ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 рокуСправа №640/35729/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінкомгруп", Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ Зелена Планета" про визнання протиправним та скасування наказу,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінкомгруп", Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ Зелена Планета", в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4112/5 від 16.11.2021 «Про задоволення скарги»

В обґрунтування заявлених позовних вимог, вказує що висновки розгляду скарги та прийняте за результатами такого розгляду рішення є необгрунтованим, оскільки реєстраційну дії проведено позивачем при повному дотриманні законодавчо визначеної процедури, за наявності законних підстав та у спосіб визначені чинним законодавством.

На виконання пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, матеріали позовної заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінкомгруп", Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ Зелена Планета" про визнання протиправним та скасування наказу передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 справу №640/35729/21 прийнято до провадження суддею Букіною Л.Є. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач не довів наявності порушення його прав спірним рішенням. Щодо суті наказу про розгляд скарги то відповідач вказує про його обґрунтованість, оскільки реєстраційна дія вчинена позивачем з порушенням вимог законодавства.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що до Міністерства юстиції України звернулося ТОВ «Грінкомгруп» (далі - скаржник) зі скаргою від 13.10.2021, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.10.2021 за № СК-2464/21 (далі - скарга) на рішення від 20.09.2021 № 60460416 (далі - оскаржуване рішення), прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Семенівська, буд, 7А (далі - нежитлова будівля).

Скаржник у скарзі зазначив, що зазначеним вище рішенням зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Зелена планета» на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу, який викладений на аркуші білого кольору та підписи на якому засвідченні нотаріально. Проте, на момент прийняття оскаржуваного рішення законодавством було передбачено, що акти прийому- передачі нерухомого майна до статутного капіталу мають бути викладені на спеціальних бланках нотаріальних документів. А тому, скаржник вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) встановила, що оскаржуваним рішенням зареєстровано право власності за ТОВ «КБ Зелена планета» на нежитлову будівлю на підставі акту приймання- передачі нерухомого майна - нежитлової будівлі до статутного капіталу ТОВ «КБ Зелена планета», справжність підписів на якому засвідчена 27.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною Валентиною Георгіївною та який викладений на аркуші білого кольору.

Також Колегією встановлено, що протоколом Загальних зборів учасників від 26.06.2019 № 26/06/2019-1 ТОВ «КБ Зелена планета» доручено ОСОБА_3, проведення дій пов`язаних з державною реєстрацією нежитлової будівлі рішення щодо якої оскаржується. Однак, заява про державну реєстрацію прав була подана ОСОБА_1 .

У висновку від 09.11.2021 Колегія за результатом розгляду скарги рекомендувала скаргу задовольнити.

Відповідно до ч. З ст. 26, пп. «а» п. 2 ч.б ст. 37 Закону та на підставі висновку Колегії Міністерство юстиції України прийняло наказ від 16.11.2021 № 4112/5 «Про задоволення скарги», яким скаргу ТОВ «Грінкомгруп» задоволено в повному обсязі шляхом скасування рішення від 20.09.2021 № 60460416, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Не погодившись з прийнятим наказом позивачка звернулась до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

В контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, адміністративний суд, отримавши позовну заяву, повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З позовної заяви не вбачається, яким чином скасування проведеної нею реєстраційної дій порушує права позивачки. В свою чергу, позивачкою не наведено доводів та не надано доказів порушення оскаржуваним наказом МЮУ її прав та інтересів.

Позивачка оскаржує рішення, яке є правовим актом індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано.

Право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього. Таким чином, відсутність у будь-кого, в тому числі і позивачів, прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваним рішенням не породжує для останніх і права на захист, тобто, права на звернення із адміністративним позовом.

Суд зазначає, що позивач повинен довести, що він є потерпілим від порушення з боку суб`єкта владних повноважень, зокрема має місце безпосередній негативний суттєвий вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. З`ясування існування факту порушення прав, законних інтересів та матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується.

Оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 16.11.2021 №4112/5, жодним чином не обмежує доступ позивачки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відтак ніяким чином не зачіпає прав та охоронюваних законом інтересів приватного нотаріуса ОСОБА_2.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 по справі №640/11643/19, встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин суд вважає, що підстав для задоволення позову не встановлено.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна