УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/4140/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М.,
суддів Зарицької Г.В., Талько О.Б.,
при секретарі Трохимчук Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційною скаргою відповідача на постанову Овруцького райсуду Житомирської області від 21 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
3.04.2009р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь за період з 1.01.2008р. по 31.12.2008р. 2554,80грн. - коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та 6395грн. – коштів, передбачених ч.2 ст. 39 цього Закону.
В обґрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй раніше у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, що суперечить в частині розміру цих виплат положенням ст.37, ч.2 ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /далі-Закон № 796-ХП/.
Постановою Овруцького райсуду Житомирської області від 21 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано дії відповідача по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996р. № 836 в частині визначення позивачці доплат, передбачених ст.ст.37, ч.2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період 1.05.2008р. по 31.12.2008р. неправомірними.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1.05.2008р. по 31.12.2008р. в сумі 1711,20грн. та доплату до пенсії відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1.05.2008р. по 31.12.2008р. в сумі 8556грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі відповідач просить постанову райсуду про стягнення коштів скасувати, оскільки вважає її незаконною, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, є невід'ємною складовою пенсійного забезпечення та виплачується відповідним управлінням Пенсійного Фонду України. Крім того, на думку апелянта, суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідні роки щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 1938р.н. є пенсіонером, потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії /посвідчення НОМЕР_1/, та проживає у с. Нові Велідники Овруцького району Житомирської області, що стверджується відміткою у паспорті /а.с.5/, яке за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р.та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
З довідки відповідача /а.с.4/видно, що у спірний період відповідач виплачував позивачці грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування у розмірі 2,10грн. щомісячно, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вирішуючи спір, суд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру цієї грошової допомоги застосуванню підлягає саме Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів № 836 від 26.07.1996р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Разом з тим, задовольнивши дану вимогу, суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
При цьому суд не врахував того, що з огляду на положення ст.ст.21,105.162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю,
Отже, поза увагою місцевого суду залишилося те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов’язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати судове рішення про визначення конкретних сум.
Крім того, райсуд, стягнувши кошти з 1травня по 31 грудня 2008 року, не взяв до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп, яким визнано неконституційними та такими, що втратили чинність положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, підпункту 8 п.28 розділу П Закону, яким обмежено розмір даних виплат.
За таких обставин постанова райсуду в частині визнання дій відповідача неправомірними за період з 1травня по 31 грудня 2008 року, та стягнення з нього на користь позивачки за вказаний період коштів за ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в цій частині про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату позивачці коштів, передбачених ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з врахуванням фактично отриманих коштів за вказаний період.
Доводи апелянта про те, що його дії є правомірними, оскільки відсутнє належне фінансування на вказані виплати, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Що стосується підвищення до пенсії, то у спірний період позивачці це підвищення у розмірі 10,50 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачувало управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирській області, що стверджується відповідною довідкою/а.с.2/.
Згідно Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 та з врахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 /зі змінами/, саме управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.
Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 936 від 20.09.2005р., управління праці та соціального захисту населення не визначені розпорядниками коштів, що стосуються підвищення до пенсій.
У абзаці 2 п.2 постанови КМ України № 936 від 20.09.2005р. вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28,30,32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000р. № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.
Згідно п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00р. № 987, видатки, пов’язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії та допомога/ провадяться органами, які виплачують пенсію.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає також скасуванню в частині визнання неправомірними дій відповідача по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996р. № 836 в частині визначення позивачці доплат, передбачених ч.2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період 1 травня по 31 грудня 2008 року, та стягнення коштів за ч.2 ст. 39 вказаного Закону України за вказаний період, з прийняттям нової - про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області не є належним відповідачем по даній справі /в цій частині/, а управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, в якому позивач перебуває на обліку, не було притягнуто до участі у справі в якості відповідача.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2009 року скасувати, прийнявши нову постанову.
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених ч.2ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати позивачці допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996р. за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірними.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з врахуванням фактично отриманих коштів за вказаний період.
Постанова набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий
Судді