УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року

м. Київ

справа № 161/3419/25

провадження № 51 - 1652 ска 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2025 року та Волинського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також з нього стягнуто судовий збір в сумі 605,60 грн.

Постановою Волинського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року вищевказане судове рішення щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Так, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

У Кодексі України про адміністративні правопорушення, який має відповідну логічно вибудувану конструкцію, унормовано, зокрема, послідовність процедурних дій щодо розгляду та вирішення питань, пов`язаних із притягненням особи до адміністративної відповідальності; порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ухваленої по суті; порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Так, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (частини 2, 10 ст. 294 КУпАП).

Тобто обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у ст. 294 цього Кодексу, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Даний висновок узгоджується з міжнародними актами та практикою Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, колегія суддів, керуючись принципом верховенства права при здійсненні правосуддя та виходячи з основних засад судочинства, вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Враховуючи викладене і керуючись п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2025 року та Волинського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4