Справа №2-766/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року                                                                                        м. Сімферополь

        Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

                                            головуючої судді – Тимошенко К.Г.,

                                            при секретарях –Крижанівській К.О., Сорокіної Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

              ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: АДРЕСА_1.

              Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 з літку 2006 року фактично не проживає  у вищевказаній квартирі без поважних причин.

              Позивач ОСОБА_1 та його представник за дорученням ОСОБА_3, позовні вимоги у судовому засіданні підтримали у повному обсязі, пояснивши суду, що більш п’яти років тому ОСОБА_2 виїхав з спірної квартири у інший район м. Сімферополя, згодом у 2007 році взагалі виїхав проживати у м. Донецьк до своєї співмешканки, де й проживає до цього часу.

             У спірній квартирі залишилися речі відповідача, його меблі, посуд та інше. Все це знаходиться у більшій кімнаті, яку ОСОБА_2 закрив на ключ перед від’їздом.  

              Відповідач ОСОБА_2 та його представник за дорученням ОСОБА_4 у ході судового засідання проти позову категорично заперечували, пояснивши суду, що ОСОБА_2 дійсно останні два роки періодично проживає у інших містах по Україні (м. Харків, м. Донецьк), виїжджає на два – три місяці у зв’язку з характером роботи «на халтури», потім повертається на спірну жилу площу. Іншого житла у ОСОБА_2 не має, у приватизації він участі не приймав.

              Представник третьої особи КП ЖЄО Центрального району м. Сімферополя у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи сповіщався належним чином.  

              Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

             Судом встановлено, що кв. АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду.

          У спірній квартирі прописані наймач ОСОБА_2 з 1992 року та вітчим, позивач по справі ОСОБА_5 з 2005 року (довідка –а.с.8).

          ОСОБА_5 та його представник стверджують суду, що ОСОБА_2 втратив право на житло у квартирі АДРЕСА_1, оскільки понад п’яти років не мешкає у квартирі, оплату комунальних послуг не проводить, що підтверджується квитанціями та поясненнями свідків.  

               Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

          Але ж, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем понад шести місяців, у зв’язку  з характером його роботи.

          Як вбачається з акту наданого до суду (а.с.24), підписаного мешканцями будинку 53 та засвідченого начальником ЖЕУ-7, ОСОБА_2 постійно проживає за адресою по АДРЕСА_1

          Допитані у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили суду факт проживання відповідача на спірній жилі площі, при цьому свідки вказали, що дійсно ОСОБА_2 періодично місяць-два у рік не проживає у м. Сімферополі, оскільки вимушений заробляти будівництвом у інших містах України.

          Суд не бере до уваги довід позивача та пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_2 понад п’яти років не проживає у м. Сімферополі взагалі, оскільки ці пояснення спростовуються записами у трудової книжки ОСОБА_2, згідно яких до грудня 2008 р. відповідач працював на підприємстві у м. Сімферополі.

   Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

          Так дійсно, відповідач тривалий час був відсутній за місцем реєстрації, але ж суд вважає його відсутність тимчасовою та пов’язаною з умовами роботи, які не дають підстав для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на житло у  кв. АДРЕСА_1.

На підставі ст. 71, ст. 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

              Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням кв. АДРЕСА_1  –залишити без задоволення.

              Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя у десятиденний строк.

               Суддя: