Справа № 2- 693/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2011 року          Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області

                    в складі:

                    головуючого судді:           Апалькової О.М.

                     при секретарі:           МирошниченкоО.Л.          

розглянувши у судовому засіданні в місті Макіївка справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротрейд»про повернення майна з чужого незаконного володіння ,

ВСТАНОВИВ:

          09.04.2010 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротрейд»про повернення майна з чужого незаконного володіння( з урахуванням зміни позовних вимог до позову під час розгляду справи).                                                   

          В обґрунтування позову посилаються на наступні обставини:

Так, він є приватним підприємцем і згідно акту від 10.04.2007 р. їм було передано на «ЗАТ Інженерні технології України»промислове обладнання, власником якого є він як фізична особа , а саме : високовольтні трансформатори, високовольтні силові кабелі, високовольтні розподільчі шафи, які містять чарунки трансформаторів, цехове обладнання низької напруги, яке було їм змонтовано          в м. Харцизьку, смт. Гірне, третя ділянка, в недобудованій нежитловій будівлі ,яка належить відповідачу. Дане обладнання було підготовлено для підключення до мережі 6 кВ, яку мав побудувати власник будівлі ТОВ «Феротрейд»і після закінчення випробувань обладнання він повинен був передати замовнику монтажних робіт «ЗАТ Інженерні технології України»                              

          Однак,16.05.2007 р. ТОВ «Феротрейд»уклав з експертом Максимовим В.В. договір № 16/05 на проведення незалежної оцінки обладнання, на виконання якого експерт зробив відповідачу звіт про незалежну оцінку обладнання, який містить опис обладнання, переданого їм «ЗАТ Інженерні технології України» в м. Харцизьку в недобудованій будівлі. Відповідно звіту, обладнання знаходиться не в тому місці ,яке він передав на зберігання ЗАТ Інженерні технології України , а за іншою адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Свердлова ,буд. № 10, і тепер належить відповідачу. Директор ТОВ «Феротрейд»вважає обладнання своїм на підставі договору підряду № 58 від 07.07.2006 р. ,укладеному між ним та «ЗАТ Інженерні технології України»,але до цього договору він, як 3-я особа не має ніякого відношення і цей договір було розірвано рішенням господарського суду Донецької області і передача будь-якого майна відповідно цього договору не відбувалася.

Таким чином вважає, що звіт експерта є фальсифікованим , а утримання його майна відповідачем в придбаній ним недобудованій будівлі в м. Харцизьку є незаконним і так як у нього ніколи не виникало ніяких зобов’язань перед відповідачем,то незаконне утримування його майна має бути припинене відповідно до законодавства . Обладнання у вигляді: трансформатору ТМ-25,зав. № 1349165, трансформатору НТМИ-6-66,зав. №5497, трансформатору ТМВМ-1000/6,зав. 704964, трансформатору ТМВМ-1000/6,зав. № 703073, чарунки високовольтної К 104 М зав № 39582, чарунки високовольтної К 104 М зав № 39584, чарунки високовольтної К 104 М зав № 39583 відповідач заволодів безпідставно, і яке потрапило у сфальсифікований звіт, але належить йому з 2002 року на підставі акту прийому-передачі від 05.04.2002 року.                                                   

Тому просить суд зобов’язати відповідача повернути йому його майно, а саме : трансформатор ТМ-25,зав. № 1349165, трансформатор НТМИ-6-66,зав. №5497, трансформатор ТМВМ-1000/6,зав. 704964, трансформатор ТМВМ-1000/6,зав. № 703073, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39582, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39584, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39583.                                         

Добавив , що він звертався до правоохоронних органів щодо притягнення до кримінальної відповідальності директора ТОВ «Феротрейд»в особі Кудрявцева В.С. щодо незаконного викрадення його обладнання , яке знаходилося за адресою : м. Макіївка,вул. Кипренського,1 із орендованого їм цехового приміщення в якому від здійснював свою законну підприємницьку діяльність по ремонту промислового обладнання, де він розміщав своє особисте майно і спірне обладнання належить йому на підставі правовстановлюючих документів , а саме на підставі договору будівельного підряду від 05.01.2001 року, укладеному між замовником «ЗАТ Інженерні технології України»та підрядником ПП ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 відповідно до п.1.2 цього договору, знаходячись в робочому стані разом технічною документацією та інструкцією по його експлуатації і йому було передано з балансу «ЗАТ Інженерні технології України»в особисту власність ПП ОСОБА_1 згідно акту прийому виконаних робіт та передачі обладнання від 12.04.2002 року , де він як підрядник прийняв обладнання і претензій до якості спірного обладнання він не має .

Також вважає, що він є власником спірного обладнання відповідно до акту передачі права власності на обладнання від 05.04.2010 року і цим актом обладнання ПП ОСОБА_1 передає фізичній особі ОСОБА_1

          В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі і послався на ті ж підстави,які були викладені у позовній заяві.                    

Представник відповідача          позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав посилаючись на те, що 07.07.2006 р. між ТОВ «Феротрейд»за ЗАТ» Інженерні технології України»був укладено договір № 58 відповідно якого замовник доручив, а підрядник взяв не себе зобов’язання своїми силами та засобами, с забезпеченням належної якості здійснити проектування, дефектування,доукомплектування, монтаж та запуск в експлуатацію силових агрегатів технологічних планових установок і загальна вартість договору складала 675 000 гривень. На виконання договору про перерахування авансу в розмірі 50 % від вартості кожного окремого виду робіт було переховано 440 000,00 грн. Однак ЗАТ»Інженерні технології України»свої зобов’язання по договору в повному обсязі не здійснив,доказів здачі робіт не надав і згідно експертної оцінки спірного обладнання,розташованого за адресою м. Макіївка ,вул.. Свердлова,10 ринкова вартість обладнання, встановленого виконавцем з урахуванням технічного стану,вказаного в дефектній відомості станом на 17.05.2005 р. складає - 57 338, 36 грн. Тобто загальна вартість сплачених замовником , але не здійснених виконавцем робіт становить -382 661,64 грн.                                                                                          Таким чином ,обладнання ,що є предметом спору,було встановлено виконавцем,та визначено господарським судом Донецької області ,як вартість здійснених виконавцем робіт на виконання договору . ЗАТ»Інженерні технології України», в особі ОСОБА_1 скористувався наданим правом , однак            йому в позові було відмовлено .                                         

Крім того вважає, що представлені у судовому засіданні позивачем паспорти на частину спірного обладнання не є правовстановлюючими документами. Договір будівельного підряду , який начебто був укладений між ПП Проценко та ЗАТ «Інженерні технології України»не може вважатися належним доказом переходу права власності на зазначене у ньому обладнання ,оскільки ПП ОСОБА_1 повинен був у разі здійснення ним будівельних робіт зазначених у договорі мати відповідну ліцензію згідно з ЗУ »Про ліцензування певних видів господарської діяльності «,яку він не має. Відповідно до наказу Держкомстату та Державного Комітету України з будівництва та архітектури від 29.12.200 р. № 416/299 «про затвердження типових форм первинних документів з обліку у будівництві», вартість робіт за таким договором мала визначатися або за формою КБ-2в «Акт приймання виконання робіт,або за формою № КБ -3»довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати«, дія якої поширена на всі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форми власності , що виконують будівельні і монтажні роботи,роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування. При цьому ціна у договорі є істотною умовою ,відсутність якої свідчить про недійсність           договору так як позивач заявив, що ціна його робіт не визначалася.                                        

Крім того,акт передачі права власності на обладнання від 05.04.2010 р. ,яким ПП ОСОБА_1 передає право власності ОСОБА_1 як фізичній особі не є також правовстановлюючим документом .І в своєму позові та у заяві про зміну позовних вимог позивач зазначив,що ін. був позбавлений майна ще у 2007 році, а також те, що своє майно позивач передав на зберігання ЗАТ «Інженерні Технології України»за актом від 10.04.2007 р.,тому позов повинен був пред’явлений тобто не до них , а до ЗАТ «Інженерні Технології України».                                        

Відповідач добавив , що на теперішній час спірне обладнання перебуває в натурі та знаходиться на балансі ТОВ «Феротрейд».                                                            

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи встановив фактичні обставини:                                                                                

- згідно акту передачі прийому обладнання від 10.04.2007 року ( а. с. 35) видно, що ПП Проценко передав ЗАТ «Інженерні Технології України»в особі директора ОСОБА_1 під збереженість промислове обладнання в якому вказано обладнання , що є предметом спору по даній справі          , а саме чотири трансформатори;          

- згідно акту прийому виконаних робіт та передачі обладнання від 12.04.2002 року ( а. с.36 ) видно, що заказник ЗАТ Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротрейд»,підрядник ПП ОСОБА_1 підтверджує виконання робіт згідно договору підряду б/н від 05.01.2001 року,роботи прийняти заказником. Відповідно договору в рахунок виконаних робіт заказник передає підряднику промислове обладнання, а саме: трансформатор ТМ-25,зав. № 1349165, трансформатор НТМИ-6-66,зав. №5497, трансформатор ТМВМ-1000/6,зав. 704964, трансформатор ТМВМ-1000/6,зав. № 703073, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39582, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39584, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39583,обладнання підрядником прийнято,претензій до якості обладнання не має ;                    

- згідно висновку про оцінку обладнання та матеріалів,яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ферротрейд»,розташованого за адресою : м. Макіївка вул. Свердлова ,10 за станом на 17.05.207 року ( а. с. 37-39) видно, що об’єктом оцінки є обладнання та матеріали, які поставлені ЗАТ «Інженерні Технології України»Товариству з обмеженою відповідальністю «Ферротрейд», які знаходяться в неробочому стані в неробочому стані по причині неповної комплектації ;                                                            

- згідно договору купівлі - недобудованої нежитлової будівлі від 22.03.207 року та витягу Харцизького БТІ від 28.03.2007 року ( а. с. 40-41 ) видно, що на підставі даного договору ТОВ «Ферротрейд» є власником недобудованої нежитлової будівлі за адресою : Донецька область, м. Харцизьк,смт. Гірна, третя ділянка б/н;                                                                                          - згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ,серія ВОЗ № 864585 ( а. 47-48) видно, що ОСОБА_1 зареєстрований як особа –підприємець ;                              

- згідно акту передачі права власності на обладнання від 05.04.2010 року ( а. с. 52 видно, що цим актом право власності на спірне обладнання передається фізичній особі ОСОБА_1 від приватного підприємця ОСОБА_1 і ОСОБА_1 набуває право власності на вищезазначеного обладнання з правом розпоряджатися на свій розсуд.                                                  

- згідно договору № 58 від 07.07.2006 року,укладеному ТОВ «Ферротрейд»та ЗАТ»Інженерні Технології України»( а. с. 58-61 ) видно ,що сторони склали договір про те, що замовник поручає, а підрядник          взяв не себе зобов’язання своїми силами та засобами , с забезпеченням належної якості здійснити проектування ,дефектування,доукомплектування, монтаж та запуск в експлуатацію силових агрегатів технологічних планових установок і загальна вартість договору складала 675 000 гривень. На виконання договору про перерахування авансу в розмірі 50 % від вартості кожного окремого виду робіт було переховано 440 000,00 грн.          ;                    

- згідно рішень суду ( а. с.          62-76) видно, що спірне обладнання , що є предметом спору, було встановлено виконавцем та визначено Господарським судом Донецької області ,як вартість здійснених виконавцем робіт на виконання Договору 58 від 07.07.2006 р;                                                   

- згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.03.2007 року ( а. с. ) видно, що в порушенні кримінальної справи по факту невиконання умов договору сторонами,а також самовільного вивозу обладнання за признаками ст. 356 КК України на підставі т.6 п.2 відмовлено ;                                                  

- згідно паспортів на частину обладнання –трьох чарунків ( а. с. ) видно, що воно було придбано у 1991 року ;                                                                                

- згідно повідомлення ліквідатора ЗАТ»Інженерні Технології України»в особі ОСОБА_5. від 12.12.2011 року ( а. с. ) видно, що спірне обладнання було надано ПП ОСОБА_1 в рахунок сплати виконаних робіт по договору підряду, укладеному між ПП ОСОБА_1 і ЗАТ»Інженерні Технології України»05.01.2001 р. і воно передано в особисту власність позивача ПП ОСОБА_1 відповідно до акту від 12.04.2002 року;

          Приведені фактичні дані свідчать про наявність між сторонами цивільно-правових відносин.                                                                                                              

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України ,особа,яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого)без достатньої правої підстави(безпідставно набуте майно) , зобов’язана повернути потерпілому це майно,Особа зобов’язана повернути майно і тоді ,коли підстава,на якій воно було набуте,згодом відпала.                                                            

Частиною третьої ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовується також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.                              

А відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України , набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.                                                                      

Відповідно Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ від 25.05.1998 р. № 15»,судовий захист права приватної власності громадян відповідно до п.2 здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема за позовами : про витребування майна з чужого незаконного володіння , п.4 передбачено що, власник у будь-якому випадку має право вимагати повернення (віндикація) свого майна з чужого незаконного володіння.          Свідок з боку позивача, ОСОБА_5 показав суду, що при призначенні його розпорядником майна,а потім сенатором, а потім і ліквідатором підприємства ЗАТ»Інженерні Технології України», або в кінці 2007 р.,або в січні 2008 р. проводив інвентаризацію всього майна і час його проведення, спірного обладнання на даному підприємстві не було.                                        Допитаний свідок з боку позивача,ОСОБА_6 показав суду , що з літку 2007 році до восени 2008 року він працював у відповідача на іспитовому строку          і пам’ятає , що директор підприємства ТОВ «Ферротрейд»в особі Кудрявцева В.С. приїжджав на склад ЗАТ»Інженерні Технології України»за адресою вул. Кипренського, 1 та незаконно без згоди позивача вивіз обладнання у вигляді трансформаторів 5-6 штук та чарунки 6 штук.                                                   

Суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню , так як надані ним договір будівельного підряду від 05.01.2001 року, укладеному між ЗАТ «Інженерні Технології України»та ПП ОСОБА_1 , акт прийому виконаних робіт та передачі спірного обладнання від 12.04.2002 року, укладеного між заказником ЗАТ «Інженерні Технології України» та підрядником ПП ОСОБА_1 а також акт передачі права власності на обладнання від 05.04.2010 року ( а. с. ) із якого видно, що ПП ОСОБА_1 передає фізичній особі,ОСОБА_1 обладнання , а саме : трансформатор ТМ-25,зав. № 1349165, трансформатор НТМИ-6-66,зав. №5497, трансформатор ТМВМ-1000/6,зав. 704964, трансформатор ТМВМ-1000/6,зав. № 703073, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39582, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39584, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39583 не можуть вважатися правовстановлюючими документами , що підтверджують право власності за фізичною особою ОСОБА_1 на зазначено майно і не набуває правових підстав на це майно відповідно до закону.

Суд вважає,що позивач ОСОБА_1 не надав до суду доказів які б підтвердили факт набуття права особистої власності на спірне обладнання , а саме : трансформатор ТМ-25,зав. № 1349165, трансформатор НТМИ-6-66,зав. №5497, трансформатор ТМВМ-1000/6,зав. 704964, трансформатор ТМВМ-1000/6,зав. № 703073, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39582, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39584, чарунку високовольтну К 104 М зав № 39583 .                    

Судом неодноразово ставилось питання перед позивачем про необхідність вистрибування доказів, про їх надання, однак позивач пояснив, що крім наданих документів інших доказів у нього немає.                                                                                          

Зазначених обставин позивач не довів, чим не виконав вимоги ст. 10 та ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень                                                            

Суд критично відноситься до пред’явлення доказу позивачем про надання ним паспортів на частину обладнання у вигляді трьох високовольтних чарунків (а. с.          ), так як не вбачається де і ким вони були придбані, тому суд дані паспорти до уваги не приймає.                     

Суд взагалі не приймає пояснення свідків з боку позивача, оскільки право власності не може бути підтверджено їх показаннями.                               

У зв’язку з вищевикладеним суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

          На підставі викладеного ,керуючись ст.ст. 209,212-215,218 ЦПК України, ст. ст. 1212,1213 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

          В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротрейд»про повернення майна з чужого незаконного володіння,відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                    

Суддя: О.М.Апалькова