УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/796/11
Категорія 10.3.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької Г.В., Кашапової Л.М.,
при секретарі Григорович А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційною скаргою відповідача на постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 4 грудня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
1 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь за період 1.07.2007р. по 1.01.2008р. та з 1.06.2008р. по 1.12.2008р. 11654 грн. - коштів, передбачених ч.2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування позову зазначав, що такі виплати проводилися йому раніше у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, що суперечить в частині розміру цих виплат положенням ч.2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /далі-Закон № 796-ХП/.
Постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 4 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано дії відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області щодо виплати позивачу в неповному обсязі коштів, передбачених ст.39 Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, неправомірними.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області на користь позивача недовиплачені кошти, передбачені ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”/ у розмірі 6317грн. за період з 1.06. 2008 року по 1.12.2008 року/сума визначена без вирахування обов’язкових платежів та обов’язкових податків/.
У решті позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову в частині стягнення з нього коштів, оскільки вважає її в цій частині незаконною, і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до нього, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. зазначає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється з Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, доплата до пенсії провадиться у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 1977р.н., є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії /посвідчення серія НОМЕР_1/ та проживає у м.Коростені Житомирської області, що стверджується відміткою у паспорті /а.с.4зв./, яке за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р.та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
У довідці відповідача № 4198/02 від 30.03.2011р., витребуваної апеляційним судом, зазначено, що ОСОБА_1, 1977р.н., перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області як інвалід з дитинства 3 групи /наведене стверджується відповідним посвідченням /а.с.1/, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і отримує соціальну пенсію як непрацюючий пенсіонер з 1.03.2005 року. Виплати згідно ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” отримує з 1.03.2005р. по даний час в сумі 10 грн.50 коп.
З наведеного вбачається, що у спірний період відповідач виплачував позивачу доплату до пенсії у розмірі 10,50 грн., визначену постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Вирішуючи спір, суд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої доплати до пенсії застосуванню підлягає саме Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів № 836 від 26.07.1996р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача і правильно визнав неправомірними дії відповідача щодо виплати позивачу в неповному обсязі коштів, передбачених ст.39 Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Разом з тим, визнаючи неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії, суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення ст.ст.21,105.162 КАС України. адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою місцевого суду залишилося те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов’язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати судове рішення про визначення конкретних сум.
За таких обставин постанова райсуду в частині стягнення коштів з відповідача на користь позивача підлягає скасуванню з ухвалення нової постанови в цій частині про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області здійснити нарахування та виплату позивачу коштів, передбачених ч.2 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок
-2-
Чорнобильської катастрофи” за період з 1.06.2008р. по 1.12.2008р., з врахуванням фактично отриманих коштів за вказаний період.
Що стосується доводів апеляційної скарги відносно належного відповідача, то вони висновків суду не спростовують.
Так, згідно Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 та з врахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 /зі змінами/, саме управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.
У абзаці 2 п.2 постанови КМ України № 936 від 20.09.2005р. вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28,30,32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000р. № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.
Згідно п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00р. № 987, видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії та допомога/ провадяться органами, які виплачують пенсію.
В іншій частині постанова райсуду не оскаржується, а тому й не переглядається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 4 грудня 2009 року скасувати в частині стягнення коштів, та ухвалити в цій частині нову постанову.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 коштів, передбачених ч.2 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.06.2008р. по 1.12.2008р., з врахуванням фактично отриманих коштів за вказаний період.
Постанова набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий
Судді