ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року Справа № 160/3706/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В.

за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С.

за участі:

представника позивача представника відповідача Войцеховського М.Ю. Фіцай Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "АВТ Баварія-Дніпропетровськ" (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи 5; ЄДРПОУ 25007606) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600; ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2024: №0676100703, №0676130703, №0676140703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» щодо дотримання податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 17.09.2024 №2647/04-36-07-03/25007606. На підставі вищевказаного акта винесені податкові повідомлення-рішення: від 01.11.2024 №0676100703 (форми "Р"), згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 239 125 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 59 781,25 грн.; від 01.11.2024 №0676130703 (форми "Р"), згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 818 829 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 454 707,25 грн; від 01.11.2024 №0676140703 (форми "ПН") про застосування штрафних санкцій в розмірі 909 414,50 грн.

Позивач вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки комплекс проведених робіт в будівлі, власником якої є позивач, за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 5, був призначений для відновлення будівлі і приміщень, що постраждали після ракетного обстрілу та не мав на меті й не продовжив строк експлуатації (корисного використання) таких приміщень, а тому витрати на ремонтні роботи правомірно включені до витрат звітного періоду. Позивач вважає, що в його діях відсутні ознаки постачання товарів або послуг співробітникам, що передбачені п.14.1.191 та п. 14.1.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі - ПК України), і як наслідок відсутні підстави для нарахування ПДВ. Також вказує, що правомірно визначив суму ПДВ під час реалізації зазначених в акті перевірки транспортних засобів як вживаних, оскільки вони не відповідали ознакам нових транспортних засобів. Враховуючи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних, позивач вважає безпідставним нарахування штрафу за відсутність такої реєстрації. Також вказує, що відповідач не забезпечив його права на участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовну заяву повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3706/25 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року заяву представника Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» адвоката Войцеховського М.Ю. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено, допущено представника позивача в судове засіданні у справі №160/3706/25, призначеному на 13.03.2025 о 10:30 год, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС Дніпропетровській у області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9068/25), в якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Відповідач зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що господарські операції з виконання будівельно-ремонтних робіт, які обліковувалися підприємством як операції з поточного ремонту, фактично є операціями з капітального ремонту основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємства, а тому не можуть бути віднесені до витрат періоду, що перевірявся. Позивач оплачував послуги з організації харчування співробітників, придбані у ФОП, які в подальшому безкоштовно надавалися співробітникам, проте не включив вартість такого харчування до вартості товарів/послуг, операції з яких є об`єктом оподаткування ПДВ. Транспорті засоби, зазначені в акті перевірки, не підпадають під визначення вживаних транспортних засобів, з урахуванням невідповідності їх критеріям встановлених п.189.3 ст.189 ПКУ (були у користуванні менше 1 року), а тому позивач безпідставно визначав базою оподаткування ПДВ лише позитивну різницю між ціною придбання та ціною продажу таких транспортних засобів, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ у відповідних податкових періодах. З огляду на викладене, відповідач вважає, що висновки, зроблені за результатами перевірки, є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства. За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

27 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 9944/25), в якій позивач зазначає, що відзив відповідача не містить в собі заперечень проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, а лише дублює текст акта перевірки, доводи відповідача не спростовують аргументів та доводів позивача, покладених в основу позовної заяви та не доводять правомірності оскаржених податкових повідомлень - рішень.

04 березня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 11125/25), у яких відповідач навів доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

28 березня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення (вх. № 15995/25), в яких зазначено, що при проведенні перевірки було враховано інформацію щодо ракетного обстрілу збройними силами рф будівлі позивача, проте виконані роботи фактично належать до капітального ремонту основних засобів, що використовються у виробничій діяльності підприємства, а не до поточного, як це відображено підприємством у бухгалтерському обліку.

31 березня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача (вх. № 16496/25), у яких позивач зазначив, що відповідач хибно ототожнює капітальний ремонт з капітальною інвестицією. Відповідач зазначив, що не має права модернізувати на власний розсуд приміщення, у яких провадиться його господарська діяльність в силу обмежень, передбачених дилерським договором, укладеним з імпортером. На думку позивача, відповідачем не доведено, що реалізація позивачем соціальних пільг та гарантій, передбачених внутрішніми документами, та здійснення ним виплат в рамках договорів, укладених з ФОП на користь третіх осіб (працівників), може вважатися постачанням товарів/послуг у розумінні п.185.1. ст.185 ПК України.

09 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 18225/25), в якій позивач зазначив, що під час перевірки направляв усі документи контролюючому органу на адресу електронної пошти заступника начальника відділу перевірок у сфері торгівлі управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Кирпи, яка безпосередньо проводила перевірку. Разом із заявою позивач надав докази направлення на вказану електронну адресу Юлії Кирпи дилерського договору та інших документів.

14 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення (вх. № 19191/25), в яких відповідач наголосив, що транспортні засоби, наведені в акті перевірки, не підпадають під визначення вживаних транспортних засобів, оскільки були у користуванні менше 1 року а тому не відповідають критеріям, встановленим п.189.3 ст.189 ПК України. Акти виконаних робіт щодо таких транспортних засобів не підписані замовниками (фізичними особами), в окремих випадках містять дані щодо дати надання послуг вже після дати придбання транспортного засобу позивачем, в них відсутні підписи замовника, а в деяких актах - також виконавця, такі акти не спростовують факту перебування транспортних засобів в користуванні менше року від дати першої реєстрації.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає таке.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.07.2024 №2698-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія - Дніпропетровськ» проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія - Дніпропетровськ» за період з 01.10.2017 - 31.03.2024 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2014-31.03.2024, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 17.09.2024 №2647/04-36-07-03/25007606 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія - Дніпропетровськ» (код ЄДРПОУ 25007606) e-mail: ttarabarkina@bmw.dp.ua».

Згідно з висновками означеного акта, контролюючим органом встановлено, серед іншого, наступні порушення позивачем:

- п.п. 44.1, п. 44.2 ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого за 2023 рік занижено податок на прибуток на загальну суму 239 125 грн. в т.ч. за І півріччя 2023 року (в т ч. за 2 квартал 2023 року) на 77 309 грн., за ІІІ квартали 2023 року (в т ч. за 3 квартал 2023 року на 98 190 грн.) на 175 499 грн., за 2023 рік (в т ч. за 4 квартал 2023 року на суму 63 626 грн) на 239 125 грн;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.189.3 ст.189 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1 818 829 грн., в т.ч. за вересень 2020 року - 120 000 грн., квітень 2021 року - 156 910 грн., жовтень 2021 року - 263 160 грн., січень 2022 року - 7 543 грн., квітень 2022 року - 11 419 грн., липень 2022 року - 9 652 грн., серпень 2022 року - 14 022 грн., вересень 2022 року - 7 372 грн., жовтень 2022 року - 11 761 грн., листопад 2022 року - 15 599 грн., грудень 2022 року - 732 401 грн., січень 2023 року - 184 560 грн., лютий 2023 року - 17 925 грн., березень 2023 року - 18 150 грн., квітень 2023 року - 16 400 грн., травень 2023 року - 17 275 грн., червень 2023 року - 17 925 грн., липень 2023 року - 16 400 грн., серпень 2023 року - 17 525 грн., вересень 2023 року - 17 200 грн., жовтень 2023 року -18 005 грн., листопад 2023 року - 24 960 грн., грудень 2023 року - 25 350 грн., січень 2024 року - 25 770 грн., лютий 2024 року - 25 770 грн., березень 2024 року - 25 770 грн;

- п. 201.1. ст. 201, абз. 4 п.201.10 ст. 201, п. 1201.2 ст. 1201 ПК України в частині не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п.120-1.1, ст.120-1 ПК України штрафна санкція складає 2% від суми податку на додану вартість, зазначеного в такій накладній/розрахунку, а саме - 7 914,33 грн в частині нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідно до п.1201.2 ст.1201 ПК України тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% від суми ПДВ, а саме - 197 508 грн по операціях з безкоштовного надання послуг харчування співробітникам та в частині нездійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% від суми ПДВ, а саме - 711 907 грн. по операціях з реалізації транспортних засобів, які не підпадають під визначення «вживані» транспортні засоби.

На підставі вказаного акта відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- (форми "Р") від 01.11.2024 №0676100703, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 239 125 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 59 781,25 грн.;

(форми "Р") від 01.11.2024 №0676130703, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 818 829 грн. і застосовано штрафні санкцій в розмірі 454 707,25 грн;

(форми "ПН") від 01.11.2024 №0676140703 про застосування штрафних санкцій в розмірі 909 414,50 грн.

Позивач, не погоджуючись з означеними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду з означеним позовом.

Отже, предметом позову у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.11.2024 №0676130703, №0676100703, №0676140703.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно правомірності винесення податкового повідомлення - рішення (форми "Р") від 01.11.2024 № 0676100703, суд зазначає таке.

Порядок справляння та адміністрування податку на прибуток підприємств врегульовано розділом ІІІ ПК України

Відповідно до п. 134.1.1 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV:

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності;

національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (ч. 2 ст. 6 Закону №996-XIV).

За умовами ч.5 ст.8 Закону №996-XIV, підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

З урахуванням означеного, податкове повідомлення-рішення (форми "Р") від 01.11.2024 №0676100703 буде вважатися таким, що відповідає критеріям, наведеним у ст. 2 КАС України, за умови відповідності висновків контролюючого органу положенням Закону № 996-XIV, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та обліковій політиці Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ».

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені в Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.99, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - НП(С)БО 16 «Витрати»).

За умовами пунктів 6-7 НП(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

В розумінні НП(С)БО 16 «Витрати» до витрат підприємства включаються як прямі витрати на ремонт основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, так і витрати у складі амортизації основних засобів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженому наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 №92, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 (далі - НП(С)БО 7 «Основні засоби»).

Відповідно до п.14 НП(С)БО 7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

За умовами п.15 НП(С)БО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до п.31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання.

Відповідно до п.5.5. Облікової політики ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ», затвердженої наказом генерального директора №1 від 01.01.2022р., витрати на технічне обслуговування та поточний та капітальний ремонт, що не призводять до збільшення майбутніх початково очікуваних економічних вигід, пов`язаних із використанням об`єкту, не включаються у балансову вартість об`єкта основних засобів, а визнаються у складі прибутків або збитків протягом того звітного періоду, у якому вони були фактично понесені.

Таким чином, витрати ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» на проведення ремонту приміщень чи будівель визнаються витратами звітного періоду, якщо вони здійснюються для підтримання об`єкта нерухомості в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.

Якщо ж в результаті проведення робіт відбулось поліпшення об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призвело до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта, такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, на суму яких збільшується первісна вартість основних засобів.

В такому випадку витрати на ремонт не включаються у повному обсязі до витрат звітного періоду, а включаються до витрат у складі елемента «амортизація» основних засобів та розподіляються між відповідними звітними періодами.

У ході проведення перевірки відповідачем встановлено заниження фінансового результату до оподаткування за 2023 рік на загальну суму 1 328 470 грн. за рахунок віднесення до складу інших витрат операційної діяльності вартості товарно-матеріальних цінностей, використаних для капітального ремонту приміщень та вартості ремонтно-будівельних робіт будівлі та приміщень, для проведення такого капітального ремонту, а саме: встановлення металопластикових конструкцій вікон та дверей, монтажні та демонтажні роботи по встановленню секційних промислових воріт (ворота секційні зі сталі, склопакети, ролики), які були виконані для капітального ремонту приміщень, які відповідно до НП(С)БО 7 «Основні засоби», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства фінансів України), Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 р. №561, відносяться до капітальних інвестицій в необоротні активи та підлягають включенню до складу витрат у вигляді амортизаційних відрахувань при умові введення в експлуатацію таких необоротних активів.

Суд відзначає, що самої по собі кваліфікації відповідачем оплачених позивачем робіт у якості капітального ремонту недостатньо для того, щоб вважати витрати на їх проведення капітальними інвестиціями.

Відповідачем не надано доказів того, що в результаті виконання робіт приміщення позивача зазнали поліпшень зі збільшенням майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від їх використання.

Натомість, як установлено судом, будівля та приміщення позивача, за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 5, де відбувалися ремонтні роботи, постраждали 28.04.2023 в результаті ракетного обстрілу рф, що підтверджується листом Служби безпеки України від 18.10.2024 №55/8-6592/1, витягом з ЄРДР № 22023040000000349 від 28.04.2023, заявою ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» від 13.05.2023 на проведення комісійного обстеження пошкодженого приміщення; актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації на території Соборного району міста Дніпра від 09.06.2023, затвердженого 09.06.2023 за №398; актом фіксації пошкоджень майна від 25.05.2023.

Позивач уклав договори з підрядниками для відновлення первісного стану пошкодженої будівлі та приміщень, за адресою м. Дніпро, вул. Панікахи 5, а саме: договір №7/07-1 від 10.07.2023р. з ТОВ «ІБК «Смарт Реновейшен» на виконання ремонтно-будівельних робіт будівлі і приміщень в будівлі, за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 5; договір підряду № 256 від 03.05.2023р. з ПП «ВК «НІКС» на виконання робіт з встановленню металопластикових конструкцій вікон та дверей в приміщенні будівлі, за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 5; договір №352 від 09.06.2023р. поставки та монтажу з ПП «ВК «НІКС» на виготовлення, поставлення та встановлення металопластикових виробів (вікна і двері); договір №19/06-23 від 19.06.2023р. з ТОВ «Портал Сервіс» на виконаня робіт з монтажу поставленого обладнання у приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 5.

У своїх письмових поясненнях (вх. №15995/25 від 28.03.2025) відповідач зазначив, що при проведенні перевірки було враховано інформацію щодо ракетного обстрілу збройними силами рф будівлі позивача, проте незалежно від причини пошкодження будівлі, включаючи військові дії, характер ремонту визначається обсягом та складністю необхідних робіт.

Суд погоджується з тим, що причини пошкодження будівлі не мають значення для визначення характеру ремонту, проте в даному випадку важливим є не причини пошкодження, а сам факт пошкодження приміщень позивача, оскільки саме це зумовило проведення ремонтних робіт, а не бажання позивача покращити приміщення з метою отримання додаткових вигод.

До того ж, серед оплачених позивачем робіт відсутні роботи, які виходять за межі відновлювального ремонту або які можна вважати такими, що спрямовані на модернізацію приміщень позивача чи їх поліпшення у іншому виді.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на контролюючий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин поліпшення будівлі та приміщень позивача, за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 5 в результаті виконання робіт, витрати на які позивач відніс до поточних витрат періоду, що перевірявся.

Суд не приймає доводи представника відповідача про те, що встановлення вибитих вікон та дверей дозволяє використовувати приміщення за призначенням, а тому поліпшує його, оскільки відновлення первісного стану приміщення не може вважатися його поліпшенням.

Суд також враховує положення наданого позивачем дилерського договору від 01.01.2023 року № 25007606, згідно з п. 3.6. якого дилер (позивач) зобов`язується протягом строку дії цього договору забезпечувати відповідність дилерського/сервісного центру вимогам чинного дилерського стандарту BMW, а також інших вимог BMW до приміщення, зовнішнього та внутрішнього оформлення тощо, які доводяться імпортером до дилера.

За таких умов, враховуючи характер виконаних робіт, обов`язки позивача перед імпортером, відсутність доказів поліпшення основних засобів за результатами робіт, суд приходить до висновку, що оплачені позивачем роботи виконувалися для відновлення працездатності приміщень, які постраждали від ракетного обстрілу рф, з метою приведення їх у первісний стан, а відтак були спрямовані на одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від їх використання, а тому витрати на виконання таких робіт правомірно визначені позивачем як витрати звітного періоду та правомірно враховані ним при зменшенні фінансового результату до оподаткування за 2023 рік. Відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача свідчить про безпідставність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 59 781,25 грн.

Стосовно правомірності винесення податкового повідомлення - рішення (форми Р) від 01.11.2024 №0676130703, суд зазначає таке.

Згідно акта перевірки ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» допустило заниження податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з безоплатної передачі послуг з організації харчування співробітникам та по операціях із реалізації транспортних засобів, які не підпадають під ознаку вживаних транспортних засобів.

Стосовно операцій з безоплатної передачі послуг з організації харчування, суд зазначає таке.

Порядок справляння та адміністрування податку на додану вартість врегульовано розділом V ПК України

За умовим п. 185.1. ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.14.1 ст.14 ПК України:

постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (п.п.14.1.191);

постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп.14.1.185).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» від 31.12.2021 №343 «Про організацію корпоративного харчування працівників підприємства» було запроваджено політику «Корпоративне харчування» з 01.01.2022.

Згідно умов політики «Корпоративне харчування» в рамках встановлених лімітів співробітники підприємства отримують харчування та безкоштовні напої. Корпоративне харчування надається з метою прояву лояльності до співробітників, передбачає турботу про співробітників, щоб заощадити їх час та підвищити продуктивність. Співробітникам більше не потрібно купувати продукти, щоб пообідати, готувати, відвідувати кафе, де можна пообідати поза офісом. Компанія дотує харчування співробітників, що дозволяє заощадити особисті кошти. Харчування надається постачальниками послуг для кожної локації (п. п. 1.3, 2.1, 2.2., 2.3 політики «Корпоративне харчування»).

Протягом 2022, 2023 років та 1 кварталу 2024 року ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» отримувало від фізичних осіб-підприємців, які не є платниками податку на додану вартість, послуги з організації харчування співробітників.

Контролюючий орган вважає, що безоплатна передача позивачем своїм співробітникам послуг з організації їхнього харчування є об`єктом оподаткування ПДВ, а відтак, позивач допустив заниження податкових зобов`язань з даного виду податку.

Доказів того, що між позивачем та його співробітниками в охоплений перевіркою період вчинялися будь-які господарські операції, зокрема, надавалися послуги з організації харчування, матеріали справи не містять.

Суд погоджується із доводами позивача щодо неможливості безоплатної передачі співробітникам «послуги з організації харчування», адже така послуга у повній мірі споживається позивачем та не може бути передана співробітникам, які не мають власних працівників, що не дозволяє бути споживачами таких послуг. Позивач в даному випадку є платником, який не приймає безпосередньої участі у процесі постачання товарів чи послуг своїм працівникам, залишаючись відповідальним виключно перед постачальниками в частині оплати, а відтак, не виконує операцій з постачання товарів чи послуг в розумінні ПК України.

Отже, відповідачем не доведено, що організація харчування працівників у рамках політики «Корпоративне харчування» відноситься до операцій з постачання товарів чи послуг, які є об`єктом оподаткування ПДВ згідно п.185.1. ст.185 ПК України.

Суд відзначає, що акт перевірки не містить висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства під час утримання податку на доходи фізичних осіб з вартості безоплатного харчування працівників як додаткового блага.

Стосовно операцій із реалізації транспортних засобів суд зазначає таке.

Відповідно до п. 189.3 ст. 189 ПК України у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.

Для цілей цього розділу вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважаються: наземний транспортний засіб - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення контролюючий орган виходив із того, що наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він або був у користуванні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу) або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Суд не погоджується із такими висновками відповідача, адже транспортні засоби є окремою категорією товарів, до яких не застосовується критерій, визначений для інших вживаних товарів, у виді перебування в користуванні не менше року. Вказане обумовлено тим, що для транспортного засобу важливими є інші показники, а саме: для наземних транспортних засобів - наземний пробіг (не більше 6000 км), для суден - перебування в експлуатації (не більше 100 годин), для літальних апаратів - налітаний час (до 40 годин). При цьому, такі показники можуть бути досягнуті під час користування транспортним засобом менше одного року, що вказує на нерелевантність такої ознаки.

В розумінні п. 189.3 ст. 189 ПК України, якщо будь-який транспортний засіб не відповідає ознакам нового, він вважається вживаним.

За таких обставин суд зазначає, що у випадку невідповідності транспортного засобу хоча б одній вимозі, якій має відповідати новий транспортний засіб, такий транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром.

В акті перевірки зазначено п`ять транспортних засобів, які відповідач визначив як нові, а саме: мотоцикл BMW K1600GT (VIN НОМЕР_1 ); автомобіль Mercedes Benz GLA 200 (VIN НОМЕР_2 ); автомобіль Subaru Forester (VIN НОМЕР_3 ); мотоцикл BMW R 1250SG Adventure (VIN НОМЕР_4 ); автомобіль BMW X7 (VIN НОМЕР_5 ).

Водночас, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, кожен із цих транспортних засобів на момент придбання позивачем уже був зареєстрованим в Україні і при укладенні угоди з викупу реєструвався в Україні вдруге.

Враховуючи те, що однією з вимог, яким має відповідати новий транспортний засіб, є його перша реєстрація в Україні, суд приходить до висновку, що згадані в акті перевірки транспортні засоби не можуть вважатися новими, а відтак є вживаними товарами, що наділяє позивача правом визначити базою оподаткування ПДВ позитивну різницю між ціною продажу та ціною придбання таких товарів в силу п. 189.3 ст. 189 ПК України.

Суд враховує посилання відповідача на недоліки актів виконаних робіт №IN000015368 від 19.10.2022, №IN000009921 від 06.10.2021 №IN000006562 від 17.04.2021; №IN000002288 від 17.08.2020; №IN000016328 від 09.12.2022, наданих позивачем на підтвердження загального наземного пробігу придбаних транспортних засобів.

Водночас, як було зазначено вище, реєстрація транспортного засобу не вперше сама по собі свідчить про те, що такий транспортний засіб не відноситься до нових, а тому є вживаним товаром. Більш того, відповідачем не надано доказів того, що згадані в акті перевірки транспортні засоби на момент викупу мали наземний пробіг менше 6000 км.

За таких обставин, відсутність порушень з боку позивача та необґрунтованість збільшення суми податкового зобов`язання з ПДВ свідчить про безпідставність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 454 707,25 грн.

Стосовно правомірності винесення податкового повідомлення - рішення (форми "ПН") від 01.11.2024 № 0676140703 суд зазначає таке.

Вказаним податковим повідомленням - рішенням до позивача застосовано штраф у розмірі 909414,50 грн. за не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 120-1.2. ст. 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про недоведеність висновків контролюючого органу щодо віднесення до об`єктів оподаткування ПДВ операцій з безоплатної передачі послуг з організації харчування, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про необхідність реєстрації податкових накладних щодо таких операцій, а відтак, податкове повідомлення - рішення (форми "ПН") від 01.11.2024 № 0676140703 в частині застосування штрафу за відсутність такої реєстрації є протиправним.

Щодо штрафу за не реєстрацію податкових накладних по операціям з реалізації транспортних засобів, суд погоджується із позивачем про хибність його нарахування, оскільки податкові накладні при подальшій реалізації вживаних транспортних засобів були складені та своєчасно зареєстровані позивачем в реєстрі. Відтак, у даному випадку немає «відсутності реєстрації», як об`єктивної сторони порушення, штраф за яке визначений п. 120-1.2. ст. 120-1 ПК України.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності визначення позивачем бази оподаткування ПДВ під час реалізації вживаних транспортних засобів, суд констатує відсутність порушень з боку позивача під час реєстрації податкових накладних в ЄРПН та протиправність з цих підстав податкового повідомлення - рішення (форми ПН) від 01.11.2024 № 0676140703.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін суд зазначає, що ним враховано посилання позивача на не забезпечення відповідачем реалізації його права на участь у розгляді заперечень до акта перевірки, що згідно позиції суду касаційної інстанції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №810/1420/16 має наслідком визнання податкових повідомлень-рішень протиправними.

Разом з тим, оскаржені податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню з підстав їх необґрунтованості, а тому порушення процедури їх прийняття судом враховано як факультативну підставу для задоволення позову.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржені податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 24224,00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 194, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» (49041, місто Дніпро, вулиця Панікахи, будинок 5, ЄДРПОУ 25007606) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, Україна, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-а, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2024 № 0676100703 (форми "Р").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2024 №0676130703 (форми "Р").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2024 №0676140703 ( форми "ПН").

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, Україна, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» (49041, місто Дніпро, вулиця Панікахи, будинок 5, ЄДРПОУ 25007606) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 квітня 2025 року.

Суддя О.В. Царікова