ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2006 р. Справа № 2/1960
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача:
Полонської Н.М. - директора,
Круківської С.А. - представника за довіреністю №231 від 18.05.2006р.;
від відповідача:
Благодира С.О. - представника за довіреністю від 11.09.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 0628, м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "15" листопада 2005 р. у справі № 2/1960 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв експрес",
м. Житомир
до Комунального автотранспортного підприємства 0628, м. Житомир
про стягнення 33683,99грн.,
з перервами в судовому засіданні з 19 вересня 2006 року по 03 жовтня 2006 року
та з 03 жовтня 2006 року по 04 жовтня 2006 року згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.11.2005р. у справі №2/1960 позов Приватного підприємства "Дейв експрес" до Комунального автотранспортного підприємства 0628 про стягнення 33683,99грн. задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 19568,33грн. майнової шкоди, 600,00грн. витрат по оплаті експертизи, 195,33грн. витрат по оплаті державного мита, 68,55грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 12829,94грн. витрат на ремонт корзини зчеплення провадження у справі припинено. В позові про стягнення 1285,72грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення господарського суду Житомирської області скасувати.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає наступне:
- в ухвалах суду першої інстанції від 30.08.2005р. та 12.09.2005р. містяться розбіжності в найменуваннях позивача та відповідача, й за таких обставин рішення суду від 15.11.2005р. підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України;
- власником Комунального автотранспортного підприємства 0628 є Житомирська міська рада й тільки з дозволу власника підприємства та за участю його уповноважених представників КАТП 0628 може приймати рішення про визнання чи відхилення позовних вимог, а тому відповідачем у справі має бути Житомирська міська рада;
- при дослідженні обставин справи господарським судом Житомирської області не враховано, що позивач не надав конкретних доказів щодо ступеню ушкодження транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.04.2005р., адже пошкоджений напівпричіп має фізичний знос.
Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, виклавши свої заперечення у письмовому відзиві від 18.05.2006р. (а.с.83).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Просить оскаржене рішення господарського суду Житомирської області скасувати й прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, посилаючись на відсутність правових підстав для скасування судового рішення у даній справі. Просять залишити подану відповідачем апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 15.11.2005р. - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийняття оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Комунального автотранспортного підприємства 0628 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як стверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 22.04.2005р., постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 26.05.2005р. у справі №3-3255 про притягнення Мельника М.С. до адміністративної відповідальності (а.с.9,37), 22.04.2005р. о 12год.40хв. водій Мельник М.С., керуючи належним відповідачу автомобілем марки ЗІЛ-431412, державний номер 7705 ЖИС, порушив правила дорожнього руху й, в результаті, з його вини сталося зіткнення з належним позивачу автомобілем "IVECO" державний номер 3161 ІОВ, та напівпричепом, державний номер 09611 ВА, якому завдано механічні ушкодження.
19.07.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес", посилаючись на ст.1187 Цивільного кодексу України, звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом про стягнення з Комунального автотранспортного підприємства 0628 шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки відповідача, в розмірі 33683,99грн., серед яких: 18627,15грн. - витрати на ремонт пошкодженого автотранспорту; 1977,00грн. - збитки, понесені в зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" договірних зобов'язань з міжнародного перевезення вантажу, 250,00грн. - витрати у зв'язку з проведення експертизи, 12829,94грн. - витрати, понесені позивачем в зв'язку із заміною корзини зчеплення.
Судом першої інстанції, як зазначалося вище, позов задоволено частково - в сумі 19568,33грн.
Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст.1166 (ч.1), 1187 (ч.ч.1,2) Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., дійшов висновку, що шкода, завдана позивачу в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, має відшкодовуватись відповідачем, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Проте, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Житомирської області у даній справі в частині задоволення позову в сумі 19568,33грн. та відмови в позові в сумі 1285,72грн. слід змінити, керуючись п.3 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачає, що відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (до якого, згідно ч.1 цієї є статті відносяться транспортні засоби), здійснюється особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (абз.2 ч.1 ст.1192 Цивільного кодексу України).
Згідно висновку спеціаліста №13665/А від 28.04.2005р., виконаного на замовлення позивача (а.с.23-25,31) та висновку судового експерта №13928/А від 16.08.2005р. (а.с.44-49) вартість відновлювального ремонту пошкодженого з вини відповідача напівпричепа мала б становити 17542,33грн.
Проте, реальні витрати позивача на відновлення напівпричепа становлять 18627,15грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, видатковою накладною №РН-0000001 від 25.04.2005р., згідно якої позивач отримав від суб'єкта підприємницької діяльності Карбієвського Р.В. запасні частини, необхідні для здійснення ремонту напівпричепу, в асортименті, зазначеному в додатку №3 до висновку експерта №13928/А від 16.08.2005р.; рахунком-фактурою №СФ-0000001 від 25.04.2005р.; товарним чеком від 25.04.2005р., виданим суб'єктом підприємницької діяльності Карбієвським Р.В.; довідкою ТзОВ "Дейв Експрес" від 04.10.2006р. №610 про придбання запасних частин на суму 18627,15грн. за готівку; звітом Полонської Н.М. від 25.04.2005р. №АО-0000455 про використання наданих під звіт коштів в сумі 18627,15грн. (а.с.14,15,16,23-25,44-49,126-128).
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 18627,15грн.
Крім того, відшкодуванню підлягають витрати в сумі 250,00грн., понесені позивачем у зв'язку з оцінкою транспортного засобу після пошкодження (рахунок підприємства "Автолюбитель" №66 від 05.05.2005р. на суму 250,00грн., квитанція від 11.05.2005р. до прибуткового ордеру №255, згідно якої оплачено вказаний рахунок).
Судова колегія погоджується й з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в сумі 1776,00грн., що становить збитки, понесені позивачем у зв'язку із затримкою на 3 доби доставки вантажу, та відмовою в решті позову (201,00грн.).
Так, згідно заявки від 15.04.2005р. вантаж підлягав завантаженню 21.04.2005р., а доставці в пункт призначення – 25.04.2005р., й вартість перевезення становила 1250 євро.
При цьому, за добу затримки доставки передбачено сплату перевізником (позивачем у справі) штрафних санкцій в розмірі 100 євро.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, лист замовника від 25.04.2005р. з вимогою зменшення вартості перевезення в зв'язку із затримкою доставки товару до 950 євро; акт здачі-приймання виконаних робіт №ОУ-0000095 на суму 950 євро; рахунок-фактура №СФ-0000087 від 26.04.2005р. на суму 950 євро, оплачений замовником згідно меморіального ордера №4800 від 28.07.2005р.; товарно-транспортна накладна А №0921712, з якої вбачається, що вантаж завантажено в автомобіль 3161 ІОВ/09611 ВА й взято під митний контроль 21.04.2005р., а доставлено в пункт призначення 29.04.2005р. (тоді як строком доставки було 25.04.2005р.), за рахунок зменшення вартості перевезення на 300 євро позивачем, таким чином, сплачено штрафні санкції за 3 доби затримки доставки вантажу в пункт призначення, що в перерахунку становить 1776грн.00коп. (а.с.57,58,103-112).
В зв'язку з відмовою від позову в сумі 12829,94грн. (а.с.53), господарський суд першої інстанції цілком правомірно припинив провадження у справі в цій частині, оскільки це передбачено п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на те, що судовою експертизою не підтверджено, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 22.04.2005р. з автомобілями ЗІЛ 431412, державний номер 7705 ЖИС та "IVECO", державний номер 3161 ІОВ з напівпричепом "Renault" ГF 3461, державний номер 09611 ВА, стала наслідком пошкодження корзини зчеплення автомобіля "IVECO" (а.с.40-43), й від позову в сумі 12829,94грн. позивач відмовився, судова колегія вважає, що витрати за проведення судової експертизи автомобіля "IVECO", державний номер 3161 ІОВ в розмірі 300,00грн. слід покласти на позивача.
Витрати за проведення судової експертизи пошкодженого напівпричепа, державний номер 09611 ВА в сумі 300,00грн. суд першої інстанції правомірно поклав на відповідача (а.с.44-53,59,60).
В матеріалах справи наявне свідоцтво №132582 про державну реєстрацію юридичної особи – позивача у справі (а.с.8), а також довідка про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.119), з яких вбачається, що організаційно-правовою формою позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю; назва "Дейв Експрес"; код 22053439; місцезнаходження - м.Житомир, вул.Київське шосе,143-А.
У вступній та резолютивній частині судового рішення організаційно-правовою формою позивача вказано Приватне підприємство. В резолютивній частині адресою підприємства вказано вул.Київське,шосе,143-А, код 22053439, що відповідає реквізитам позивача.
Присвоєння коду є ідентифікаційною ознакою юридичної особи, що виключає факт наявності двох юридичних осіб з однаковими кодами.
Зазначення ж судом першої інстанції в оскарженому рішенні організаційно-правовою формою позивача Приватного підприємства по своїй суті є опискою, яку суд, у відповідності до ст.89 Господарського процесуального кодексу України, може виправити як за власною ініціативою, так і за заявою сторони у справі, а тому, доводи відповідача про те, що допущені в ухвалах суду першої інстанції від 30.08.2005р. та 12.09.2005р. розбіжності в найменуваннях позивача та відповідача є підставою для скасування рішення суду від 15.11.2005р. на підставі п.1 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України (неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи), не заслуговують на увагу.
Найменування ж відповідача у судовому рішенні відповідає найменуванню, яке вбачається з документів, які відповідач подавав суду апеляційної інстанції (апеляційної скарги №490 від 26.12.2005р., клопотання №105 від 17.05.2006р., наказу №14-к від 15.05.2006р., довіреності та довідки про включення до ЄДРПОУ, тощо а.с.68,79,80,82,129), а тому, зазначення судом в ухвалі від 30.08.2005р. найменування відповідача – Державного комунального автотранспортного підприємства 0628, замість Комунального автотранспортного підприємства 0628, не впливає на висновок суду про часткове задоволення позову.
Безпідставними є й доводи відповідача про те, що місцевий господарський суд не залучив в якості відповідача у справі Житомирську міську раду, як власника Комунального автотранспортного підприємства 0628, з дозволу та за участю уповноважених представників якого КАТП 0628 може приймати рішення про визнання чи відхилення позовних вимог.
Як вбачається з довідки №14-2441 Головного управління статистики у Житомирській області, Комунальне автотранспортне підприємство 0628 є юридичною особою. Відповідно до ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Не заслуговують на увагу й доводи відповідача щодо відшкодування шкоди з врахуванням фізичного зносу транспортного засобу з огляду на норми ст.1192 Цивільного кодексу України, про що зазначалося вище.
За наведених обставин, апеляційна скарга відповідача з вимогою скасування рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2005р. задоволенню не підлягає.
Витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності з ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Слід зазначити, що при зверненні з позовом до суду позивач сплатив за подання позову по платіжному дорученню №1196 від 01.07.2005р. державне мито в сумі 3368,00грн., хоча сплаті підлягало 336,83грн. (1 % від суми позову 33683,99грн.), а тому, відповідно до пункту 1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р., зайво сплачене державне мито в сумі 3031,17грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України позивачу.
Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2005 року у справі №2/1960 змінити в частині задоволення позову в сумі 19568грн.33коп. та відмови в позові в сумі 1285грн.72коп., а також змінити в частині стягнення витрат по експертизі, судових витрат, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства 0628, м.Житомир, 3-й Транзитний пров.,65, код 03328327 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв експрес", м. Житомир, Київське шосе, 143а, код 22053439 - 20653грн.15коп. майнової шкоди, 300грн.00коп. витрат по оплаті експертизи, 206грн.53коп. витрат по оплаті державного мита, 72грн.35коп. витрат по оплаті на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі №2/1960 в частині стягнення 12829грн.94коп. витрат на ремонт корзини зчеплення припинити.
Відмовити в позові в сумі 201грн.00коп.".
2. Повернути із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейв експрес", м. Житомир, Київське шосе, 143а, код 22053439 державне мито в сумі 3031 грн. 17 коп., зайво сплаченого за платіжним дорученнями №1196 від 11 липня 2005 року.
3. Апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 0628, м. Житомир залишити без задоволення.
4. Наказ господарського суду Житомирської області від 27 грудня 2005 року, виданий на виконання рішення від 15 листопада 2005 року, вважати таким, що втратив чинність.
5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.
6. Матеріали справи №2/1960 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя: Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
Віддрук. 4 прим.
- до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд