Справа №22-ц-6511/11Головуючий у І інстанції Литвин О. В.
Категорія40Доповідач у 2 інстанціїКорзаченко
20.12.2011
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14 грудня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.
суддів Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.
при секретарі Сашко Я.С., Соловйову А.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини А-0543 на рішення Рокитнянського районного суду від 20 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А-0543 про визнання протиправним рішення житлової комісії та зобов‘язання відновлення на квартирному обліку,
встановила:
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А 0543 про визнання протиправним рішення житлової комісії та зобов‘язання відновлення на квартирному обліку. Позов обгрунтовував тим, що з 17 липня 2007 року він перебуває у загальній черзі на квартирному обліку у квартирно-експлуатаційному відділі м. Біла Церква КЕУ МО України. Рішенням житлової комісії військової частини А 0543 від 2 лютого 2011 року він та члени його сім‘ї зняті з квартирного обліку без права поновлення протягом 5 років з моменту погіршення їх житлових умов. Позивач просив визнати протиправним рішення житлової комісії військової частини від 2 лютого 2011 року, відновити його та членів його сім‘ї на квартирному обліку у КЕВ м. Біла Церква КЕУ МО України з 17 липня 2007 року.
Рішенням Рокитнянського районного суду від 20 вересня 2011 року позов задоволено. Постановлено визнати протиправним рішення житлової комісії військової частини А 0543 від 02.02.2011 року про зняття ОСОБА_2 та членів його сім'ї із загальної черги квартирного обліку по місту Біла Церква. Зобов'язати житлову комісію військової частини А 0543 та квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства Оборони України по м.Біла Церква поновити у загальній черзі квартирного обліку ОСОБА_2 та членів його сім'ї по військовій частині А 0543 на відселення в м. Біла Церква з 17.07.2007 року.
В апеляційній скарзі відповідач військова частина А-0543 просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційну скаргу необхідно задоволити з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд послався на те, що зазначені відповідачем підстави зняття ОСОБА_2 з квартирного обліку не передбачені законом.
З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на законі та матеріалах справи.
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 є прапорщиком і проходить службу у Збройних Силах України у військовій частині А 0547, яка розташована на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області.
ОСОБА_2 має вислугу на військовій службі 10 років.
27 липня 2007 року ОСОБА_2 подав командиру військової частини рапорт про зарахуваня його до списку бажаючих отримати постійне житло від МО України у м. Кагарлику, м. Богуславі, м. Миронівці, м. Білій Церкві.
Рішенням житлової комісії військової частини від 17.07.2007 року ОСОБА_2 та його дружина і син взяті на загальну чергу квартирного обліку по місту Біла Церква. У рішенні не зазначено щодо відселення позивача.
Апеляційному суду позивач пояснив, що посилання у рішенні про взяття на квартирний облік по місту Біла Церква означає облік по Білоцерківському КЕВ.
02.02.2011 року житлова комісія військової частини прийняла рішення про зняття ОСОБА_2 та членів його сімї з квартирного обліку у зв'язку з виявленим порушенням попередньої житлової комісії, що мали місце при зарахуванні на квартирний облік, без права поновлення протягом п‘яти років з моменту погіршення житлових умов. У протоколі засідання житлової комісії від 2 лютого 2011 року зазначено, що ОСОБА_2 тричі погіршив свої житлові умови, а саме знявся з реєстрації в окремій трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_2, яку отримала його мати ОСОБА_3 за ордером № 4 від 20.04.2005 року на склад сімї з п'яти осіб і в тому числі на позивача. Після цього отримав у спадщину після смерті батька окрему однокімнатну квартиру в с.Ольшаниця житловою площею 15,3 м.кв. і відчужив її. Після відчуження квартири зареєструвався з членами своєї сімї у квартирі матері. У 2007 році знявся з реєстрації з цієї квартири і зареєструвався у штабі військової частини, приховавши прн цьому від житлової комісії відомості про одержану у спадщину квартиру.
З матеріалів справи вбчається, що 20 квітня 1985 року Білоцерківська КЕЧ видала матері позивача ОСОБА_4 ордер на право зайняття трикімнатної квартири жилою площею 43,2 кв.м. за адресою с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області у військовому гарнізоні, АДРЕСА_2 на п‘ять осіб, у тому числі на ОСОБА_2.
За формою і змістом ордера вбачається, що квартира, на яку він виданий, не є службовою.
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30 грудня 2005 року військове містечко № 1 військової частини А 0543 Ольшаницького гарнізону виключене з переліку військових містечок.
Відповідно до переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, затвердженому 3 вересня 2010 року Начальником Генерального штабу- головнокомандувачем Збройних Сил України, військове містечко № 1 військової частини А 0543 не є закритим військовим містечком.
З копії паспотра ОСОБА_2 вбачається, що з 21 березня 1998 року він був зареєстрований у зазначеній квартирі.
4 лютого 2004 року ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_5
26 листопада 2004 року виконавчий комітет Ольшаницької сільської ради видав ОСОБА_2 ордер на право зайняття однокімнатної квартири загальною площею 27,5 кв.м. і жилою площею 15,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на дві особи: на ОСОБА_2 і його дружину ОСОБА_5
Зазначену однокімнатну квартиру займав до цього батько позивача.
У 2004 році ОСОБА_2 знявся з реєстрації з квартири № 72 в будинку № 3 і 22 грудня 2004 році зареєструвався у квартирі АДРЕСА_1
8 грудня 2004 року Позивач та його дружина одержали свідоцтво про право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
26 липня 2005 року ОСОБА_2 з дружиною знялися з реєстрації з квартири
АДРЕСА_1 і зареєструвалися у одержаній матір‘ю позивача трикімнатній квартирі № 72 будинку № 3.
31 січня 2005 року ОСОБА_2 і його дружина ОСОБА_5 подарували ОСОБА_6 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням житлової комісії військової частини від 17.07.2007 року ОСОБА_2 та його дружина і син ІНФОРМАЦІЯ_1 взяті на загальну чергу квартирного обліку.
На час прийняття рішення від 17 липня 2007 року про взятття на квартирний облік позивач з дружиною та сином були зареєстровані у трикімнатній квартирі № 72 будинку № 3 жилою площею 43,2 кв.м., де крім них трьох була зареєстрована мати позивача. Зазначена обставина визнана сторонами.
Після взяття на квартирний облік позивач і члени його сім‘ї 3 серпня 2007 року зняті з реєстрації з трикімнатної квартири № 72 будинку № 3 і зареєстровані
у штабі військової частини А-0543.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до п. 7 «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081, військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими житловими приміщеннями.
Відповідно до п. 2.1 «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом Міністра оборони України, військовослужбовцям та членам їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла надаються службові житлові приміщення.
Відповідно до ст. 31 Житлового кодексу України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством.
Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов передбачені ст. 34 ЖК України.
У рішенні про взяття позивача з сімєю на квартирний облік не зазначено з якої підстави він визнаний таким, що потребує поліпшення житлових умов.
У обліковій справі позивача є угода від 9 листопада 2007 року про надання житлової площі для проживання та довідка про перевірку житлових умов від 8 листопада 2007 року, з яких вбачається, що військова частина надала позивачу для тимчасового проживання строком на один рік квартиру № 7 в будинку № 1 у військовій частині.
У обліковій справі відсутні відомості про перевірку житлових умов сім‘ї позивача на час взяття його на квартирний облік 17 липня 2007 року.
При вирішенні питання взяття позивача на квартирний облік службові особи військової частини А-0543 не взяли до уваги того, що станом на 17 липня 2007 року позивач з дружиною і сином був зареєстрований у трикімнатній квартирі № 72 будинку № 3 жилою площею 43,2 кв.м., де крім них була зареєстрована мати позивача і на кожного з чотирьох осіб припадало по 10,8 кв.м.
За таких обставин були відсутні підстави вважати, що позивач не забезпечений житлом за місцем проходження служби.
Відповідно до ст. 35 Житлового кодексу України громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом, зокрема, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку) не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п‘яти років з моменту погіршення житлових умов.
Службові особи військової частини А-0543 також не взяли до уваги того, що
31 січня 2005 року позивач відчужив однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Жила площа відчуженої квартири була 15,2 кв.м. і позивач та його дружина були забезпечені у цій квартирі жилою площею понад 7,5 кв. м. на кожного.
Позивач посилається на те, що відчужена ним однокімнатна квартира була непридатна для проживання, оскільки у ній були відсутні газопостачання, водопровід, каналізація, центральне опалення, ванна.
Зазначені доводи позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки те, що квартира не є благоустроєною не є доказом невідповідності квартири санітарним і технічним вимогам і непридатності квартири для проживання. Докази про те, що однокімнатна квартира не відповідала встановленим санітарним і технічним вимогам відсутні.
Оскільки позивач відчужив придатну і достатню за розміром для проживання квартиру, то він штучно погіршив свої житлові умови.
Відповідно до п.5 ч.2 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Оскільки службові особи військової частини А-0543 вчинили неправомірно, не перевіривши наявності підстав для взяття позивача на квартирний облік та обставин штучного погіршення позивачем своїх житлових умов, то рішення про зняття позивача з квартирного обліку є обгрунтованим.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, то рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу військової частини А-0543 задоволити.
Рішення Рокитнянського районного суду від 20 вересня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 в позові до військової частини А-0543 про визнання протиправним рішення житлової комісії та зобов‘язання відновлення на квартирному обліку.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді