ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2006 р. Справа № 14/6005
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Проніна О.А. - представника за довіреністю №02-14/319 від 20.10.2005р.;
від відповідачів за первісним позовом: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с.Токи Підволочиського району Тернопільської області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "14" лютого 2006 р. у справі № 14/6005 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Державної акціонерної компанії "Хліб України", м.Київ
до 1. Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів", м.Волочиськ Хмельницької області,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с.Токи Підволочиського району Тернопільської області
про визнання недійсними договору купівлі-продажу №3584 від 14.07.2004р. та акту приймання-передачі від 05.07.2004р.
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с.Токи Підволочиського району Тернопільської області
до 1. Державної акціонерної компанії "Хліб України", м.Київ,
2. Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів", м.Волочиськ Хмельницької області
про визнання товариства добросовісним набувачем майна,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.02.2006р. у справі №14/6005 позов Державної акціонерної компанії "Хліб України", заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" та Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Волочиський комбінат хлібопродуктів", задоволено повністю та визнано недійсним договір купівлі-продажу №3584 від 14.07.2004р., укладений між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", а також акт приймання-передачі об'єктів та основних засобів, складений 05.07.2004р. між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес". В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", заявленому до Державної акціонерної компанії "Хліб України" та її Дочірнього підприємства "Волочиський комбінат хлібопродуктів" про визнання товариства добросовісним набувачем майна, відмовлено. Судові витрати (85грн. витрат з держмита й 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) за подання первісного позову покладено на ДП ДАК "Хліб України "Волочиський комбінат хлібопродуктів".
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ "Агробізнес" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати з викладених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ДАК "Хліб України", заявленого до ТзОВ "Агробізнес" та ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 14.07.2004р. та акту приймання-передачі від 05.07.2004р., відмовити, а зустрічний позов ТзОВ "Агробізнес" до ДАК "Хліб України" та ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" про визнання товариства добросовісним набувачем майна задовольнити.
Мотивуючи апеляційну скаргу, товариство зазначає наступне:
- на виконання договору купівлі-продажу від 14.07.2004р., який нотаріально посвідчений (з чого випливає, що майно, яке є предметом купівлі-продажу, не обтяжене ніякими заборонами, а сам договір відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України), Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" майно в кількості 61 одиниць і реалізація майна дільниці №1 Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" відбулася на підставі дозволу правління Державної акціонерної компанії "Хліб України" №109 від 30.06.2004р., хоча вона це й заперечує;
- Товариство з обмеженою відповідальністю цілком впевнено можна вважати добросовісним набувачем спірного майна, оскільки товариство не знало і не могло знати ні змісту Статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України" і повноважень щодо розпорядження майном правління, ні про надання Державною акціонерною компанією "Хліб України" своєму Дочірньому підприємству "Волочиський комбінат хлібопродуктів" дозволу за №109 від 30.06.2004р. на реалізацію майна. Крім того, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" на вищевказане майно підтверджене правовстановлюючими документами, виданими Волочиським районним бюро технічної інвентаризації;
- відмовляючи в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" до Державної акціонерної компанії "Хліб України" та її дочірнього підприємства "Волочиський комбінат хлібопродуктів", господарський суд першої інстанції допустив явне неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для об'єктивного вирішення спору, зокрема, суд не витребував додаткових документів, а саме: договору купівлі-продажу в оригіналі, якого так і не надав позивач; Статуту підприємства; документів, пов'язаних з правом власності на набуте майно; свідоцтва про право власності, яке наявне у ТзОВ "Агробізнес"; документи на здійснену новобудову на території викуплених складів;
- суд посилається в своєму рішенні на ст.388 Цивільного кодексу України, яка регламентує права власника на витребування майна від добросовісного набувача, що є невірним і, крім того, свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення п.4 ст.104 Господарського процесуального кодексу України;
- об'єднавши первинний і зустрічний позови, суд не забезпечив вимоги ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України, а саме засади принципу, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надало.
Державна акціонерна компанія "Хліб України" з доводами апеляційної скарги не погоджується, стверджуючи, що суд першої інстанції повно і об'єктивно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального права і прийняв рішення у відповідності до чинного законодавства (заперечення Компанії викладено у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому за вхідним №02-01/4661/06 від 29.06.2006р., т.2 а.с.94-95).
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" та Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" в судове засідання не з'явились. Про причини нез'явлення в засідання суду представника комбінату хлібопродуктів суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" Твердохліб В.Д. перед початком судового засідання подав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на зайнятість у судовому процесі по кримінальній справі в іншому суді, однак, відповідних доказів на підтвердження цього не надав.
Представник Державної акціонерної компанії "Хліб України" проти апеляційної скарги заперечив, надавши пояснення на підтвердження своїх заперечень. Вважає рішення господарського суду першої інстанції обґрунтованим і законним, в зв'язку з чим просить залишити його без змін.
Зважаючи на те, що про дату, час і місце проведення судового засідання учасники судового процесу (в тому числі і ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів") були повідомлені належним чином (ухвалу про призначення судового засідання було надіслано на адреси учасників процесу рекомендованими листами 10.07.2006р. згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції, що додається), на ту обставину, що відповідач (ТзОВ "Агробізнес") не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника для дачі пояснень, які, на думку товариства, спростовують висновки суду, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що неподання відповідачем за первісним позовом (Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів") письмового відзиву на апеляційну скаргу та нез'явлення в судове засідання представників ТзОВ "Агробізнес" й ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" не перешкоджають переглядові справи за наявними в ній доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
05.07.2004р. представниками Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" було складено акт приймання-передачі об'єктів та основних засобів Дочірнього підприємства "Волочиський комбінат хлібопродуктів" (належним чином засвідчена копія акта знаходиться в матеріалах справи, т.1 а.с.12-13).
З цього акта вбачається, що Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" прийняло об'єкти та основні засоби дочірнього підприємства згідно переліку.
В акті зазначено, що він є додатком до договору №18-07 від 05.07.2004р.
14.07.2004р. між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" було укладено договір купівлі-продажу (копія якого знаходиться в матеріалах справи, т.1 а.с.10-11), у відповідності до якого Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України "Волочиський комбінат хлібопродуктів" Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" було продано комплекс, що знаходиться в м.Волочиську Хмельницької області по вул.Котовського,8. Перелік відчужуваного майна зазначено в тексті договору.
Крім того, в договорі зазначено, що відчужуваний комплекс належав продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Волочиською міською радою 13.07.2004р. на підставі рішення Волочиського міськвиконкому №553 від 24.06.2004р., та зареєстрованого у Волочиському БТІ за №139, незважаючи на те, що вказане свідоцтво від 13.07.2004р. посвідчує право загальнодержавної власності на комплекс (т.1 а.с.107-111).
25.10.2005р. в господарський суд Хмельницької області звернулась Державна акціонерна компанія "Хліб України" з позовом до свого Дочірнього підприємства "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" про визнання договорів від 05.07.2004р. №18-07 та від 14.07.2004р. №3584, укладених між відповідачами, недійсними на підставі ст.203,215,233 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що майно Державного підприємства "Волочиський комбінат хлібопродуктів", при перетворенні цього підприємства відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997р. №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" у дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України", було передане до статутного фонду Компанії, яка в подальшому передала це майно дочірньому підприємству в користування, проте, останнє продало належне державі майно без попередньої згоди власника – Фонду державного майна України, як це передбачено Положенням про порядок відчуження засобів, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України №1477 від 30.07.1999р., та органу, до сфери управління якого дочірнє підприємство входить – Мінагропрому України, а також без дозволу ДАК "Хліб України", що випливає з п.4.3 Статуту ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів".
За твердженням позивача, реалізація державного майна за спірними договорами відбулася незаконно.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що предметом спірних договорів купівлі-продажу є основні фонди підприємства, які зайняті у виробничому процесі і складають його основу, й ринкова вартість проданого майна значно перевищує ціну договорів. А тому, зазначає позивач, внаслідок укладення вищевказаних договорів Волочиський комбінат хлібопродуктів поставлено у вкрай невигідне матеріальне становище.
На підтвердження своїх доводів позивач надав копії договору купівлі-продажу №18-06 від 21.06.2004р. (хоча у позовній заяві ставив вимогу про визнання недійсним договору №18-07 від 05.07.2004р.); договору купівлі-продажу від 14.07.2004р., акта приймання-передачі від 05.07.2004р.; витягу з протоколу №109 від 30.06.2004р. засідання правління ДАК "Хліб України", на якому було вирішено реалізувати майно дільниці №1 Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів", незадіяне у виробничому процесі цього підприємства; Статуту Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат", тощо (т.1 а.с.7-23).
Посилаючись на те, що йому стало відомо, що договір №18-07 від 05.07.2004р. між відповідачами не укладався, але, враховуючи, що об'єкти та основні засоби ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" все ж були передані по акту від 05.07.2004р. (що, по сутності, й не спростовує Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес") позивач заявою №23/11-ГЛ-05 від 23.11.2005р. (т.1 а.с.79-80) змінив позовні вимоги та просив визнати складений відповідачами акт приймання-передачі від 05.07.2004р. недійсним.
Відповідач (ТзОВ "Агробізнес") у відзивах від 25.11.2005р. на позовну заяву та заяву про зміну позовних вимог (т.1 а.с.85-88,97-99) заперечив проти вимог позивача, стверджуючи, що посилання позивача на наказ Фонду державного майна України №1477 від 30.07.1999р., яким затверджено "Положення про порядок відчуження засобів, що є державною власністю", є безпідставним, оскільки позивач лише сам, як власник майна дочірнього підприємства "Волочиський комбінат хлібопродуктів", вправі був розпоряджатись належним йому майном і, надавши згоду на реалізацію частини майна, про що свідчить витяг з протоколу №109, діяв у відповідності до Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., норми якого містять засади здійснення права власності.
На думку ТзОВ "Агробізнес", Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" є державним комерційним підприємством, яке входить до сфери управління ДАК "Хліб України", і відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, таке підприємство може лише за попередньою згодою самої Компанії, що, власне кажучи, відповідає положенням Статуту Дочірнього підприємства "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та мало місце при продажу майна дільниці №1.
Заявою (т.1 а.с.114-116) позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним укладений між відповідачами договір від 14.07.2004р. та акт приймання-передачі від 05.07.2004р.
Як зазначив позивач, враховуючи, що відповідно до п.23 Статуту ДАК "Хліб України" засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, а державним органом, уповноваженим розпоряджатись власністю компанії, і який володіє 100% акцій, є Фонд державного майна України, - все майно ДАК "Хліб України" належить державі й відчуження цього майна регулюється спеціальним законодавством з приватизації.
Передане Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" за спірним договором та актом майно, за твердженням позивача, належало Волочиському комбінату хлібопродуктів, яке приватизації не підлягало згідно Закону України №847-ХІУ від 07.07.1999р. "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", а тому, реалізація Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" була здійснена з порушенням законодавства про приватизацію, зокрема, "Положення про порядок відчуження основних засобів, що є у державній власності", зареєстрованого у Міністерстві юстиції 19.08.1999р. за №573/3865.
Крім того, позивач вказує, що посилання відповідача на витяг з протоколу засідання правління ДАК "Хліб України" №109 від 30.06.2004р, як на факт отримання дозволу Компанії на реалізацію майна, є безпідставним, оскільки згідно Статуту ДАК "Хліб України" правлінню не надано право розпоряджатись майном Компанії.
26.01.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" звернулось в господарський суд Хмельницької області із зустрічним позовом до Державної акціонерної компанії "Хліб України" та Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" добросовісним набувачем майна в порядку ст.388 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство зазначило, що придбало майно у Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" на законних підставах й про те, що вказане підприємство не мало права відчужувати це майно, товариство не знало і не могло знати, а відтак воно вважається добросовісним набувачем майна.
Крім того, ТзОВ "Агробізнес" звертає увагу, що ним зроблено капітальний ремонт придбаного нерухомого майна, на підтвердження чого надав копії актів приймання виконаних робіт по нанесенню вогнезахисного покриття ДСА-1 на поверхні дерев'яних конструкцій приміщень зерноскладів по вул.Котовського,8 за червень 2003р. та 01.07.2003р., акта приймання в експлуатацію установок автоматичної пожежної та охоронно-пожежної сигналізації в приміщеннях зерноскладів по вул.Котовського,8 від 14.07.2003р., актів приймання будівельно-монтажних робіт (т.1 а.с.138-150, т.2 а.с. 1-53).
Судовою колегією враховується наступне.
Державна акціонерна компанія "Хліб України" була утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996р. №1000 з метою забезпечення інтересів держави та населення у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997р. №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств" Міністерство агропромислового комплексу було зобов'язано передати у двомісячний термін до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3 до цієї постанови, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії.
В переліку хлібоприймальних і зернопереробних підприємств, державне майно яких передається до статутного фонду ДАК "Хліб України" (додаток №3 до постанови КМУ №1218 від 05.11.1997р.) по Хмельницькій області значиться Волочиський комбінат хлібопродуктів".
7 липня 1999 року Верховною Радою України було прийнято Закон за №847-XIV "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Вказаним Законом, який набрав чинності з дня його опублікування ("Офіційний вісник України", рік 1999, 10.09.1999р.), затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1, а також перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, згідно з додатком 2.
Як вбачається з додатку №1, до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, увійшов Волочиський комбінат хлібопродуктів (00956690, 281370, Волочиський район, ст.Волочиськ, вул.Котовського, 8).
Статут Державної акціонерної компанії "Хліб України" затверджено постановою Кабінету Міністрів України №240 від 14.03.2001р.
Як вбачається з пункту 23 розділу ІУ ("Засновник та акціонери Компанії") Статуту ДАК "Хліб України" (т.1 а.с.25-33), засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Згідно пункту 29 розділу У Статуту ("Майно Компанії") Компанія є власником:
1) майна (в тому числі коштів), переданого їй у власність засновником та акціонерами;
2) продукції, виробленої Компанією в результаті господарської діяльності;
3) отриманих доходів;
4) дивідендів за акціями, які належать Компанії;
5) іншого майна, набутого на законних підставах.
Компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому Статуту та меті діяльності Компанії (пункт 30 Статуту).
Пунктом 31 Статуту ДАК "Хліб України передбачено, що майно, яке не підлягає приватизації і передане до статутного фонду Компанії, перебуває у державній власності до прийняття відповідно до законодавства спеціального рішення про приватизацію.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що приймалось спеціальне рішення про приватизацію майна Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів", а тому, вказане підприємство, реалізувавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" за актом приймання-передачі від 05.07.2004р. та договором купівлі-продажу від 14.07.2004р. майно, яке фактично залишилось у державній власності, вийшло за межі повноважень, визначених законом, оскільки, відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., право розпоряджатися своїм майном належить лише власникові цього майна.
Вищенаведеним спростовуються твердження ТзОВ "Агробізнес" про те, що Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів", яке входить до сфери управління ДАК "Хліб України", вправі відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, лише за попередньою згодою самої Компанії.
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Загальною підставою визнання правочину недійсним, згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо умов його дійсності, які встановлені в ст.203 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову Державної акціонерної компанії "Хліб України.
Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" про те, що господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" до Державної акціонерної компанії "Хліб України" та її дочірнього підприємства "Волочиський комбінат хлібопродуктів", допустив явне неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для об'єктивного вирішення спору, не витребувавши від ДАК "Хліб України" оригіналу договору купівлі-продажу, є безпідставними, оскільки саме товариство, як учасник спірного договору від 14.07.2004р., його оригіналу не надало, а зміст представленої товариством копії (т.1 а.с.133, т.2 а.с.84) ідентичний змістові копії, наданої Державною акціонерною компанією "Хліб України) (т.1 а.с.10-11).
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, акт приймання – передачі об’єктів та основних засобів, складений 05.07.04р. між ДП ДАК „Хліб України” „Волочиський комбінат хлібопродуктів” та ТзОВ „Агробізнес” за своїм змістом є документальним оформленням правочину з купівлі-продажу майна, спрямованого на незаконне набуття права на майно.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю на те, що реалізація майна дільниці №1 Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" відбулася на підставі дозволу правління Державної акціонерної компанії "Хліб України" №109 від 30.06.2004р., правомірно не взяті судом першої інстанції до уваги з посиланням на те, що ДАК “Хліб України” не вправі була приймати рішення про відчуження майна дільниці №1, (яке, до того ж, не увійшло до переліку майна, проданого за спірним договором від 14.07.2004р. та переданого за актом приймання-передачі від 05.07.2004р.), оскільки держава, як власник майна, розпорядилась цим майном, передавши його в статутний фонд ДАК “Хліб України” та встановивши Законом заборону на його приватизацію.
Крім того, як правильно відмічено місцевим господарським судом, Статутом Державної акціонерної компанії “Хліб України” не передбачене право правління Компанії вирішувати питання про відчуження майна.
Приймаючи рішення про задоволення позову Державної акціонерної компанії "Хліб України", місцевий господарський суд правильно відхилив доводи Компанії щодо порушення при відчуженні спірного майна норм, які регулюють процедуру проведення приватизації, посилаючись, при цьому, на наявність законодавчої заборони щодо приватизації майна Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів".
Правомірним є й висновок господарського суду Хмельницької області про відмову в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" про визнання його добросовісним набувачем майна.
Як стверджує товариство, воно не знало і не могло знати змісту Статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України" щодо повноважень по розпорядженню майном Компанії, а також про те, що ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" не вправі було розпоряджатися майном за спірним договором та актом.
Проте, згідно ст.330 Цивільного кодексу України, добросовісний набувач набуває право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Стаття ж 388 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли власник вправі витребувати майно від добросовісного набувача.
Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Вказана норма закону не містить вичерпного переліку випадків вибуття майна із володіння поза волею володільця, а вказівку на загублення чи його викрадення слід розглядати як окремі приклади, наведені законом.
При цьому, майно може бути витребувано у набувача не лише у випадку, коли власник сам позбувся володіння майном, а й у випадку коли воно вибуло з володіння особи, якій власник надав його у володіння не з її волі.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи стверджується, що майно за спірними договором від 14.07.2004р. та актом приймання-передачі від 05.07.2004р. вибуло з державної власності поза волею власника й, крім того, позивач за зустрічним позовом мав би знати, що Законом України від 07.07.1999р. №847-ХІУ "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" заборонено приватизацію ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" (відчуження, згідно ст.1 Закону України від 04.03.1992р. №2163-XII "Про приватизацію державного майна", незалежно від його способів), а відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" не можна вважати добросовісним набувачем цього майна.
Посилання ТзОВ "Агробізнес" на те, що ним зроблено капітальний ремонт придбаного нерухомого майна, до уваги не беруться до уваги, оскільки здійснені товариством поліпшення не породжують для нього права власності на це майно.
До того ж, як вбачається з наданих Товариством з обмеженою відповідальністю документів (копій актів приймання виконаних робіт по нанесенню вогнезахисного покриття ДСА-1 на поверхні дерев'яних конструкцій приміщень зерноскладів по вул.Котовського,8, акта приймання в експлуатацію установок автоматичної пожежної та охоронно-пожежної сигналізації в приміщеннях зерноскладів по вул.Котовського,8, актів приймання будівельно-монтажних робіт (т.1 а.с.138-150, т.2 а.с.1-53), роботи проводились в 2003 році, тоді як спірне майно було передане у липні 2004 року.
Безпідставними й такими, що не відповідають вимогам процесуального права є доводи ТзОВ "Агробізнес" про те, що об'єднавши первинний і зустрічний позови, суд не забезпечив вимоги ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України, зокрема, засади принципу, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Частина 1 ст.60 Господарського процесуального кодексу України надає відповідачу право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов (що, зокрема, було зроблено Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес") для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним позовом.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" пов'язаний з первісним позовом обставинами виникнення, а тому, розгляд цього зустрічного позову можливий лише в межах однієї справи.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним доказам та, задовольнивши позов ДАК "Хліб України" до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" й Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", а також відмовивши у зустрічному позові, прийняв законне та обґрунтоване рішення.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 14.02.2006р. у даній справі слід залишити без змін, а подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" апеляційну скаргу з вимогою його скасування - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 14 лютого 2006 року у справі №14/6005 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с.Токи Підволочиського району Тернопільської області - без задоволення.
2. Матеріали справи №14/6005 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
Віддрук. 5 прим.
1 - до справи
2 - ДАК "Хліб України"
3 - ДП "Волочиський КХП"
4 - ТзОВ "Агробізнес"
5 - в наряд