Справа № 296/2493/25

2/296/1748/25

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участю секретаря судового засідання Годлюк А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2025 через підсистему "Електронний суд" на електронну пошту Корольовського районного суду м.Житомира надійшла позовна заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зі змісту якого останній просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №7117128 від 28.09.2023 року в сумі 57253,64 грн. з яких:

- 22531,25 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-34722,39 грн - заборгованість за відсотками

-2422,40 грн. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 28.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №7117128 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за умовами якого відповідач отримав в позику 25000,00 грн . на 360 днів під 1,99 % в день зі сплатою кожні 30 днів.

Згідно графіку платежів відповідач мав у строк до 22.09.2024 сплатити 25000,00 грн кредиту та кожні 30 днів сплачувати 14925,00 грн відсотків за користування кредитом.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання виконав, натомість відповідач порушив зобов`язання взяті за кредитним договором №7117128 від 28.09.2023 в зв`язку з чим виникла заборгованність

23.10.2024 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» було укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №7117128 від 28.09.2023 року.

Відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 57253,64 грн (Додаток №13).

20.01.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 20/01/2025-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 16).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 57253,64 грн., (Додаток № 17). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025 та плітіжними інструкціями №213 від 20.01.2025 та №253 від 10 02 2025 (Додаток №18, №19).

Оскільки відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання за кредитним договором №7117128 від 28.09.2023, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом представник позивача звертається до суду.

Ухвалою суду від 04.04.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання 05.05.2025 не прибула, про дату та час засідання була повідомлена належним чином, шляхом розміщення на сайті суду оголошення оскільки ОСОБА_1 не має місця реєстрації про що свідчить відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №1186833 від 11.03.2025 та відповідь ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області №1888/2347 від 12.03.2025 (а.с.2224,225).

Позов подано за останнім відомим місцем перебування відповідача - АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в Корольовському районі м.Житомира та відноситься до юрисдикції Корольовського районного суду м.Житомира .

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

28.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та громадянкою України ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , було укладено кредитний договір №7117128.

На умовах встановлених договором ТОВ надає споживачу ОСОБА_1 кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором

В договорі сторни погодили, що сума кредиту складе 25000,00 грн строком на 360 днів під фіксовану ставку 1,99% в день та буде застосована в межах строку кредиту (п.1.3, 1.4, 1.5.1 Договору)

Нарахування відсотків здійснюється наступним чином:

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного п.1.4 цього Договору.

1.5.2. Знижена процентна ставка 0,498% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 28.10.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користуються кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних умовах), що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невикористання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Згідно додатку №1 до договору №7117128 від 28.09.2023 погоджено, що до 22.09.2024 відповідач має сплатити 25000,00 грн кредиту. Також погоджено сплату відсотків кожні 30 днів, з яких до 28.10.2023 - 3731,25 грн. відсотків, та 11 платежів по 14925,00 грн

Також в додатку №1 міститься інформація, що усього сума платежів за розрахунковий період складе -204100,00 грн, сума процентів за користування кредитом складе - 179100,00 грн (а.с.36)

Аналогічні умови кредитування містить і паспорт споживчого кредиту (а.с.59-62)

Кредитний договір №7117128 від 28.09.2023, додаток №1 до договору від 28.09.2023 та паспорт споживчого кредитування підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5 о 19:07:29 від 28.09.2023

13.11.2024 за вих №20241113-1/1 ТОВ "ПЕЙТЕК" повідомило ТОВ «Авентус Україна», що успішно перераховано 28.09.2023 на суму 25000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 (а.с.63-66)

На виконання ухвали суду про витребовування доказів від 04.04.2025 ПриватБанк надав інформацію, що банком було імітовано картку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , фінансовий номер телефону: НОМЕР_4 .

Згідно виписки по картці № НОМЕР_3 за період з 28.09.2023-03.10.2023 на картку 28.09.2023 було перераховано 25000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 7117128 від 28.09.2023 (а.с.149-169) відповідач сплатив:

- 27.10.2023 року - 6150,00 грн з яких 2418,75 грн зараховано на погашення суми кредиту, а 3731,25 грн - відсотків за користування кредитом;

- 26.11.2023 року сплачено 2000,00 грн, які зараховані на погошення відсотків;

-30.11.2023 року сплачено 1870,00 грн, які зараховані на погошення відсотків;

-10.12.2023 року сплачено 300,00 грн, які зараховані на погошення відсотків;

-29.12.2023 року сплачено 2000,00 грн , які зараховані на погошення відсотків;

-07.07.2024 року сплачено 50,00 грн, які зараховані на погошення відсотків;

Станом на 22.10.2024 заборгованність перед ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за кредитним договором № 7117128 від 28.09.2023 склала :

- 22531,25 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-34722,39 грн - заборгованість за відсотками

23.10.2024 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» було укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №7117128 від 28.09.2023 року.

Відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 57253,64 грн

20.01.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 20/01/2025-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 16).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 57253,64 грн., (Додаток № 17). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025 та плітіжними інструкціями №213 від 20.01.2025 та №253 від 10 02 2025 (Додаток №18, №19).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 7117128 від 28.09.2023 заборгованність ОСОБА_1 перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" складає:

- 22531,25 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-34722,39 грн - заборгованість за відсотками (а.с.170) .

Таким чином, суд встановив, що між сторонами виникли зобов`язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статі 76, 77, 79 ЦПК України).

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Під час розгляду справи суд встановив, що 28.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та громадянкою України ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , було укладено кредитний договір №7117128.

В договорі сторони погодили, що сума кредиту складе 25000,00 грн строком на 360 днів під фіксовану ставку 1,99% в день та буде застосована в межах строку кредиту (п.1.3, 1.4, 1.5.1 Договору) (а.с.25-35)

Згідно додатку №1 до договору №7117128 від 28.09.2023 погоджено, що до 22.09.2024 відповідач має сплатити 25000,00 грн кредиту. Також погоджено сплату відсотків кожні 30 днів, з яких до 28.10.2023 - 3731,25 грн відсотків, та 11 платежів по 14925,00 грн

Також в додатку №1 міститься інформація, що усього сума платежів за розрахунковий період складе -204100,00 грн, сума процентів за користування кредитом складе - 179100,00 грн (а.с.36)

Аналогічні умови кредитування містить і паспорт споживчого кредиту (а.с.59-62)

Кредитний договір №7117128 від 28.09.2023, додаток №1 до договору від 28.09.2023 та паспорт споживчого кредитування підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5 о 19:07:29 від 28.09.2023

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19)).

Також матеріали справи містять належні та допустимі докази, що ТОВ «Авентус Україна» виконало умови договору щодо надання відповідачу 25000,00 грн.

13.11.2024 за вих №20241113-1/1 ТОВ "ПЕЙТЕК" повідомило ТОВ «Авентус Україна», що успішно перераховано 28.09.2023 на суму 25000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 (а.с.63-66)

На виконання ухвали суду про витребовування доказів від 04.04.2025 ПриватБанк надав інформацію, що банком було імітовано картку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , фінансовий номер телефону: НОМЕР_4 .

Згідно виписки по картці № НОМЕР_3 за період з 28.09.2023-03.10.2023 на картку 28.09.2023 було перераховано 25000,00 грн.

Суд наголошує, що виписка банку є первинним документом, а тому є належним та допустимим доказом факту видачі відповідачу кредитних коштів в сумі 25000,00 грн

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 7117128 від 28.09.2023 (а.с.149-169) відповідач сплатив:

- 27.10.2023 року - 6150,00 грн з яких 2418,75 грн зараховано на погашення суми кредиту, а 3731,25 грн - відсотків за користування кредитом;

- 26.11.2023 року сплачено 2000,00 грн, які зараховані на погошення відсотків;

-30.11.2023 року сплачено 1870,00 грн, які зараховані на погошення відсотків;

-10.12.2023 року сплачено 300,00 грн, які зараховані на погошення відсотків;

-29.12.2023 року сплачено 2000,00 грн , які зараховані на погошення відсотків;

-07.07.2024 року сплачено 50,00 грн, які зараховані на погошення відсотків;

Станом на 22.10.2024 заборгованність перед ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за кредитним договором № 7117128 від 28.09.2023 склала :

- 22531,25 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-34722,39 грн - заборгованість за відсотками.

Суд вважає, що сума заборгованості ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" розрахована правильно з урахуванням сплат, які були здійснені відповідачем.

Так п.5.6.1 Договору у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом.

Так відповідач сплатив 27.10.2023 року - 6150,00 грн з яких 2418,75 грн зараховано на погашення суми кредиту, а 3731,25 грн - відсотків за користування кредитом, оскільки додатком №1 до договору було визначено, що до 28.10.2025 відповідач мав сплатити саме 3731,25 грн - відсотків за користування кредитом.

В подальшому сплачені відповідачем суми зараховані на погашення відсотків, оскільки тіло кредиту мало бути сплачено не пізніш 22.09.2024.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

23.10.2024 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» було укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №7117128 від 28.09.2023 року.

Відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 57253,64 грн

20.01.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 20/01/2025-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 16).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 57253,64 грн., (Додаток № 17). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025 та плітіжними інструкціями №213 від 20.01.2025 та №253 від 10 02 2025 (Додаток №18, №19).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 7117128 від 28.09.2023 заборгованність ОСОБА_1 перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" складає:

- 22531,25 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-34722,39 грн - заборгованість за відсотками (а.с.170) .

За таких обставин суд вважає, що представник позивача довів, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7117128 від 28.09.2023 та що стягненню підлягає - 22531,25 грн - заборгованість за тілом кредиту; -34722,39 грн - заборгованість за відсотками .

Отже, суд приймає рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Представником позивача до позовної заяви додано:

- копію договору про надання правової допомоги №10/02/25-02 від 10 лютого 2025 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Тараненко та Партнери», в особі керуючого бюро - адвоката Таранека Артема Ігоровича, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (а.с.210-212)

- протоколом погодження вартості послуг до договору №10/02/25-02 від 10 лютого 2025 року де вказано вартість послуг адвокатського бюро (а.с.213);

- додаткову угоду №5 до договору №10/02/25-02 від 10 лютого 2025 року де під №10 вказано, що надаються послуги з приводу стягненя заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.214

- акту прийому-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною до договору №10/02/25-02 від 10 лютого 2025 року де вказано, що:

- на складання позовної заяви витрачено 2 години часу та вартість послуг складає - 5000,00 грн.,

- вивчення матеріалів справи - витрачено 2 години часу вартість послуг - 1000,00 грн.;

- підготовка адвокатського запиту - витрачена 1 година часу вартість послуги -500,00 грн.;

- підготовка клопотання провитребовування доказів - 1 година часу вартість послуги - 500,00 грн.;

що сумарно становить 7000,00 грн ( а.с. 217).

Оцінюючи співмірність, реальність та пропорційність судових витрат, які просила стягнути сторона відповідача, а також те, що зазначена категорія справ є справою незначної складності, що в свою чергу не потребувало додаткових зусиль, суд вважає що 7000,00 грн в такій категорії справ є занадто завищеною

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги.

Судом в цілому враховано , категорію та невелику складність даної справи, що не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, зміст заявленої представником позивача позовної вимоги, предмет спору.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000, 00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір суд стягує з відповідача на користь позивача пропорціно задоволених вимог.

Оскільки судом ухвалено рішення про задоволення позовних вимог з відповідача підлягає стягненню саме 2422,40 грн. оскільки при зверненні до суду позивач сплатив саме 2422,40 грн, що були зараховані до спеціального державного бюджету України .

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 137, 141, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м.Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №7117128 від 28.09.2023 в сумі 57253 (п`ятдесят сім тисяч двісті п`ятдесят три) гривні 64 копійки з яких:

- 22531 (двадцять дві тисячі п`ятсот тридцять одна) гривня 25 копійок - заборгованність за кредитом;

-34722 (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять дві) гривні 39 копійок - відсотки за користування кредитом .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м.Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10,ЄДРПОУ 43541163) - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення складено та підписано 05.05.2025

Суддя В. М. Шкиря