

за участю представників:

позивача                                  Ступак С.О., довіреність №30682/10/10-010 від 30.12.05,

відповідача                             Соломенник О.О., довіреність №35 від 09.06.06,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                        Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

                                                  м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28                                                 

до                                              Відкритого акціонерного товариства

                                                 „Чернігівнафтопродукт”, м. Чернігів, вул. Толстого, 154

про                                            стягнення 4642,50 грн.

                                               

 ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові подано позов до ВАТ „Чернігівнафтопродукт” про стягнення 4642,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Представник відповідача позовних вимог не визнає.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити, посилаючись на те, що до відповідача правомірно застосовані штрафні санкції в сумі 4642,50 грн., оскільки реалізація пального по талонам є розрахунковою операцією, яка повинна проводитися через реєстратор розрахункових операцій у встановленому порядку. При проведенні розрахункових операцій через РРО суб’єкти підприємницької діяльності повинні роздруковувати відповідні розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на позов, просить у позові відмовити і пояснив, що застосування штрафної санкції на підставі податкового повідомлення-рішення є незаконним, оскільки  така форма Законом України „Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  не передбачена, а  повідомлення-рішення не тягне за собою негативних наслідків для субєкта господарювання. Ухвалою Вищого адміністративного суду України залишено в силі рішення  господарського суду Чернігівської області від 15.07.2005р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2005р. по справі №6/116а, порушеної за позовом ВАТ “Чернігівнафтопродукт” до ДПІ у м. Чернігові про визнання  недійсним податкового повідомлення-рішення №0003982323/0 від 01.06.2004р., якими останнє визнано недійсним в частині визначення штрафних санкцій сумою податкового зобов’язання. Таким чином, на думку відповідача, оскільки на підставі Закону України „Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  ДПІ у м. Чернігові  рішення про застосування штрафних санкцій  не приймалось, застосування штрафних санкцій можливе лише в строк, встановлений Господарським кодексом України,  шляхом звернення  з відповідним позовом до суду, проте позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, оскільки порушення було вчинено 10.05.2004р.   

          Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, господарський суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982323/0 від 01.06.2004р., яким Відкритому акціонерному товариству “Чернігівнафтопродукт” визначено суму податкового зобов’язання з штрафних санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в сумі 4642,50 грн.

Штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі ч.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-ІІІ (зі змінами і доповненнями) від 01.06.2000р., якою передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової  книжки.

Податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у місті Чернігові відповідно до висновків перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності  автозаправочної станції № 1 Філії № 7 (далі –АЗС), що належить позивачу та знаходиться за адресою: смт. Ріпки, вул. Гагаріна, 56, за наслідками якої був складений акт за № 23-227/168 від 10.05.2004р.

Перевіркою було встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-ІІІ (зі змінами і доповненнями) від 01.06.2000р., а саме:

-          непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та невидача розрахункового документу при реалізації палива за талонами на загальну суму 928,50 грн.

         Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем до господарського суду Чернігівської області. Рішенням господарського суду від 15.07.2005р. було визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0003982323/0 від 01.06.2004р. в частині визначення фінансової санкції в розмірі 4642,50 грн. сумою податкового зобов‘язання Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт”. В решті позову було відмовлено, а тому сума штрафних санкцій 4642,50 грн. залишена в силі, оскільки застосована правомірно.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 15.07.2005р. було оскаржено ВАТ „Чернігівнафтопродукт” та залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2005р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2006р.

   Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.   

  Статтею  25 Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що суми  фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

  Дію  статті  25  було зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV  від 26.12.2002р.;  зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV  від 27.11.2003р.; зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV від  23.12.2004р. На 2006 рік  дія ст. 25 не зупинена.

   На день розгляду справи сума штрафних санкцій у розмірі 4642,50 грн. ВАТ „Чернігівнафтопродукт” не сплачена.

Згідно п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної   податкової  служби  у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами  України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

        Податкове повідомлення-рішення №0003982323/0, яким до Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт” застосовано  штрафну (фінансову) санкцію в сумі 4642,50 грн. на підставі ч. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, прийнято  ДПІ у м. Чернігові  01.06.2004р.

Дія статті 25 вищевказаного Закону, яка визначає строк сплати субєктами підприємницької діяльності фінансових санкцій до Державного бюджету України,  була зупинена на 2004, 2005 роки, а тому відповідач мав сплатити застосовану штрафну (фінансову) санкцію  протягом 10 днів, починаючи з 01.01.2006р., що ним зроблено не було.

Окрім того, відповідач використав своє право на оскарження до суду рішення органу державної влади –ДПІ у м. Чернігові щодо застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачене ст. 249 Господарського кодексу України.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 15.07.2005р. було оскаржено ВАТ „Чернігівнафтопродукт” та залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2005р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2006р.

       Отже ДПІ у м. Чернігові, звертаючись з позовом  до адміністративного суду  31 серпня 2006р.,  не порушила річного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

        Виходячи з вищевикладеного, заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

На підставі викладеного позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

        П О С Т А Н О В И В:    

        

        1.   Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівнафтопродукт” (м. Чернігів, вул. Толстого, 154, код 03362710, п/р 2606501300370 в ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 321228) до державного бюджету (р/р 31113104600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 23030100, код одержувача 22825965) 4642,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

        3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

  У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

      4. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           Ж.В.Блохіна