справа № 208/14926/24

провадження № 1-в/208/595/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 - в режимі ВКЗ

захисника ОСОБА_4 - в режимі ВКЗ

засудженої ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_5 , подане від її імені її захисником ОСОБА_6 , про звільнення від призначеного судом покарання у зв`язку з усуненням караності діяння, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшло зазначене клопотання, в якому ставиться питання про звільнення ОСОБА_5 від призначеного їй покарання вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 травня 2019 року в зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18.07.2024.

В судовому засіданні захисник засудженої - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання, просив задовольнити, посилаючись, що сума крадіжка, що вчинила ОСОБА_5 , нині менша розміру шкоду, що передбачає кримінальну відповідальність.

Засуджена ОСОБА_5 також підтримала клопотання та просила звільнити її від кримінальної відповідальності.

Суд, заслухавши засуджену та її захисника, прокурора, яка вважала за необхідне задовольнити клопотання, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 травня 2019 року ОСОБА_5 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та їй призначене покарання у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднана невідбута частина покарання, призначеного вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2017 року за ч.3 ст.185 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, остаточне покарання за сукупністю вироків призначено у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Покарання ОСОБА_5 не відбувала, що підтверджується листом начальника Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 04.03.2025.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, ст.51 КУпАП викладена в іншій редакції, якою зокрема визначена вартість чужого майна, що становить дрібне викрадення чужого майна, і відповідно розмежовує адміністративні та кримінальні правопорушення.

Із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподаткованих мінімумів. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України ви-значено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для пра-цездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податково-го року.

Відповідно до вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 травня 2019 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні 16 лютого 2018 року крадіжки на суму 1000 грн.

З 01 січня 2018 року податкова соціальна пільга становила 881 гривень, і відповідно нижня межа крадіжки, що є кримінальним правопорушенням, на час діяння, за вчинення кого засуджена ОСОБА_7 , становить 1762 гривні. В той же час, сума викраденого майна відповідно до вироку становить 1000 грн.

Отже, оскільки вартість викраденого ОСОБА_5 майна, на час вчинення діяння не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому відповідне діяння перестало бути кримінально караним.

Відповідно до ч.2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

На підставі вищезазначеного ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню від покарання призначеного їй вироком Красноармійського міськрайонного суду від 07 травня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у виді 2 років позбавлення волі.

Зазначеним вироком остаточне покарання визначено в порядку ст.71 КК України і приєднана невідбута частина покарання, призначеного вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2017 року за ч.3 ст.185 КК України, у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до відомостей в КП «Д-3» Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та в Єдиному реєстрі судових рішень, вирок відносно ОСОБА_5 06 червня 2017 року не ухвалювався.

Водночас, вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 липня 2017 року ОСОБА_5 була визнана виною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та їй призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України від відбування покарання була звільнена з випробуванням строком на 2 роки. На підставі ст.76 КК України на засуджену були покладені відповідні обов`язки.

За цим вироком ОСОБА_5 була визнана винною за вчиненні 20 грудня 2016 року крадіжки на суму 95662,07 грн. та за вчинення крадіжки 05 січня 2017 року на суму 6048 грн.

Караність цих діянь не усунута відповідно до вищезазначеного закону, оскільки нижня межа крадіжки, що є кримінальним правопорушенням, на час діяння за першим епізодом, за вчинення якого засуджена ОСОБА_5 , становить 1378 гривень (з урахуванням, що з 01 січня 2016 року податкова соціальна пільга становила 689 грн), а сума спричиненої шкоди злочином становить 95662,07 грн. За другим епізодом відповідно нижня межа крадіжки, що є кримінальним правопорушенням, становить 1600 гривень ( з урахуванням, що з 01 січня 2017 року податкова соціальна пільга становила 800 грн), а сума 6048 грн.

Водночас, враховуючи, що ОСОБА_5 звільнена від покарання, призначеного вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 травня 2019 року за діяння, караність якого усунута, то нині відсутні підстави для застосування ст.71 КК України та визначення покарання за сукупністю вироків.

При цьому, є очевидною описка в тексті вироку щодо дати ухвалення попереднього вироку, яким є 06 липня 2017 року, а не 06 червня 2017 року.

За таких обставин ОСОБА_5 слід вважати засудженою вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 липня 2017 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавленні волі та на підставі ст.75 КК України звільненою від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням обов`язків у відповідності до ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, і зазначений вирок підлягає самостійному виконанню.

Отже, клопотання засудженої підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.58 Конституції України, ст.5, ст.74 ч.2 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_5 , подане від її імені її захисником ОСОБА_6 про звільнення від призначеного судом покарання у зв`язку з усуненням караності діяння - задовольнити.

ОСОБА_5 негайно звільнити від покарання, призначеного їй вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 травня 2019 року за ч.2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Красноармійського міськрайонного суду від 06 липня 2017 року, яким її засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скаргу, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено учасникам судового розгляду о 12 годині 30 хвилин 28 квітня 2025 року.

Суддя ОСОБА_1