ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
09.10.2006 року Справа № 10/372н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Перлова Д.Ю.
суддів Журавльової Л.І.
Якушенко Р.Є.
при секретарі
судового засідання Шабадаш Д.С.
за участю
представників сторін:
від позивача Натикач Г.В., дов. № 10-46 від 25.09.2006,
Мерзлякова В.П., дов. № 10-02 від 10.01.2006;
Кондратенко І.О.., дов. № 05-50 від 09.10.2006,
від відповідача Зайченко А.В., дов. № 30084/10 від 04.10.2006;
Маштакова Є.С., дов. № 30083/10 від 04.10.2006;
Свєткова Т.Є., дов. № 30367/10 від 06.10.2006;
Пантюхіна С.О., дов. № 30243/10 від 06.10.2006
розглянув
апеляційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, м. Алчевськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 17.07.06
по справі № 10/372н-ад (суддя Мінська Т.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
„Алчевський коксохімічний завод”, м. Алчевськ
до відповідача Алчевської об’єднаної державної
податкової інспекції в Луганській області,
м. Алчевськ
про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним
Суддя –доповіда
Д.Ю. Перлов
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Луганської області позовні вимоги ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” до Алчевської ОДПІ Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 000004220/2 від 25.04.06 про донарахування податку на прибуток у сумі 1 007 634 грн. задоволені повністю.
Постанова суду мотивована наступним.
Судом враховано, що на момент виплати доходів нерезидентам позивач мав інші документи ніж довідки, передбачені Порядком звільнення від (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМУ № 470 від 06.05.01, того, що місцезнаходженням їх контрагентів за договорами є Договірні Держави, на момент прийняття даного рішення позивачем підтверджено, що ним виплачено доходи нерезидентам, на яких розповсюджується дія норм міжнародних договорів, згідно яких отримані нерезидентами доходи походженням із України оподатковуються лише в цих державах.
Відповідач у справі з постановою суду не погодився, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що постанова суду є неправильною, такою, що прийнята при неповному з’ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що донарахування суми податкового зобов”язання з податку на прибуток в сумі 335 878 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 671 756 грн. проведено відповідно до діючого податкового законодавства і є правомірним, а постанова суду є незаконною.
Запереченням на апеляційну скаргу позивач просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.10.06 виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги суддю Іноземцеву Л.В. та введено до складу колегії суддю Журавльову Л.І.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Алчевською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства підприємства Відкритим акціонерним товариством “Алчевський коксохімічний завод” за період з 01.04.2004 по 30.09.2005, про що складено акт № 1372/231-00190816 від 28.12.2005.
На підставі даного акту перевірки та рішення про результати розгляду повторної скарги № 5416/25-08 від 14.04.2006 Алчевською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.01.2006 № 0000042220/2, яким позивачу згідно з підпунктом 4.2.2. “б” пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181) за порушення п.п. “в” п. 13.1. статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі –Закон про податок на прибуток) визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних осіб в сумі 1 007 634 грн. 00 коп., з них: основний платіж - 335 878 грн. 00 коп., штрафна санкція - 671 756 грн. 00 коп.
З приводу вказаного порушення в акті перевірки викладено наступне.
В перевіреному періоді здійснювались операції з надання послуг ВАТ “Алчевськкокс” нерезидентами України.
ВАТ “Алчевськкокс” нерезидентами надавались послуги з розробки документації Базового інжинірингу, а також з підготовки інженерно - технологічного заключення по підвищенню продуктивності коксової батареї №м 9 –БІС за наступними контрактами: від 21.09.2004 № 890/2004-22/799 з HEAVY MACHINERY, a.s.” (Чеська Республіка) від 02.09.2003 № 16 - 437 з фірмою Transporttchnik GmbH” (Німеччина).
Згідно актів виконаних робіт ВАТ “Алчевськкокс” отримано послуги від нерезидентів на загальну суму відповідно 218610 євро і 126206, 5 євро та на користь нерезидентів перераховані валютні кошти в загальній сумі 344872, 5 євро (2 239 188 грн. 67 коп.).
За інформацією Міністерства закордонних справ України станом на 01.01.2004 набули чинності договори про уникнення подвійного оподаткування з ФРН- 04.10.96, і з Чехією –20.04.99.
В акті перевірки зазначено, що на адресу ВАТ “Алчевськкокс” надісланий запит від 18.12.05 про надання пояснення стосовно нарахування та сплати у квітні та жовтні 2004 року податку на репатріацію доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України за контрактами від 21.09.2004 № 890/2004-22/799 і від 02.09.2003 № 16 - 437. Пояснення та довідки, які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародні угоди, не надані.
В акті перевірки зроблено висновок, що в порушення п. 13.2 ст. 13 Закону про податок на прибуток під час виплати доходу нерезиденту не утримано і не сплачено до бюджету податок на прибуток у розмірі 15 % від суми доходу (2 239 188 грн. 67 коп.) - 335 878 грн. 30 коп.
Судом першої інстанції досліджені наступні документи.
Документом, виданим фінансовим відділом в Остраві № 95243/06/389901/6401, дійсним на 2004 рік, підтверджено, що Платник податків - HEAVY MACHINERY, a.s.” є резидентом в Чеській Республіці згідно ст. 4 Договору між Україною і Чеською Республікою про усунення подвійного оподаткування.
Документом, виданим фінансово-податковим управлінням м. Саарлоїз, підтверджується, що Платник податків - фірма Transporttchnik GmbH” протягом 2004 року мала місцем своєї підприємницької діяльності Німеччину згідно до договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Федеративною Республікою Німеччина.
Як вбачається з матеріалів справи на момент розгляду первинної і повторної скарги позивачем надано:
- “удостоверение о налоговом доміціле”, підписане Казначейством Острава, Хорни 63, 700 46 Острава Храбувка, (Чеська Республіка), яким підтверджується, що HEAVY MACHINERY, a.s.” є резидентом в Чеській Республіці згідно ст. 4 Договору між Україною і Чеською Республікою про усунення подвійного оподаткування (дата і місце заповнення –22 грудня 2005 року, Острава);
- свідоцтво про місцезнаходження, підписане Фінансовим управлінням м. Заарлуїс (Федеративна Республіка Німеччина), яким засвідчується, що фірма OCH Transporttchnik GmbH” є дійсним резидентом Федеративної Республіки Німеччина згідно до договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Федеративною Республікою Німеччина (місце і дата заповнення - 17 січня 2006 року, 66740 Заарлуїс).
Суд першої інстанції вірно зробив висновок, що при розгляді вищезазначених скарг не прийняті до уваги дані документи, як такі, що суперечать п. 4 і 6 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001 (надалі –Порядок 470).
Судова колегія враховує положення чинного законодавства України в їх системному зв”язку, зокрема такі.
Згідно п. 13.1. ст. 13 Закону про податок на прибуток будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Пунктом 13.2. цієї статті передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Ст. 18 Закону України про податок на прибуток передбачає, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Даний принцип закріплено також у ст. 19 Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.97, де зазначено, що якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ст. 12 і 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.93 міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб і інші учасники двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, неухильно виконували свої зобов'язання, що випливають з цих договорів.
Укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Конвенція між Урядом Чеської Республіки і України про уникнення подвійного оподаткування і попередження податкових ухилень відносно податку на доходи і майно, яка набрала чинності 20.04.99, та Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування щодо податків на доход і майно, яка набрала чинності 04.10.96, містить перелік доходів резидентів Договірної Держави, які можуть оподатковуватись у другій Договірній Державі.
Норми вказаних міжнародних договорів не містять положень відносно оподаткування доходів від надання послуг типу „інжинирінг” у країні походження таких доходів.
За своїм змістом надання таких послуг відноситься до підприємницької діяльності. Згідно ст. 7 Конвенції та Угоди прибуток від комерційної діяльності підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.
Ст. 21 Конвенції та Угоди передбачено, що види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях Конвенції та Угоди, будуть оподатковуватись тільки в цій Державі.
Доходи, які отримано резидентами Чеської Республіки та Федеративної Республіки Німеччини за правилами міжнародних договорів, оподатковуються лише в цих державах.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 21 Конвенції та Угоди положення ч. 1 ст. 21 не поширюються на доходи інші, ніж доходи від нерухомого майна, якщо одержувач таких доходів є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво або надає в цій Державі незалежні особисті послуги через розташовану там постійну базу, і право або майно, у зв”язку з яким одержано дохід, дійсно пов”язаний з таким постійним представництвом або постійною базою. В такому випадку застосовуються положення ст. 7 або ст. 14 Конвенції або Угоди залежно від обставин.
У даному випадку постійне представництво нерезидента не створювалось, незалежних особистих послуг не надавалось.
Згідно п. 4 Порядку 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі.
Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
В цьому ж пункті міститься норма, згідно якої така довідка може бути затребувана у нерезидента органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
В матеріалах справи відсутні будь –які документи, які свідчать про витребування державним податковим органом у перевіряємого підприємства зазначених вище документів. Дані докази не були представлені Алчевською ОДПІ в Луганській області.
При вирішенні даної справи судом першої інстанції враховано, що на момент виплати доходів нерезидентам позивач мав інші документи ніж довідки, передбачені Порядком 470, на підтвердження того, що місцезнаходженням їх контрагентів за договорами є Договірні Держави, на момент прийняття даного рішення позивачем підтверджено, що ним виплачено доходи нерезидентам, на яких розповсюджується дія норм міжнародних договорів, згідно яких отримані нерезидентами доходи походженням із України оподатковуються лише в цих державах.
Судова колегія зазначає, що нормами зазначених вище міжнародних договорів не передбачено підтвердження резидентства тої чи іншої країни довідками, виданими компетентними особами або надання іншої інформації відносно отримання права для уникнення подвійного оподаткування.
Згідно пояснень представника позивача на момент виплати доходу підприємство мало місце підтвердження щодо місцезнаходження нерезидентів, а саме, виписки з торгівельного реєстру та судового реєстру, які видані та засвідчені офіційними органами Чехії та Німеччини.
Будь –яких виключень при застосуванні Угодою та Конвенцію не встановлено, тому виписки з торгового реєстру, які видані та засвідчені офіційними органами Чехії та Німеччини, які підприємство мало на момент виплати доходу, є підставою для застосування положень Конвенції та Угоди при виплаті доходу.
За таких обставин, господарський суд Луганської області правильно задовольнив позовні вимоги ВАТ „Алчевський коксохімічний завод”
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, 205 п. 1 ч. 1, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Алчевської ОДПІ в Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від 17.07.06 у справі № 10/372н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 17.07.06 у справі № 10/372н-ад залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п’яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Суддя Л.І. Журавльова
Суддя Р.Є. Якушенко