ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи: 766/1180/25        

Номер провадження: 22-ц/819/305/25

Головуючий у першій інстанції Кузьміна О.І.

Доповідач Пузанова Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Пузанової Л.В.

суддів: Базіль Л.В.

Приходько Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лодига Марина Тарасівна, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лодига Марина Тарасівна, до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну виплату аліментів,

встановив:

У січні 2025 року  ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лодига Марина Тарасівна, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну виплату аліментів.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.02.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

27 лютого 2025 року ОСОБА_2  подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України. В обґрунтування клопотання зазначив, що перебуває на службі у складі Збройних Сил України, які переведені на воєнних стан, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 №574 від 06.02.2025 року, довідкою (форма 5) від 24.02.2025 року №2898, військовим квитком серії НОМЕР_2 . Вказав, що наполягає на особистій участі в судових засіданнях під час розгляду цієї справи з метою реалізації своїх процесуальних прав. У зв`язку з перебуванням на службі у складі Збройних Сил України не має можливості у повній мірі скористатися своїми правами, передбаченими ЦПК України, що ставить його у нерівне процесуальне становище порівняно з іншими учасниками справи (а.с.49-51).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лодига М.Т., до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну виплату аліментів зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвала, зокрема, мотивована тим, що на момент розгляду справи відповідач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан (в/ч НОМЕР_1 ), що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 , виданою 24.02.2025 року начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , військовим квитком серії НОМЕР_2 та позивачем не спростовано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лодига М.Т., просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи скарги мотивовано тим, що відповідач не перебуває в зоні бойових дій, не виконує бойові завдання в районах ведення бойових дій, оскільки наявна в матеріалах справи довідка, видана військовою частиною, не містить такої інформації.

Відповідач має можливість брати участь у справі в режимі відеоконференцзв`язку, має можливість реалізувати свої процесуальні права, а його клопотання про зупинення провадження у справі спрямоване на затягування судового розгляду та в подальшому уникнення відповідальності за несплату аліментів.

Судом першої інстанції не обґрунтовано, що наявні в матеріалах справи докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвала суду про зупинення провадження у справі порушує права дитини на достатній рівень життя, затягуючи розгляд справи, оскільки для позивачки та дитини аліменти є єдиним джерелом існування.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 викладені в ній доводи не визнав, вважає вимоги позивачки до нього необґрунтованими з посиланням на складне матеріальне становище, викликане участю у бойових діях, необхідністю самостійного забезпечення військовим обладнанням, тривалим лікуванням, тривалістю судового процесу щодо визначення розміру аліментів та низьким рівнем заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі входить до наведеного в частині другій статті 369 ЦПК України переліку ухвал, що розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (пункт 14 частини першої статті 353 ЦПК), розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд зробив висновок про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частинами першою, четвертою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто, інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може бути застосована судами під час вирішення питання про зупинення провадження у справі з метою захисту процесуальних прав учасника цивільного процесу, який є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2024 року у справі №484/40/21, від 15 серпня 2023 року у справі №174/760/21.

Таким чином, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, у матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Сторона у справі може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №852/2а-2/24).

Апеляційний суд зауважує, що перебування сторони в лавах Збройних Сил України не є безумовною підставою для зупинення провадження, а кожен конкретний випадок повинен розглядатись індивідуально.

На суди покладено обов`язок забезпечити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. Відповідно для зупинення провадження у справі суддя повинен з`ясувати причини неможливості розгляду справи, адже необґрунтоване зупинення провадження у справі затягує строки її розгляду, і, як наслідок, учасники справи перебувають у стані невизначеності.

Зупинення провадження у справі означає тимчасове припинення вчинення процесуальних дій судом. Провадження зупиняється до моменту, коли відпадуть обставини, які є перешкодою для розгляду справи, або будуть вчинені необхідні дії.

Верховний Суд акцентує увагу на тому, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з  урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи (постанова Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі №160/12705/19).

Обґрунтовуючи своє клопотання про зупинення провадження у справі відповідач вказав, що він перебуває на службі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 №574 від 06.02.2025 року, довідкою №2898 від 24.02.2025 року, військовим квитком серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки №2898 від 24.02.2025 року, виданої начальником штабу – заступником командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 , старший солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 29.06.2022 року по теперішній час (а.с.56).

З довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №574 від 06.02.2025 року, виданої  командиром військової частини НОМЕР_1  підполковником ОСОБА_4 , вбачається, що старший солдат ОСОБА_2 , який обіймає посаду водія-механіка 2 відділення інженерних загороджень інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , дійсно в період з 04.12.2023 року по 02.04.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п.Новомаркове Донецької області. Довідка видана на підставі журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №315дск від 23.11.2023 року, журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв.№330дск від 12.01.2024 року (а.с.57).

Згідно з військовим квитком ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , останній 29.06.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/22 призваний у Збройні Сили України. З 29.06.2022 року перебуває на військовій службі у військовій частини НОМЕР_1 на посаді водія, з 01.05.2024 року - на посаді сапера, з 08.11.2024 року - на посаді механіка-водія (а.с.53-55).

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і наразі триває.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» прийнято рішення Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» визначено, що призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Отже, з долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що ОСОБА_2 з 29.06.2022 року перебуває на військовій службі у військовій частини НОМЕР_1 , зокрема, з 08.11.2024 року - на посаді механіка-водія, приймає участь у бойових діях.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не перебуває в зоні бойових дій, не виконує бойові завдання в районах ведення бойових дій, являються безґрунтовними та спростовуються матеріалами справи, зокрема, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №574 від 06.02.2025 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_4 , з якої вбачається, що старший солдат ОСОБА_2 , який обіймає посаду водія-механіка 2 відділення інженерних загороджень інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , дійсно в період з 04.12.2023 року по 02.04.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що відповідач може реалізувати свої процесуальні права як учасника процесу, брати участь в судових засіданнях, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки станом на дату постановлення ухвали про зупинення провадження в справі воєнний стан в Україні не скасовано, а отже, не виключено, що відповідач, який проходить військову службу у військовій частині, під час якої періодично бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, в подальшому також буде залучений до участі у бойових діях в разі такої необхідності, і період такого залучення може припасти на дні судових засідань.

За таких обставин є правильними та вмотивованими висновки суду першої інстанції, що відповідачем повністю доведена та обставина, що він, будучи стороною у справі, перебуває на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан та приймає безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) на виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 64/2022.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини, які є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі, та керуючись імперативною нормою цивільного процесуального законодавства, дійшов законного та обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що ухвала суду про зупинення провадження у справі порушує права дитини на достатній рівень життя, затягуючи розгляд справи, оскільки для неї та дитини аліменти є єдиним джерелом існування, не являються підставами для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, крім того, у даній справі предметом позову є стягнення з відповідача пені за несвоєчасну виплату аліментів, а не сам факт визначення до стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Що стосується прохальної частини відзиву відповідача про відмову у задоволенні позову, зменшення суми пені, що підлягає стягненню, та звільнення його від сплати заборгованості, то апеляційний суд їх не розглядає, оскільки у цьому провадженні колегія суддів переглядає законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, а спір між сторонами по суті заявлених позовних вимог судом першої інстанції не вирішено.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних та достатніх доказах і як такі, що висновків суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Апеляційний суд зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом, та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.

Таким чином, зупинивши провадження у цій справі, суд першої інстанції сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи з метою ухвалення в подальшому законного і обґрунтованого судового рішення, а також з метою забезпечення рівності прав сторін у цивільному судочинстві, зважаючи на те, що перебуваючи у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, відповідач має обмежені можливості у вчиненні необхідних процесуальних дій у справі, де він є відповідачем.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що зупинення провадження у цій справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, здійснене судом відповідно до вимог процесуального закону, тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лодига Марина Тарасівна, залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Головуючий                                        Л.В.Пузанова

Судді:                                                 Л.В.Базіль

Л.А.Приходько