Справа № 758/11054/24

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Обиход В. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Зазначало, що КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Надання послуг відповідачам здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, який був опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Відповідно до умов зазначеного договору будинок за адресою: АДРЕСА_1 під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, будинок за зазначеною адресою під`єднаний до внутрішньо-будинкової системи тепло та водопостачання, відповідач є споживачем зазначених послуг.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг КП «Київтеплоенерго».

У приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі , які є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Проте, відповідачі не сплачували спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого у них утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення розмірі 17 971 грн. 23 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 13 535 грн. 68 коп.; з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення розмірі 19 161 грн. 65 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 21 949 грн. 76 коп.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19 534 грн. 60 коп., за постачання гарячої води у розмірі 9 448 грн. 03 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідачів на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого у них утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення розмірі 17 971 грн. 23 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 13 535 грн. 68 коп.; з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення розмірі 19 161 грн. 65 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 21 949 грн. 76 коп.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19 534 грн. 60 коп., за постачання гарячої води у розмірі 9 448 грн. 03 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 504 грн. 66 коп., внески за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 262 грн. 85 коп., витрати, пов`язані із отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43 грн. та судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просив відмовити повністю в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

В прохальній частині позивачем не вказано конкретний проміжок часу, за який утворилася заборгованість, якщо орієнтовний період заборгованості з 01.02.2016 по 30.06.2024, то КП «Київтеплоенерго» було порушено строк позовної давності, оскільки останнє звернулося до суду 04.09.2024 без зазначення поважних причин пропуску строку позовної давності.

Вказав, що позивачем надані теоретичні показники та нарахування, оскільки останній не мав доступу до лічильника гарячої води, лічильник на тепло встановлений загальний на весь будинок, а він не користувався загальною тепловою енергією, перекривав кран подачі тепла до квартири.

Крім того, надана позивачем відомість обліку теплової енергії не є належним доказом заборгованості, оскільки не містить підписів відповідальних осіб та печаток, а платіжки із зазначення оплати за надані послуги до нього не надходили.

Посилаючись на вищевикладене, просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив, позивач, заперечуючи про доводів відповідача ОСОБА_1 , вказав наступне.

Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядком не відмовлявся, з претензією до нього не звертався, а отже, зобов`язаний сплатити за спожиті ним послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення.

Тарифи нарахування заборгованості закріплені в розпорядженнях КМДА, інформація про які є загальнодоступною та офіційно опублікованою.

Долучений до справи розрахунок заборгованості детально відображає нарахування, оплати споживача та діючий тариф, а тому є належним та допустимим доказом у справі.

З приводу строку позовної давності, зазначив, що з огляду на п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості було продовжено на строк дії карантину, таким чином, ним не було пропущено строк позовної давності звернення до суду.

Посилаючись на вищевикладене, просив позов задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, був опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085) (а.с. 59-58)

Відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11.10.2018 ПАТ «Київенерго» відступає, а КП «Київтеплоенерго» набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання на загальну суму 1 818 662 617 грн. 96 коп. станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів (а.с. 57)

Як установлено судом, відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру права власності на нерухоме майно № 386554171 від 12.07.2024 квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постачання теплової енергії КП «Київтеплоенерго» відповідачам підтверджується випискою з особової картки (а.с. 20) відомостями споживання теплової енергії,відомостями реєстрації параметрів тепло споживання, актами про готовність вузла комерційного обліку споживача, корінцями наряду по особистому рахунку абонента № НОМЕР_1 .

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 8 Закону виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не виконували свої зобов`язання з оплати послуг з березня 2017 року до 01.05.2018 з централізованого опалення розмірі 17 971 грн. 23 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 13 535 грн. 68 коп.; з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення розмірі 19 161 грн. 65 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 21 949 грн. 76 коп.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19 534 грн. 60 коп., за постачання гарячої води у розмірі 9 448 грн. 03 коп. (а.с. 7-17).

За змістом статей 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

При цьому суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

За правилами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, з урахуванням статті 257 ЦК України, позивач вправі був звернутися до суду з позовом до відповідачів за захистом свого порушеного права з вимогами про стягнення заборгованості, яка утворилася з 01.03.2017, у строк не пізніше 01.03.2020, позов подано 04.09.2024.

Однак, оскільки Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20, від 06 грудня 2023 року справі № 212/10834/21.

У постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) Верховний Суд зазначив про те, що у пункті 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540 - ІХ перелічені всі статті Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Із даним позовом КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду 04.09.2024, однак враховуючи, що пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України перебіг строку позовної давності продовжено на строк дії карантину, внесені до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зміни набули чинності з 02.04.2020, відповідно не є пропущеним строк позовної давності щодо платежів, строк сплати яких станом на 02.04.2017 не завершився.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за період з 01.04.2017 за житлово-комунальні послуги є правомірними, оскільки подані в межах позовної давності.

У зв`язку з тим, що відповідачі не оплачують послуги за спожиту теплову енергію, у них, утворилась заборгованість з 01.04.2017 до 01.05.2018 з централізованого опалення розмірі 17 971 грн. 23 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 13 535 грн. 68 коп.; з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення розмірі 19 161 грн. 65 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 21 949 грн. 76 коп.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19 534 грн. 60 коп., за постачання гарячої води у розмірі 9 448 грн. 03 коп., заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 504 грн. 66 коп., внески за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 262 грн. 85 коп., загальний розмір заборгованості - 103 374 грн. 94 коп.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за спожиті з 01.03.2017 до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення розмірі 17 971 грн. 23 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 13 535 грн. 68 коп.; з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення розмірі 19 161 грн. 65 коп., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 21 949 грн. 76 коп.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19 534 грн. 60 коп., за постачання гарячої води у розмірі 9 448 грн. 03 коп., заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 504 грн. 66 коп., внески за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 262 грн. 85 коп., загальний розмір заборгованості - 103 374 грн. 94 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оскільки витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до норм ст. 133 ЦПК України, не належать до судових витрат, правові підставі для стягнення з відповідачів витрат, пов`язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 43 грн. відсутні.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача по 1 514 грн. з кожного.

Керуючись, ст. ст. 21, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01030, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40538421) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 103 374 (сто три тисячі триста сімдесят чотири) грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» по 1 514 (одній тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 05.05.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук