У х в а л а

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 14 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1.

         Вироком суду

                                      ОСОБА_1,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                                      уродженця АДРЕСА_1 Онежського

району Архангельської області, РФ,

жителя АДРЕСА_2 Кіровського району

Автономної Республіки Крим,

раніше судимого: 24 березня 2005 року

Феодосійським міським судом Автономної

Республіки Крим за ч. 2 ст. 185, ст. ст. 297, 70,

75 КК України на 3 роки позбавлення волі

з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,

засуджено до позбавлення волі за ст. 297 КК України на два роки шість місяців.

         Відповідно до ст. 71 КК України ОСОБА_1 за сукупністю вироків призначено три роки шість місяців позбавлення волі.

         В апеляційній інстанції вирок не переглядався.

         Як визнав суд, 3 травня 2005 року,  приблизно о 1 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою із іншою особою, з території кладовища у АДРЕСА_2 Кіровського району Автономної Республіки Крим, викрав предмети, що знаходилися на місці поховання ОСОБА_3., загальною вартістю 470 грн.

У касаційному поданні заступник прокурора Автономної Республіки Крим, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку із істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

         Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню із наступних підстав.

         Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винності ОСОБА_1. у вчиненні ним злочину та кваліфікація його злочинних дій за ст. 297 КК України, ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів, і у поданні не оспорюється.

         Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України, суд не розглядає цивільний позов, якщо у судове засідання не з'явиться цивільний позивач або представник його інтересів.

         Як видно із справи, суд розглянув справу у відсутності потерпілої. При цьому в матеріалах справах немає будь-яких відомостей про те, що потерпіла належним чином була повідомлена про місце та час розгляду справи. Причини неявки потерпілої судом не з'ясовувалося. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4. розглянуто не було.

         Рішення про недоцільність дослідження доказів, згідно з ч. 3 ст. 299 КПК України, судом не приймалося.  Як видно із протоколу судового засідання, показання потерпілої ОСОБА_4., свідків, а також заява потерпілої про відшкодування завданої злочином шкоди, судом також не досліджувалися.

         Крім того, резолютивна частина вироку, всупереч вимогам ч. 1 ст. 335 КПК України, не містить ніякого рішення щодо вирішення цивільного позову потерпілої.

         Наведені порушення кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає суттєвими, такими, що порушують права потерпілої і тому такий вирок не можна визнати законним.

Керуючись ст. ст.  395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 жовтня щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд

Судді:

К.Т. Кравченко                    В.Г. Жук                     М.А. Мороз