КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 квітня 2025 року                м. Кропивницький                                  Справа № 340/2517/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 20632802; адреса: вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25006)

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №626/1 від 15.02.2021 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки №626/1 від 15.02.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025року позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

24 квітня 2025 року до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

На усунення недоліків позовної заяви представником позивача подане клопотання про поновлення провадження у справі, яке фактично зводиться до посилання на судову практику, зокрема на висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 520/11178/2020 стосовно того, що в правовідносинах щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не підлягає застосовуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною другою статті 122 КАС України, а також просив врахувати правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23.

Суддя, розглянувши клопотання представника позивача щодо поновлення строку звернення до суду вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 122 КАС України передбачена можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”.

До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Позивачу було виготовлено та видано довідку про розмір його грошового забезпечення №626/1 від 15.02.2021.

Тобто із березня 2018 року для позивача почався обраховуватись строк звернення до суду, при цьому позивач звернувся до суду 15.04.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду у понад 6 років.

Крім того судддя зазначає, що позивач в березні 2021 року звертався до суду щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки №626/1 від 15.02.2021 з 01.04.2019, при цьому позивач не зазначив, що саме заважало йому з  2021 року звернутися до суду щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018.

Представником позивача не було надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, натомість клопотання представника позивача зводиться до перерахунку судової практики щодо незастосування строків звернення.

Принагідно суддя зазначає, про врахування практики Верховного Суду викладена в Постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23, а також в постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі №    520/11178/2020, при цьому правова позиція викладена у зазначених постановах стосується права на звернення до відповідного органу із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, однак вразі отримання не згоди з отриманою довідкою чи відмови у видачі такої довідки, особа має право на оскарження такої довідки/відмови у її видачі саме у строк, який визначений    статтею 122 КАС України.

При цьому, позивачем так і не надано доказів на підтвердження неможливості звернення до суду протягом чотирьох років з моменту отримання оновленої довідки.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес протии Іспанії”). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

До того ж, суддя зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Принагідно суддя зазначає, що позивач має доводити обґрунтованість пропуску строку звернення до суду.

Натомість позивач в особі його представника у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не зазначив поважних причин та непереборних обставин тривалого пропуску строку, які б перешкоджали зверненню до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову, а тому останній підлягає поверненню позивачу.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 121, 123, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати особі, яка звернулася з позовом, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                                         О.В. КРАВЧУК