Справа № 148/654/25

Провадження №2/148/434/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 квітня 2025 року                                Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді                Ковганича С.В.,

при секретарі                Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

                        В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи позовні вимоги тим, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис №88959 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованості у розмірі 24126,34 грн за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019, укладеним з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

На підставі вищевказаного виконавчого напису та письмового звернення ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" 05.02.2025 головним державним виконавцем Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства  юстиції (м.Київ)Бакіровою С. було відкрито виконавче провадження №77079049, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а також постанова про арешт коштів боржника.

Про наявність виконавчого провадження позивач дізнався лише у лютому 2025 року, з початку списання у нього грошових коштів, що наявні в АТ "КБ Приватбанк".

Станом на 14.03.2025 з карткового рахунку позивача за вказаною постановою державного виконавця було утримано 13006,70 грн на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ".

Позивач вважає, що виконавчий напис №88959 від 22.12.2021є незаконним, оскільки вчинено приватним нотаріусом з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусів, так як кредитний договір №307982477 від 07.08.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", не був посвідчений нотаріально.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а стягнуте за таким виконавчим написом нотаріуса підлягає поверненню.

З огляду на вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №88959 та вчинений 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованості у розмірі 24126, 34 грн за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019, укладеним з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" на користь ОСОБА_1 утриману заборгованість за період з 05.02.2025 по 14.03.2025 в розмірі 13006,70 грн згідно постанови про арешт коштів боржника, виданою головним державним виконавцем Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бакіровою С. 05.02.2025, а також судові витрати у розмірі 968,96 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15000 грн.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, згідно якої він просить розглянути справу у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач - представник ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву (а.с.74-75), згідно якого представник відповідача просить розгляд справи здійснювати у її відсутність, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" грошових коштів в розмірі 13006,70 грн відмовити. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують перерахування стягнутих з позивача коштів на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ". Надані суду докази підтверджуть лише факт утримання з позивача певних грошових коштів, однак не підтверджують, що дані кошти були перераховані саме ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ, та саме у вказаному позивачем розмірі.

Стверджує, що грошові кошти в розмірі 13006,70 грн на рахунки ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" не надходили, про що свідчить виписка з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019, який було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить повернути, стягнуті в рамках виконавчого провадження як заборгованість за кредитним договором, їх не може бути витребувано відповідно до положень ст.1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст 1212 ЦК України.

Також в матеріалах справи наявна заява про визнання позовних вимог (в порядку ст.206 ЦПК України) (а.с.79), згідно якої представник відповідача вказує, що ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ визнає позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та просить задовольнити позовні вимоги в цій частині. Вважає, що у порядку ч.1 ст.142 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі лише 606 грн, а решта підлягає поверненню позивачу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - представник  Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства  юстиції (м.Київ) всудове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи згідно довідки про доставку електронного документу (а.с.89).

         Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М.  всудове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.106).

Відповідно до ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутность учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії виписки з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019 (а.с.10) вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019 станом на 22.12.2021 становить 24076,34 грн, з яких: 8500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15576,34 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №88959, згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", якому ТОВ "Фінансова компанія управління активами" відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №211221-ФК від 21.12.2021, якому в свою чергу ТОВ "ФК "ЄАПБ" відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №21/12/21 від 21.12.2021, якому в свою чергу ТОВ "Таліон Плюс" відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №20190103 від 03.01.2019, якому в свою чергу ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" відступлено право вимоги на підставі договору факторингу за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019, укладеного між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 .

Згідно копії вищевказаного виконавчого напису (а.с.9) вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 20.12.2021 по 22.12.2021 включно, сума заборгованості складає: 8500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15576,34 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 грн - плата за вчинення виконавчого напису Загальна сума, що підлягає стягненню - 24126,34 грн.

25.11.2024 представник ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" направив на адресу Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства  юстиції (м.Київ)заяву про примусове виконання рішення, де серед іншого просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. за №88959 від 22.12.2021 про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_1 , заборгованості на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" у розмірі 24126,34 грн. Дана заява була зареєстрована у Тульчинському відділі ДВС 04.02.2025 №502, про що свідчить копія відповідної заяви вих.№ 246483 від 25.11.2024(а.с.11).

З 05.02.2025 на примусовому виконанні у головного державного виконавця Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства  юстиції (м.Київ)Бакірової С. перебуває виконавче провадження №77079049 з примусового виконання виконавчого напису №88959 від 22.12.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з  ОСОБА_1 користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за кредитним договором  в розмірі 24126,34 грн,про що свідчить копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2025 (а.с.14).         В ході виконання виконавчого провадження №77079049 головним державним виконавцем 05.02.2025 було винесено постанову про арешт коштів боржника, про що свідчить її копія (а.с.14).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1-3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів Українивід 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20.06.2018, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Судом взято до уваги, що як на підставу вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус Солонець Т.М.посилалась на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, відповідно до яких кредитні договори було віднесено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 залишена без змін, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині п.2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами.

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22.02.2017, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.        

Відтак, станом на 22.12.2021 (дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса) чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору.

За таких обставин, беручи до уваги, визнання відповідачем позовних вимог в частині  визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовної вимоги про стягнення утриманої заборгованості за період з 05.02.2025 по 14.03.2025 в розмірі 13006,70 грн, то дана вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2025 (а.с.15) вбачається, що головним державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №88959 від 22.12.2021 вирішено також стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2412,63 грн.

Згідно копії постанови про арешт коштів боржника від 05.02.2025 (а.с.14) вбачається, що головним державним виконавцем накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 26767,97 грн.

Тобто, головним державним виконавцем в рамках виконавчого провадження№77079049, з ОСОБА_1 стягуються, окрім суми заборгованості, також і виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця, витрати виконавчого провадження та штрафи.

Згідно копії платіжної інструкції від 13.02.2025 (а.с.31) вбачається, що Мельником Б.Ю. за ВП №77079049 сплачено 7166,52 грн.

Надані представником позивача витяги з мобільного додатку Приват24 (а.с.30) суд до уваги не бере, оскільки з них неможливо встановити отримувача, його рахунку та призначення платежу.

Згідно копії витягу з мобільного додатку"Дія" (а.с.11) вбачається, що в рамках АСВП №77079049 було сплачено 13006,70 грн, сума до сплати 13761,27 грн.

Згідно копії виписки з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019 (а.с.77) вбачається, що після відкриття виконавчого провадження в порядку погашення заборгованості за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019 на рахунок ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" 19.02.2025 була зарахована сума в розмірі 10365,07 грн.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт отримання відповідачем під час примусового виконання виконавчого напису в межах виконавчого провадження №77079049 коштів лише в розмірі 10365,07 грн.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

За таких обставин, з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для набуття відповідачем коштів, примусово стягнутих на виконання виконавчого напису, який визнаний таким, що не підлягає виконанню, відпала.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №910/1531/18.

З огляду на те, що правова підстава для стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості відпала, тому стягнені з позивача кошти, які було отримано відповідачем під час примусового виконання виконавчого напису в межах виконавчого провадження №77079049, підлягають поверненню позивачу в силу вимог ст.1212 ЦК України, однак лише в розмірі перерахованих відповідачу коштів в сумі 10365,07 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд заначає наступне.

Як вбачається із позовних вимог, предметом заявленого позову є немайнова вимога - визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та майнова вимога стягнення коштів.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

        Згідно пп. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

        Згідно пп. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн, тому судовий збір за подання до суду даної позовної заяви складає 2422,40 грн ( 1211,20+1211,20 = 2422,40 грн).

        В той же час, ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

       З огляду на вищевказану норму законодавства, беручи до уваги, що представник позивача подав позовну заяву через систему "Електронний суд", тому судовий збір мав би бути сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто 1937,92 грн (2422,40 х 0,8 = 1937,92 грн), а не 968,96 грн, як сплачено позивачем.

       Таким чином, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу (немайнову).

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 772,17 грн ( 10365,07 грн х 968,96 грн / 13006,70 грн = 772,17 грн - судовий збір за майнову вимогу), оскільки її розмір підтверджений копією квитанції №7D3D-A1FF-S7FE від 14.03.2025 (а.с.1), а також з відповідача слід стягнути в дохід держави недоплачену суму судового збору в розмірі 986,40 грн (за немайнову вимогу).

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», ст.4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 223, ч.2 ст.247, ст.263- 265 ЦПК України, суд, -

                                                   У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , поданим представником ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №88959 та вчинений 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованості у розмірі 24126, 34 грн за кредитним договором №307982477 від 07.08.2019, укладеним з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження якого: вул.Стельмаха Михайла, 9 А, офіс 204, м.Ірпінь, Київська область, 08200, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , утриману заборгованість в розмірі 10365,07 грн ( десять тисяч триста шістдесят п`ять гривень сім копійок), стянуту в межах виконавчому провадженні №77079049.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження якого: вул.Стельмаха Михайла, 9 А, офіс 204, м.Ірпінь, Київська область, 08200, 23600, в дохід держави 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок) судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження якого: вул.Стельмаха Михайла, 9 А, офіс 204, м.Ірпінь, Київська область, 08200, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 772,17 грн (сімсот сімдесят дві гривні сімнадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.            

Суддя: