Справа № 2-391/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого Бібіка О.  В

при секретарі Гриценко  К.  Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Томашівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, третя особа – Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно за  набувальною давністю, -

                                                       В С Т А Н О В И В :

        Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Томашівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області про визнання права власності на нежиле приміщення по АДРЕСА_1 за  набувальною давністю. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11 жовтня 1998 року між ним та Недригайлівським виробничо–комерційним підприємством «Райпобутсервіс»  було укладено в письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за  адресою с. Томашівка Недригайлівського району Сумської області. (а.с 9). На підтвердження укладення договору  купівлі-продажу сторонами був складений акт приймання-передачі майна по договору купівлі продажу від 11 жовтня 1998 року, (а.с. 10), і позивач, як покупець, сплатив  в касу Недригайлівського виробничо-комерційного підприємства «Райпобутсервіс»  2100 грн. (дві тисячі сто гривен). Нотаріально договір купівлі – продажу нерухомого майна не посвідчувався. З моменту укладення договору позивач добросовісно та безперервно володів та відкрито користувався даним нерухомим майном, доглядав за нежитловим приміщенням та утримував його, робив поточний ремонт.

        Позивач стверджує, що з жовтня 1998 року часу його фактичного володіння нерухомим майном по АДРЕСА_1 на це майно ніхто не претендує, власник жодного разу не пред»явив вимог про витребування майна із чужого володіння. Тому враховуючи факт відкритого, безперервного володіння вказаним нерухомим майном на протязі більше ніж десяти років він набув право власності на нього.

          В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, надав через канцелярію суду  письмову заяву, в якій свій позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути без його участі (а.с.  17).

          Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась, надала через канцелярію суду письмову заяву, в якій позов ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила справу розглянути без її участі (а.с. 18).

          Представник відповідача Томашівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області в судове засідання не з»явився. Надав заяву про розгляд справи за відсутності представника. Позов  визнав у повному обсязі (а.с. 19).

          Представник третьої особи - Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»,  в судове засідання не з»явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без участі представника.  Просить винести рішення на розсуд суду (а.с. 20).

         Справу розглянуто у відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.   

         Суд,  дослідивши всі наявні у справі письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.

         За  договором  купівлі-продажу продавець зобов'язується  передати майно у власність покупцеві,  а  покупець  зобов'язується  прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст.224  ЦК  України  1963  року).

            Право  продажу  майна,  крім  випадків  примусового  продажу, належить власникові. Якщо продавець майна  не  є  його  власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли  згідно  з статтею 145 цього Кодексу  власник  не вправі витребувати від нього майно. (ст.225  ЦК України  1963  року).

          Якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала   права   його  відчужувати, про що  набувач  не  знав  і  не  повинен  був  знати  (добросовісний набувач), то власник вправі  витребувати  це  майно  від набувача лише в  разі,  коли  майно  загублене  власником  або особою, якій  майно було передане власником у володіння, або      викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом  поза їх волею. ( ч. 1 ст.145  ЦК  України).

          Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян  і організацій, які хоч  і  не передбачені  законом,  але  в  силу загальних  начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

           Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають:

з угод, передбачених законом, а також  з  угод,  хоч  і  не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;(ст. 4 ЦК України 1963 року).

            Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. (ст. 41  ЦК  України  1963  року).

            Угоди можуть укладатись усно або в письмовій  формі  (простій  чи нотаріальній).

            Угода,  для  якої  законом  не  встановлена   певна    форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно  її  волю укласти угоду(ст. 42  ЦК  України 1963  року)

           Договір  купівлі-продажу жилого будинку  повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.  Недодержання цієї вимоги тягне  недійсність договору  (стаття  47  цього Кодексу).

            Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.( ст. 227  ЦК Української РСР).

          Продаж майна  провадиться за  цінами,  що  встановлюються за погодженням сторін,  якщо  інше  не передбачено   законодавчими актами (ст. 228  ЦК  України).

           Таким чином суд приходить до висновку, що  станом  на  1995  рік  було чітко  визначено  оформлення  в  нотаріальному  порядку  тільки договорів   купівлі – продажу  житлового  будинку,  і  не  було  будь – яких  заборон  по  переходу  права  власності  на  окремий  об’єкт нерухомості  у  вигляді  нежитлового приміщення.

           Також, підтвердження права  власності на нежитлове приміщення колишнього колгоспного двору,   не  вимагало  наявності окремого правовстановлювального документа  та  його  реєстрації  у  державних органах,  оскільки  такі  норми  права  були введені  в  дію  після 01.01.2004  року   ст. 182   Цивільного  кодексу  України  2003  року.

            З  3  серпня  2004  року  набрав  чинності  Закон  України  від  1 липня  2004  року  «Про  державну  реєстрацію  речових  прав  на нерухоме  майно  та  їх  обмежень», який  сформулював  систему  і порядок  державної  реєстрації  прав  на  нерухомість, чим виконані вимоги  ст.182  ЦК  України.   

             Відповідно до позову позивач зазначає, що він заволодів вказаним нерухомим майном з дозволу власника,  який  запропонував йому купити цей  об»єкт, уклавши домашню угоду.

             На  момент  передачі нежитлового приміщення Недригайлівсього виробничо-комерційного підприємства «Райпобутсервіс» позивачу у 1998 році,  ця  дія  не суперечила чинному  на  той час  законодавству  в частині  письмового  оформлення  договору купівлі –продажу,  або  нотаріального посвідчення,  наявності  право встановлювального документа,  відведення  земельної ділянки,  і достатньо  було  згоди  двох  сторін,  яка  і була  досягнута.   

            На  протязі з 1998 року по день звернення до суду з позовом  у спірному приміщенні  позивач добросовісно та безперервно володів та користувався вказаним нерухомим майном, доглядав за нежитловим приміщенням  та утримував його, робив поточний  ремонт, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Томашівської сільської радиНедригайлівського району Сумської області № 793 від 07 листопада 2011 року (а.с.19).   З жовтня 1998  року  і  по цей час    відкрито,  безперервно володіє вказаним приміщенням.

       Позов  про  визнання  права  власності – це  не     договірна вимога  власника  майна  про  констатацію  перед  третіми  особами факту  приналежності  позивачу  права  власності  на  спірне  майно, не  поєднане  з  конкретними  вимогами  про  повернення  майна  чи усунення  інших  перешкод,  не    пов’язаних  з позбавленням володіння.

       Правом  власності  є  право  особи  на  річ (майно), яке  вона здійснює  відповідно  до  закону  за  своєю  волею,  незалежно  від волі  інших  осіб. ( ч. 1 ст. 316 ЦК України).

       Право  власності  вважається  набутим  правомірно, якщо  інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності      не  встановлена  судом. ( ч. 2  ст. 328 ЦК України.

       Безхазяйною  є  річ,  яка  не  має  власника  або  власник  якої невідомий. ( ч. 1  ст. 335  ЦК  України).

       Безхазяйні  нерухомі  речі  беруться  на  облік  органом,  що здійснює  державну реєстрацію  прав  на  нерухоме  майно,  за  заявою органу  місцевого  самоврядування,  на території  якого  вони розміщені.  Про  взяття  безхазяйної  нерухомої  речі  на  облік робиться  оголошення  у  друкованих  засобах  масової  інформації.

       Після  спливу  одного  року  з  дня  взяття  на облік безхазяйної нерухомої  речі  вона  за заявою  органу,  уповноваженого   управляти майном  відповідної   територіальної  громади,  може  бути  передана за  рішенням  суду  у  комунальну  власність. (ч.2  ст.335  ЦК України).

        Особа,  яка  добросовісно  заволоділа   чужим  майном  і продовжує  відкрито, безперервно  володіти  нерухомим  майном протягом десяти  років  або  рухомим  майном – протягом  п’яти  років,  набуває право  власності  на  це майно (набувальна  давність),  якщо інше  не встановлено  цим  Кодексом.

        Право власності на нерухоме  майно,  що  підлягає  державній реєстрації,  виникає  за  набувальною  давністю  з  моменту  державної реєстрації.  (ч. 1  ст.  344  ЦК  України).

        Право  власності  за  набувальною  давністю  на  нерухоме  майно, транспортні  засоби,  цінні  папери  набувається  за  рішенням  суду.  (ч.4  ст. 344  ЦК  України).

        Цей  Кодекс  набирає  чинності  з  1  січня  2004  року (п. 1 Прикінцевих  та  перехідних  положень  ЦК  України).

        Правила  статті  344  Цивільного  кодексу   України  про набувальну  давність  поширюються  також  на  випадки,  коли володіння майном  почалося  за  три  роки  до  набрання  чинності  цим Кодексом. ( п. 8 Прикінцевих  та  перехідних  положень  ЦК  України).

        Таким  чином,  правила ст. 344  ЦК  України  застосовуються  до правовідносин,  які  мали  місце  до  01.01.2001  року.

        Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа,   яка   добросовісно   заволоділа  чужим  майном  і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти  років  або рухомим майном - протягом п'яти років,  набуває право власності на це майно (набувальна давність),  якщо  інше  не встановлено цим Кодексом.

        Частиною 8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

         Цивільний Кодекс України набрав чинності 1 січня 2004р., тому норма ст. 344 даного Кодексу може застосовуватися до правовідносин, які виникли після 1 січня 2001р.

        У  відповідності  до  технічного  паспорта, виданого комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»  від 03 вересня  2011 року   нежиле приміщення (побуткомбінат) по АДРЕСА_1  має  площу 65,2  кв. метрів, та його вартість становить  32019 (тридцять дві тисячі дев»ятнадцять  гривен), що підтверджується копією технічного паспорту (а.с. 12-16),  та довідкою КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», виданої 13.09.2011 року ,  про вартість нежитлового приміщення (побут комбінату), що знаходиться в с.Томашівка, Недригайлівського району (а.с. 17).

        Рішенням реєстратора про відмову у реєстрації права власності підтверджується  відсутність  власника  у  цього  нежитлового приміщення,  також  і  технічний  паспорт на  це приміщення  не  має відомостей  щодо  його   власника.

        Відповідно  до п. 10 Додатку № 1  до  «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на  нерухоме майно»,  затвердженого Наказом № 7/5 Міністерства юстиції України від 18.02.2002 року, рішення  судів,  третейських  судів  про визнання  права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти  нерухомого  майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності, є правовстановлюючим  документом, на підставі  якого Комунальне підприємство  технічної  інвентаризації Недригайлівського району зможе  здійснити запис відомостей про особу в державний реєстр  прав власності на нерухоме майно,  за  якою судом визнано право власності на  нерухоме  майно. Також  відповідно  до  п. 3.6  цього  Наказу реєстрація прав  проводиться  після  технічної  інвентаризації об’єкта,  права  якого  підлягають  реєстрації.

         Томашівська сільська  рада  Недригайлівського району Сумської  області може  за судовим рішенням  у  відповідності до  ст. 335  ЦК  України, стати  власником нерухомого майна  у  вигляді  нежилого приміщення  площею 65,2 кв. метрів  за адресою АДРЕСА_1, і  тому  вона  є відповідачем  у  справі.

         Власник  майна  може  пред’явити  позов  про  визнання  його права  власності,  якщо  це  право  оспорюється  або  не  визнається іншою  особою,  а  також  у  разі  втрати  ним  документа,  який засвідчує  його  право  власності.

         Таким чином, єдиною  особою,  що  має  право  претендувати  на право  власності спірного нежитлового приміщення  є  Томашівська сільська  рада,  але   спірне приміщення  має  фактичного  власника  з жовтня 1998 року, який   відкрито,  безперервно володіє   цим нерухомим  майном   більш  як  13   років. Вказані обставини визнані сторонами, які беруть участь у справі, а тому у відповідності до ч. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню і суд їх оцінює як достовірні докази.

          З огляду на викладене, суд вважає даний позов обґрунтованим, оскільки позивачем було дотримано всіх істотних умов набуття права власності на нежилі приміщення за набувальною давністю.

           На  підставі  викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.328, 392, ст.  344,  п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд –

                                                              В И Р І Ш И В:

           Позов  ОСОБА_1 задовольнити повністю.

           Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на нерухоме майно на підставі набувальної давності у вигляді нежитлового приміщення площею 65,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський  районний суд Сумської області .

         Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О. В. Бібік