УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 22-а/0690/5843/11

Категорія 100

                                                      ПОСТАНОВА

                                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 03 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Рафальської І.М..

          суддів Зарицької Г.В., Талько О.Б.,

          при секретарі  Трохимчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціальної захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними  та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи за апеляційною скаргою відповідача  на постанову Овруцького райсуду Житомирської області від 30 квітня 2010 року,

                                                            в с т а н о в и л а :

16.03.2009 року    ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду /ухвалою Овруцького райсуду від 25 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціальної захисту населення Овруцької районної державної адміністрації  Житомирської області,   управління праці та соціальної захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації, управління праці та соціальної захисту населення Новозаводської районної ради м. Чернігова, управління праці та соціальної захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради були роз’єднані у самостійні провадження/,  у якому зазначав, що з січня 2002 року по грудень 2005 року працював інспектором СМАП «Виступовичі» у філії «Укрінтеравтосервіс-Центр», а з січня 2006 року працює інспектором відділу СМАП «Виступовичі» в ДП «СМАП». У період з 1.05.2008р. проживає у м.Овручі Житомирської області, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи /3 категорія/.

Просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з нього  на свою користь   доплату до заробітної плати, передбачену ч.1 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за  період  з 1.01.2002р. по 31.12.2005р. в розмірі по 30197,96грн.

          Постановою Овруцького райсуду Житомирської області від 30 квітня 2010 року позов  задоволено частково.

          Визнано дії управління праці та соціальної захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про проведенню виплат, що встановлені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.09.1996 року по 30.09.1997 року не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96р. протиправними.

Стягнуто з відповідача на користь позивача  доплату до заробітної плати,  передбачену ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.01.2002р. по 31.12.2005р. в сумі 27714,74 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі відповідач просить дану постанову скасувати, оскільки вважає її незаконною, та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні вимог; посилається на порушення райсудом норм матеріального та процесуального права;   на те, що він не є належним відповідачем по справі; крім того, зазначає, що суд не застосував вимоги ст.99 КАС України щодо строку звернення позивача до суду.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

          Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1,1955р.н., є потерпілим від Чорнобильської катастрофи  3 категорії /посвідчення серія НОМЕР_1 /а.с.9/,  проживає у м.Овручі Житомирської області.

          Згідно копії трудової книжки/а.с.6/ та довідки філії «Укрінтеравтосервіс-Центр» українського державного підприємства «Укрінтеравтосервіс»/м.Київ, вул.Якутська-14 Святошинський район/ № 55 від 11.07.2008р./а.с.2/, позивач працював у філії «Укрінтеравтосервіс-Центр» - відділення СМАП «Виступовичі» на посаді інспектора з 25.12.2001р. по 29.12.2005р. і йому нараховувалась та виплачувалась, згідно постанови № 836 від 26.07.1996р. доплата за роботу в зоні ЧАЕС в розрахунку 13грн.20 коп. за відпрацьований місяць /с. Виступовичі Овруцького району Житомирської області  за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р. та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони безумовного обов’язкового відселення.

            Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в зоні гарантованого добровільного відселення – три мінімальні заробітні плати.

Вирішуючи спір,  райсуд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру доплат застосуванню підлягає саме Закон № 796-ХП, а не постанова КМУ № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених Законом прав позивачів, однак, помилково визнав протиправними дії відповідача за період 1.09.1996 року по 30.09.1997 року, оскільки  стягнув кошти за період з 1.01.2002р. по 31.12.2005р.

Проте, задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до змісту ст.2 Закону України "Про оплату праці",  доплата, передбачена ч.1 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  не є складовою частиною заробітної плати, а тому на спірні правовідносини положення ст.233 КЗпП України не поширюються.

          У зв'язку з вищезазначеним та враховуючи визначений ст.99 КАС України /в редакції на час виникнення спірних правовідносин/ річний строк звернення до  суду /а позивач звернувся до суду лише 16 березня 2009 року/,  колегія суддів вважає, що в даному випадку позовні вимоги позивача  про стягнення коштів за ч.1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з  1.01.2002р. по 31.12.2005р.   задоволенню не підлягають за пропуском строку звернення позивача до суду.

За таких обставин, постанова райсуду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з прийняттям нової – про відмову у задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.

 Керуючись  ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 207  КАС  України, колегія суддів, -

                                                                          -2-                

                                                           п о с т а н о в и л а:

           Апеляційну скаргу управління праці та соціальної захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації  задовольнити.

           Постанову Овруцького райсуду Житомирської області від 30 квітня 2010 року скасувати  та прийняти  нову постанову.

          Відмовити у задоволенні  позову ОСОБА_1 до управління праці та соціальної захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації    про визнання дій неправомірними  та стягнення коштів, передбачених ч.1 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» за період  з 1.01.2002р. по 31.12.2005р. за пропуском строку звернення до суду.

          Постанова набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.  

          Головуючий:                                                             

          Судді: