У х в а л а

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 14 вересня 2006 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у справі, за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_3. на вирок Апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року щодо ОСОБА_4.

         Цим вироком 

                                      ОСОБА_4,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця і жителя

м. Новоград-Волинський Житомирської області,

судимості немає,

засуджено за ст. 94 КК України 1960 р. на сім років позбавлення волі.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_2. 50 000 грн.

         ОСОБА_4. вчинив умисне вбивство за таких обставин.

         Як визнав суд, 13 вересня 1998 року,  приблизно о першій годині, під час бійки, у якій брали участь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інші особи (котра виникла не з ініціативи ОСОБА_4.), біля будинків №№ 61 і 63 поруч із баром “Сан Санич” на вул. Леніна у м. Н.-Волинському, ОСОБА_4., діючи з непрямим умислом і розмахуючи перед собою ножем, завдав удар у грудну клітку ОСОБА_8. Від колото-різаної рани грудної клітки з пошкодженням лівої легені і наскрізного ушкодження стінки лівого шлуночка серця, ОСОБА_8 . помер у лікарні того ж дня.

У касаційному поданні прокурора, який брав участь у справі поставлене питання про скасування вироку щодо ОСОБА_4., у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного. Зокрема, прокурор вважає, що суду безпідставно перекваліфікував злочинні дії   ОСОБА_4. зі ст. 93 п. “б” на ст. 94 КК України 1960 р.

Потерпіла ОСОБА_2. також просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_4. скасувати за м'якістю призначеного винному покарання і у зв'язку із неправильною кваліфікацією дій винного. Потерпіла, посилаючись на досліджені у судовому засіданні докази, вважає, що суд неправильно встановив мотив та фактичні обставини справи і дійшов помилкового висновку про відсутність у діях ОСОБА_4. хуліганських мотивів.

         ОСОБА_2. просить справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

         Захисник ОСОБА_3, наводячи у скарзі свої доводи, вважає, що суд помилково, без урахування фактичних обставин справи, кваліфікував дії ОСОБА_4., як умисне вбивство, вчинено на ґрунті неприязних стосунків.        

         Захисник вважає, що дії його підзахисного слід кваліфікувати за ст. 97 КК України, як вбивство при перевищені меж необхідної оборони. Крім того, просить застосувати до ОСОБА_4. Закон України “Про амністію”.

         На думку захисника слід також зменшити розмір стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди.

         Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_1., котрі підтримали касаційні скарги, міркування прокурора про неправильне застосування кримінального закону і м'якість призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг і подання, колегія суддів вважає, що вони є підставними і підлягають задоволенню, а захиснику ОСОБА_3. у задоволенні його скарги належить відмовити.

         Відповідно до вимог ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку повинно міститися формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідки злочину, форми вини і мотиви злочину.

         На порушення вимог вказаного закону, суд, визнавши ОСОБА_4. винним в умисному вбивстві ОСОБА_8., не вказав мотив злочину, не навів докази котрими це стверджується і таким чином фактично не з'ясував обставини вчинення цього злочину.

         Визнаючи, що ОСОБА_4. фактично захищався від нападу великої кількості осіб і не бажав бути побитим, не знайшовши у діях ОСОБА_4. кваліфікуючої ознаки злочину, у якому його обвинувачували, (п. “б” ст. 93 КК України 1960 р.), суд одночасно зробив суперечливий висновок про кваліфікацію дій винного як “просте умисне вбивство”.

         При постановленні вироку суду допустив ще низку суперечностей у своїх висновках, що також є підставою для скасування вироку.

         Якщо під час нового судового розгляду буде встановлено, що ОСОБА_4. винен у вчиненні цього або ж іншого, у тому числі й більш тяжкого злочину, то покарання винному слід призначити з дотриманням усіх вимог ст. 65 КК України.

         У зв'язку із вищенаведеним доводи захисника Динника В. задоволені бути не можуть і будуть ураховані при постановленні судового рішення.

Керуючись ст. ст.  395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційні подання прокурора та скаргу потерпілої ОСОБА_2. задовольнити, а захиснику ОСОБА_3. у задоволенні касаційної скарги в інтересах ОСОБА_4. - відмовити.

Вирок апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Судді:

К.Т. Кравченко                   В.Г. Жук                      М.А. Мороз