Справа №22-ц-5579/11Головуючий у І інстанціїМедвідь Н. О.
Категорія36Доповідач у 2 інстанції Корзаченко
20.12.2011
УХВАЛА
Іменем України
4 жовтня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.
суддів Корзаченко І.Ф., Білоконь О.В.
при секретарі Соловйову А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 10 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, третя особа КП БТІ Києво-Святошинської районної ради про визнання права власності на житловий будинок,-
встановила:
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок. Позов обгрунтовувала тим, що з 14 червня 1996 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3. 22.07.1997 року ОСОБА_3 за спільні кошти подружжя придбав земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 для будівництва будинку. В 2001 році чоловік без відповідного дозволу почав будівництво житлового будинку за вказаною адресою і закінчив його в 2008 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. 06.11.2007 року чоловік склав на її користь заповіт, яким заповів зазначений будинок та земельну ділянку. на якій він розташований.
Постановою нотаріуса від 04.06.2010 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 01.12.2010 року за позивачкою визнано право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, і позивачка одержала державний акт на право власності на земельну ділянку.
Рішенням виконкому П.П. Борщагівської сільської ради Ж387 від 27.05.2011 року за ОСОБА_3 визнано право власності на спірний будинок , але КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" відмовляється від реєстрації будинку на померлого.
Відповідно до висновку відділу містобудування і архітектури Києво-Святошинського району при обстеженні самочинно побудованого житлового будинку будівельні, протипожежні та санітарні норми забудови не порушені.
Позивачка просила визнати за нею право власності на Ѕ частину самочинно збудованого будинку як збудованого нею та чоловіком в період шлюбу та на Ѕ частину будинку в порядку спадкування. Зобов'язати КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району" зареєструвати будинок на її ім'я.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 10 серпня 2011 року ОСОБА_2 в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм процесуального права і неповного з‘ясування обставин справи.
Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.
Встановлено, що з 14 червня 1996 року позивачка перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 22.07.1997 року ОСОБА_3 за спільні кошти подружжя придбав земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 для будівництва будинку. В 2001 році ОСОБА_3 без відповідного дозволу та проекту почав будівництво житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, залишивши заповіт, яким заповів позивачці зазначений будинок та земельну ділянку, на якій він розташований.
Постановою нотаріуса від 04.06.2010 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 01.12.2010 року за позивачкою визнано право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок і позивачка одержала державний акт на право власності на земельну ділянку.
Рішенням виконкому П.П. Борщагівської сільської ради Ж387 від 27.05.2011 року за ОСОБА_3 визнано право власності на спірний будинок.
Відповідно до висновку відділу містобудування і архітектури Києво-Святошинського району при обстеженні самочинно побудованого житлового будинку будівельні, протипожежні та санітарні норми забудови не порушені.
Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво може мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати, про наявність спору про право.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня житлових будинків, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об‘єктів за заявності документа , що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об‘єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви.
Позивачка ОСОБА_2 не зверталася до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з заявою про прийняття в експлуатацію самочинно збудованого будинку.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду від 10 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цівільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді