справа № 399/905/24

провадження № 3/399/15/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко Вікторія Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання та місце реєстрації: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173 – 2 КУпАП, -

встановив:

24.12.2024 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом серії ВАВ № 914078 від 18.12.2024 року про адміністративне правопорушення складеного інспектором з РПП Олександрійського РВП майором поліції Скориком М.М. видно, що 18.12.2024 близько 15:00 год. за місцем проживання гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 психологічного характеру, висловлювався на її адресу брутальною лайкою та виганяв її з будинку, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

В судовому засіданні 27.12.2024 ОСОБА_2 пояснила, що разом випивали, в подальшому відбувся сімейно – побутовий конфлікт, ОСОБА_1 ображав брутальною лайкою, виганяв з будинку, вдарив у груди.

ОСОБА_1 в судове засідання, 03.02.2025, не з`явився, проте від захисника останнього, адвоката Охмака В.І. до суду надійшли письмові заперечення в яких останній просив згідно з п. 1 ст.247 КУпАП України закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП України у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заперечення захисник, зокрема, зазначив, що вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП з огляду на наступне. Відповідно до пояснень заявниці ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , сварився з нею та виганяв її з свого помешкання. Однак, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливими ознаками домашнього насильства є: наявність патерну (повторюванні в часі інциденти множинних видів насильства), системна основа, повна влада та контроль над постраждалою особою, насильницькі дії у відносинах між близькими людьми, якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися. Конфлікт – особливий вид взаємодії, в основі якого лежить протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. В діях ОСОБА_1 вказані вище ознаки відсутні, а тому справа підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, Європейський Суд з прав людини, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: від обов`язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання обґрунтованості обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 914078 видно, що гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 психологічного характеру, висловлювався на її адресу брутальною лайкою та виганяв її з будинку.

До протоколу в якості доказів долучено наступні матеріали: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.12.2024, письмові пояснення ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_1 , відеозапис адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

З повідомлення начальника СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Р. Вороніна в якому зазначено, що за ЄО № 12785 від 18.12.2024 р. по факту вчинення домашнього насильства гр. ОСОБА_1 відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 відомості до ЄРДР за ст. 126 та 125 КК України не вносилися.

З приводу зазначених в судовому засіданні потерпілою нанесених ударів та штрикання в очі вказані пояснення не є послідовними та не узгоджуються з її письмовими поясненнями наявними при матеріалах справи та протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення, де у п.4 зазначено, що тілесні ушкодження не заподіяні, а у п. 3 зазначено, що фізичне насильство не застосовувалося /а.с. 3-4, 5/.

Вислухавши потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши подане захисником Охмаком В.І. письмове заперечення та дослідивши в сукупності наведені вище докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наявний сімейний та побутовий спір між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілою та про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки ознаки психологічного насильства за наданими сторонами поясненнями та дослідженими матеріалами в судовому засіданні, не встановлено, тобто відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 173-2, п.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області                                                       В.В. Шульженко