Справа № 127/13277/25

Провадження 2/127/2604/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію та її стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію та її стягнення.

Однак подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Зважаючи, що позовною вимогою є визнання права власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію та стягнення з відповідача коштів у розмірі 1035273,70 гривень, у позовні й заяві позивач повинен вказати ціну позову.

Відповідно до п. 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач вказує, що державний нотаріус на його звернення відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Водночас матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували його звернення до нотаріуса та отримання відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Тому позивач повинен надати до суду на обґрунтування своїх вимог вказані письмові докази.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч зазначеним вимогам, позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач зазначає, що сума коштів, яку просить стягнути з відповідача та визнати на неї право власності за законом в порядку спадкування нарахована на підставі рішень Вінницького окружного адміністративного суду у справах №120/10820/22 від 27.02.2023, №120/11207/23 від 02.01.2024, №120/3912/24 від 08.05.2024. Однак вказані рішення суду до матеріалів справи позивачем не додано, а тому суд не має змоги встановити кому та в якому розмірі здійснювались нарахування відповідно до цих рішень та правомірність нарахованої суми до стягнення самим позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуванням зазначених обставин, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію та її стягнення - залишити без руху.

Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                                В. В. Горбатюк