Справа №22-ц-5081/11Головуючий у І інстанціїМедвідь Н. О.
Категорія40Доповідач у 2 інстанції Корзаченко
20.12.2011
УХВАЛА
Іменем України
6 вересня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Соловйову А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 5 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Відділу громадянства, реєстрації та імміграції фізичних осіб Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстрації, -
встановила:
У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та Відділу громадянства, реєстрації та імміграції фізичних осіб Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстрації.
Позов обгрунтовувала тим, що наймачем квартири АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 року став її батько ОСОБА_4, який до цього проживав у квартирі як член сім‘ї, а наймачем був дід позивачки ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 7 березня 2008 року вселена у зазначену квартиру та зареєстрована у ній. ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько позивачки помер.
Відповідач зареєстрований у квартирі з 29 лютого 2008 року, але у квартирі не проживав, його особистих речей у квартирі немає. Обов'язків користувача жилого приміщення, пов'язаних з утриманням житлового приміщення та оплатою комунальних послуг. ОСОБА_2 не виконував.
Позивачка просила визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням у спірній квартирі і зняти його з реєстрації з підстав, передбачених ст. 71,72 ЖК України.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 5 квітня 2011 року позов задоволено. Постановлено визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Зобов'язати Відділ громадянства, реєстрації та імміграції фізичних осіб Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області зняти ОСОБА_2 з реєстрації у зазначеній квартирі.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм процесуального права і неповне з‘ясування обставин справи.
Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій
відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення
протягом шести місяців.
Ст. 72 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Встановлено, що позивачка постійно проживає та зареєстрована в спірній квартирі. У квартирі проживав і її батько ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер.
Відповідач є братом батька позивачки. Відповідач включений в ордер на одержання спірної квартири від 30 січня 1974 року та був зареєстрованицй у квартирі з 19 березня 1974 року по 25 лютого 1986 року. Повторно відповідач зареєстрований у спірній квартирі 29 лютого 2008 року.
З часу повторної реєстрації, тобто з 29 лютого 2008 року відповідач не проживає у спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців. Зазначене підтверджується актами депутатів Вишневої міської ради від 20 лютого 2010 року, 15 травня 2010 року, 12 червня 2010 року, 15 грудня 2010 року та 11 лютого 2011 року з яких вбачається, що відповідач в спірній квартирі не проживає, його речі відсутні.
З листа виконавчого комітету Вишневої міської ради від 21 березня 2011 року № 3/02-496, листа ЖЕД № 1 КП "Управління міським господарством" від 11 березня 2011 року, листа Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 16 березня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 не звертався до виконавчого комітету з 29 лютого 2008 року по час надання відповіді із заявами або скаргами щодо перешкод у користуванні спірною квартирою.
Батько позивачки ОСОБА_4 12 січня 2011 року звертався до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, але справа не розглядалась по суті у зв‘язку із смертю ОСОБА_7
Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що за домовленістю між ним та батьком позивачки він мав періодично проживати у спірній квартирі, оскільки він має інше місце проживання. Проте, відповідач не надав доказів того, що між ОСОБА_4 і ним існувала домовленість про збереження за ним право користування жилим приміщенням у разі його непроживання у квартирі понад шість місяців.
Відповідач не надав доказів того, що він ніс витрати з утримання квартири з 2008 року по 2001 рік. Сплату заборгованості за комунальні послуги у розмірі 6111 грн. та 687 грн. відповідач здійснив у лютому 2011 року. Договір про реструктуризацію заборгованості з КП «Управління міським господсрством»відповідач уклав 15 лютого 2011 року.
До органу внутрішніх справ з заявою про те, що позивачка чинить йому перешкоди у користуванні квартирою відповідач звернувся 26 березня 2011 року.
Таким чином усі зазначені дії відповідач вчинив після виникнення спору щодо його права на користування квартирою та після пред‘явлення позовів до суду
ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а з 29 лютого 2008 року до 2011 року відповідач не вчиняв дій на підтвердження факту його користування спірною квартирою.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду від 5 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді