ЄУН: 336/3578/14-ц

Провадження №: 8/336/3/2025

УХВАЛА

іменем України

02 травня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі ЄУН 336/3578/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

11 квітня 2025 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі ЄУН 336/3578/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідачі в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначають, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 804589,10 грн., з яких: тіло кредиту – 583 818, 38 грн., заборгованість за відсотками – 220770,73 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь АТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Відповідно до рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року по цій справі в частині стягнення солідарно судового збору змінено:

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3654 грн. - по 1827 грн. з кожного.

В іншій частині рішення залишити без змін.

У 2025 році відповідачі вирішили перевірити чи не звертався первісний кредитор з відповідним позовом, чи не існує інших судових рішень, що стосуються кредитного договору від 28 липня 2006 року.

Відповідачі звернулись до суду із запитами та з`ясували, що ПАТ «УкрСиббанк» ще 28 січня 2011 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2011 року позовні вимоги були залишені без розгляду. Вказане рішення відповідачі отримали 06 березня 2025 року. Саме ця обставина – існування іншого судового рішення , яке набрало законної сили – є нововиявленою.

Відповідачі просять поновити строк на подання заяви, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року по цивільній справі ЄУН 336/3578/14-ц – скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Статтею 424 ЦПК України встановлені процесуальні строки, протягом яких учасники справи можуть подати заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

За змістом зазначеної норми закону з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відповідна заява може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України), але не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили (п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України).

Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв`язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Таким чином, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами незалежно від поважності причин пропуску цього строку.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 2-170/11 (провадження № 61-8547св21) зазначено, що за змістом пункту 1 частини другої, частини третьої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Виходячи з наведеного, незалежно від поважності причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, такий строк не підлягає поновленню, оскільки є присічним.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року у справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня 2023 року у справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23); від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року в справі № 2-747/11 (провадження № 61-17738св23) вказано, що: «відповідно до пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили. Такий строк є присічним, тобто він за будь-яких обставин не підлягає поновленню, незалежно від поважності причин його пропуску, які взагалі не оцінюються.

Про необхідність врахувати зазначене вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у цій справі, якою справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23) вказано, що: «встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає».

Відповідні законодавчі обмеження строків подання заяв про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, обумовлені тим, що регулювання цивільно-процесуальних правовідносин ґрунтується на принципі верховенства права, а одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Разом з тим, слід зауважити, що, окрім іншого, принцип правової визначеності вимагає, щоб, у разі винесення судами остаточного судового рішення, воно не підлягало перегляду. Власне, сталість та незмінність остаточного судового рішення, що вступило в законну силу, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata («вирішена справа» лат.). Інакше кажучи, застосування поняття res judicata означає, що справа вирішена по суті, усунута спірність чи невизначеність ситуації і рішення є остаточним та незмінним. Керуючись цим усталеним підходом, остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Принцип правової визначеності передбачає повагу до вирішеної справи і не припускає повторного її розгляду або екстраординарного перегляду без вагомих на те підстав.

Неможливість скасування остаточного судового рішення, яке набрало чинності, є однією з головних гарантій стабільного правового становища особи, адже судові вердикти повинні бути зрозумілі, чіткі та стабільні в часі. Європейський суд з прав людини, розкриваючи принцип правової визначеності при перегляді остаточного рішення, неодноразово вказував, що правова визначеність передбачає повагу до принципу res judicata. Цей принцип підкреслює, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання та нового вирішення справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому разі, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру (справа «Васильєв проти України», рішення від 21 червня 2007 року, заява № 11370/02, п. 61, 63; справа «Рябих проти Росії», рішення від 24 липня 2003 року, заява № 52854/99, п. 52).

У своїй практиці ЄСПЛ також зазначав, що процедура перегляду судового рішення за нововивченими обставинами сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 2728, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46). Однак така процедура має застосовуватись у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.

Отже, саме для належного забезпечення дотримання Україною своїх зобов`язань з гарантування та дотримання прав і свобод людини, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в національному цивільно-процесуальному законодавстві було запроваджено строкові обмеження максимального періоду часу, протягом якого учасниками справи може бути ініційоване питання про перегляд рішення суду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

З матеріалів цивільної справи та поданої відповідачами заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами вбачається, що про наявність обставин, які можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідачі довідались 06 березня 2025 року, однак рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року набрало законної сили 10 грудня 2014 року, а із заявою про перегляд такого рішення суду за нововиявленими обставинами відповідачі звернувся до суду 04 квітня 2025 року, направивши таку заяву через відділення укрпошти, тобто після спливу трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Отже, відповідачі вочевидь пропустили трьохрічний строк для подання своєї заяви від 04 квітня 2025 року.

Ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2011 року на яку посилаються відповідачі, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами існувала на час ухвалення судового рішення.

Вказаною ухвалою суду позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, залишені без розгляду

Особа, позов якої залишено без розгляду має право звернутися до суду повторно. В ухвалі суду не встановлено істотних для розгляду справи, обставин, що належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 804589,10 грн., з яких: тіло кредиту – 583 818, 38 грн., заборгованість за відсотками – 220770,73 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь АТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Відповідно до рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року по цій справі в частині стягнення солідарно судового збору змінено:

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3654 грн. - по 1827 грн. з кожного.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду набрало законної сили 10 грудня 2014 року.

Суддя дійшов до висновку, що відповідачі пропустили строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню.

Пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16, провадження № 61-10997св23).

Недодержання вимоги щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку (див. ухвалу Верховного Суду від 05 квітня 2024 року у справі № 347/61/19 (провадження № 61-4394ск24)).

У пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» (що регулює схожі за своїм змістом правовідносини) роз`яснено, що встановлений абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

За змістом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 та ч. 2 ст. 121 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_4 щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які викладені в заяві є безпідставними.

Оскільки заявники звернулися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском строку на подання такої заяви, який в силу вимог ст. 424 ЦПК України не може бути поновлений, оскільки суперечитиме такому елементу принципу верховенства права, як принцип правової визначеності та принципу остаточності судового рішення, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини має наслідком порушення державою положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зазначене та встановивши, що відповідачі подали 04 квітня 2025 року заяву про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами із пропуском трирічного строку, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана після закінчення встановлених законом процесуальних строків та відповідно до статті 424 ЦПК України такі строки не підлягають поновленню.

Керуючись ст. ст.10, 11, 120, 121, 126, 127, 258-261, 423-427 ЦПК України, суддя, -

постановила:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі ЄУН 336/3578/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: