Справа № 353/229/25

Провадження № 3/353/100/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Івано-Франківській області (Івано-Франківський рибоохоронний патруль), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , уродженця с. Нижнів Тлумацького району Івано-Франківької області, зареєстрованог та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, не працюючого, особу з інвалідністю ІІІ групи, громадянина України, за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

12.03.2025 року головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Івано-Франківській області Григораш Л.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ІФ № 000264 за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, відповідно до якого 12.03.2025 року о 09 год. 40 хв. громадянин ОСОБА_1 здійснював продаж риби на Центральному ринку у місті Тлумач без відповідних дозвільних документів. Даними діями ОСОБА_1 порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

25.03.2025 року до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Луковкіній У.Ю. для розгляду.

Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25.03.2025 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП направлено до Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Івано-Франківській області на доопрацювання для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині постанови.

04.04.2025 року повторно до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 88-1  КупАП та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Лущак Н.І. для розгляду. На виконання постанови Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2025 року т.в.о. начальника управління Олександром Литвиненком надано інформацію (а.с. 16) стосовно вчинення адміністративного правопорушенні гр. ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 05.05.2025 року ОСОБА_1 роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, заяв та клопотань не надходило. Повідомив, що жодних заяв та клопотань поштою не направляв, до канцелярії суду не подавав, на адресу електронної пошти суду не надсилав.

При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав. Просив його суворо не карати.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті; особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ч. 1 ст. 88-1 КУпАП передбачає покарання за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

Тобто, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, полягає в порушенні порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

Диспозиція ч. 1 ст. 88-1 КУпАП є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто, відсилає до інших нормативних актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають порядок придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

В протоколі серії ІФ № 000264 від 12.02.2025 року міститься покликання на порушення ОСОБА_1 вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

Однак фабула даної статті є об`ємною та гласить тільки про загальну відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

А у протоколі серії ІФ № 000264 від 12.02.2025 року не зазначено нормативно-правовий акт, який вказує на порушення конкретних пунктів, що регулюють придбання, збут чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

Отже, протокол не містить обов`язкових елементів адміністративного правопорушення, а саме: у ньому не вірно вказано нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення, який є не тільки доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, а і є документом, що містить обставини правопорушення, суть правопорушення, і направляється на розгляд до органу або посадової особи, уповноваженої на розгляд справи, тобто по суті є актом обвинувачення.

Це свідчить про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення належного посилання на конкретну норму закону чи нормативно-правового акту, яку порушив ОСОБА_1 , на думку головного державного інспектора Григораш Л.В., що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, і відсутність цих даних прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».

Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15.11.1996 у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).

Суд звертає увагу на приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, відповідно до яких суд, будучи неупередженим і безстороннім, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням практики ЄСПЛ та відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, не доведений.

Також до протоколу не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 здійснював 12.03.2025 року саме торгівлю рибою з порушенням вимог чинного законодавства. Відсутні пояснення самого ОСОБА_1 , будь-яких свідків, чеки чи якісь інші розрахункові документи, які б підтверджували реалізацію ним риби, тощо.

А додано тільки фото риби, яка знаходиться в якийсь ємності, що не може бути беззаперечним доказом здійснення ОСОБА_1 продажу риби на Центральному ринку в м. Тлумач 12.03.2025 року о 09 год. 40 хв.

Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що докази вчинення ОСОБА_1  правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1  КУпАП, у справі відсутні.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

 Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки  провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП слід закрити, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.      

На підставі наведеного, відповідно до ст. 221, п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 88-1, 283, 284, 287,  294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір по справі про адміністративне правопорушення в сумі 605 (Шістсот п`ять) гривень 60 копійок віднести на рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.

СуддяН. І. ЛУЩАК