Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1586/25

Номер провадження2-др/711/26/25

                              ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року                                                                          м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яцюка Максима Васильовича про ухвалення додаткового рішення в справі №711/1586/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Яцюк М.В., через систему «Електронний суд», подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ТОВ «Фінпром Маркет, понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 9250,50 грн (вхідний №16619 від 28.04.2025).

Заяву обгрунтовує тим, що рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 24 квітня 2025 року в справі №711/1586/25 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та стягнуто із відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 13095 грн, що складає 47,14% від ціни позову.

Водночас, питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не вирішувалось судом під час ухвалення рішення в зв`язку з тим, що в тексті відзиву стороною відповідача зроблено письмову заяву про використання права на подання доказів судових витрат відповідача згідно умов, передбачених ч.8 ст.141 ЦПК України.

Оскільки, під час судового розгляду, відповідач отримав правничу допомогу від адвоката Яцюка М.В. на загальну суму 17500 грн, а позов ТОВ «Фінпром Маркет» задоволено частково на загальну суму 13095 грн, що складає 47,14% від ціни позову, тому представник відповідача просить суд стягнути із позивач на користь позивача 52,86% від оплачених коштів на правничу допомогу адвоката, що становить 9250,50 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.04.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яцюка Максима Васильовича про ухвалення додаткового рішення в справі №711/1586/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, о 11 год 00 хв 06 травня 2025 року.

30 квітня 2025 року від представника позивача Ґедзь О.В., через підсистему «Електронний суд» (вхідний №16964 від 30.04.2025), було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Обгрунтовуючи заперечення проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. (директор товариства) у запереченні зазначає, що Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд може обмежити заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи з власної ініціативи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 року у справі №530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Представник позивача у запереченні зазначає, що із заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що відповідач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 17 500 грн., проте, на думку позивача, зазначені вище витрати у малозначній справі є значно завищеним, оскільки не потребують значної витрати часу.

Крім того, витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 17 500,00 грн складають 213,41% від отриманого відповідачем тіла кредиту (17 500,00/8 200,00 =213,41%), та дорівнюють 133,63 % від суми заборгованості, яка підлягає стягненню за рішенням суду (17 500,00/13 095,40грн.), а витрати відповідача на правничу допомогу перевищують витрати позивача на складання позовної заяви та збір доказів на 500% (17 500,00 витрати відповідача / 3500,00 витрати позивача = 500%), а тому є завищеними та неспіврозмірними із предметом позову.

Ураховуючи викладене, представник ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. просить суд відмовити в компенсації витрат на правничу допомогу.

У судове засіданні, що призначено о 11 год 00 хв 06 травня 2025 року, ані відповідач ОСОБА_1 , ані його представник адвокат Яцюк М.В., не з`явилися, причин не прибуття не повідомили, заяви та/або клопотання про відкладення розгляду заяви до суду не подали. Водночас про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету адвоката Яцюка М.В. у підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с.140 зворот).

Частиною 5 ст.130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Водночас у заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача адвокат Яцюк М.В. виявив волю на проведення розгляду заяви без участі цього учасника справи.

Представники позивача ОСОБА_2 та/або адвокат Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з`явилися, причин не прибуття в судове засідання суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника адвоката Ткаченко Ю.О., у підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 30.04.2025 о 20 год 29 хв 39 сек (а.с.141 зворот та 142 зворот).

Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Водночас, у п.2 прохальної частини заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вхідний №16964 від 30.04.2025, а.с.143), представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. зазначила про те, що розгляд заяви слід проводити без участі представника позивача.

Частиною 4 ст.270 ЦПК України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки як відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Яцюк М.В., так і представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. та адвокат Ткаченко Ю.О. були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви, суд, керуючись ч.4 ст.270 ЦПК України, вирішив проводити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у відсутність усіх учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки усі учасники справи у судове засідання не прибули, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, врахувавши позицію представника позивача, висловлену письмово, а також позицію представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яцюка М.В., що викладена письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.04.2025 у справі №711/1586/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75634992 від 21 липня 2021 року в розмірі 13095 (тринадцять тисяч дев`яносто п`ять) гривень 40 (сорок) копійок, з яких: 8200 (вісім тисяч двісті) гривень - заборгованість за основною сумою боргу, та 4895 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 40 (сорок) копійок – сума заборгованості за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1141 (одна тисяча сто сорок одна) гривня 92 (дев`яносто дві) копійки та 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев`ять) гривень 90 (дев`яносто) копійок - витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 2791 (дві тисячі сімсот дев`яносто одну) гривню 82 (вісімдесят дві) копійки.

У іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення (а.с.118-127).

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами 1, 2 ст. 15 ЦПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі – Закон №5076) закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону №5076, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону №5076, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.1, п.1,4 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду справи по суті, 24 квітня 2025 року, представник відповідача адвокат Яцюк М.В. заявив про наявність судових витрат, попередній (орієнтовний) розмір яких зазначений у відзиві на позовну заяву, а також про те, що відповідні докази понесення таких витрат буде надано суду після ухвалення рішення протягом визначеного законом строку.

Водночас розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

Як встановлено судом під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення і підтверджується матеріалами справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу як до відзиву на позовну заяву, так і безпосередньо до заяви про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача додано копії: 1) ордеру серії СА №1112736 від 18.03.2025, відповідно до якого адвокат Яцюк М.В. надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Придніпровському районному суді м. Черкаси на підставі договору про надання правничої допомоги №01/18-03-25 від 18.03.2025 (а.с.96, 132); 2) договору про надання правничої допомоги №01/18-03-25 від 18 березня 2025 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Яцюком М.В. (а.с.134); 3) додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №01/18-03-25 від 18 березня 2025 року щодо визначення гонорару Адвоката (а.с.135); 4) квитанцій №01 від 18.03.2025, №02 від 20.03.2025 та №03 від 28.04.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 сплатив адвокату Яцюку М.В. гонорар у розмірі сукупно 17500 грн (а.с.136); 5) акту №01 від 28.04.2025 наданої правової допомоги до договору №01/18-03-25 (а.с. 133).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги №01/18-03-25 від 18.03.2025 суд встановив, що предметом договору є, зокрема, надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення та підписання позовних заяв, заяв, апеляційних та касаційних скарг, скарг на незаконні дії чи бездіяльність, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів клієнта. Згідно розділу «Строк дії договору» суд встановив, що договір про надання правничої допомоги №01/18-03-25 від 18.03.2025 набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 365 календарних днів.

Із п.1 Додатку №1 до договору №01/18-03-25 від 18.03.2025 про надання правничої допомоги щодо визначення гонорару Адвоката від 18.03.2025 суд встановив, що сторони означеного правочину погодили погодинну оплату із розрахунку 5000 грн за одну годину роботи адвоката.

Із Акту №01 від 28.04.2025 наданої правової допомоги до договору №01/18-03-25 суд встановив, що адвокатом Яцюком М.В. надано клієнту ОСОБА_1 наступну правничу допомогу з призми вартості однієї години роботи адвоката – 5000 грн, а саме: ознайомлення із текстом позову в приміщенні суду, додатками до позову, надання первісної консультації щодо позовних вимог, обрання правової позиції – 5000 грн, написання та подання відзиву на позов – 5000 грн, та участь в судовому засіданні в якості представника відповідача – 7500 грн.

З квитанцій №01 від 18.03.2025, №02 від 20.03.2025 та №03 від 28.04.2025 суд встановив, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Яцюку М.В. гонорар у розмірі відповідно 5000 грн, 7500 грн та 5000 грн, що сукупно складає 17500 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

У зв`язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання відповідачу правничої допомоги адвокатом Яцюком М.В. у справі щодо стягнення заборгованості за договором позики, суд констатує, що представником відповідача надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.

Водночас диспозицією ч.4 ст.141 ЦПК України передбачено, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Як встановлено судом, представником відповідача адвокатом Яцюком М.В. у відзиві на позовну заяву зазначено попередній розмір судових витрат, який складається із оплати правової допомоги адвокатом, в сумі 10 000 грн, з яких 2500 грн – за ознайомлення із позовом та додатками, вирішення правової позиції захисту, 5000 грн – за написання та подання відзиву, та 2500 грн – за участь в судовому засіданні (стр. 6-7 відзиву, а.с.94 зворот, 95).

Таким чином, сума судових витрат, заявлена до відшкодування і відображена у заяві про ухвалення додаткового рішення (17500 грн) перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, що відображена у відзиві на позовну заяву (10000 грн), на 175% (17500 грн / 10000 грн). Таке перевищення розміру судових витрат судом визнається істотним, оскільки значно перевищує такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, який був поданий уже після надання переважної більшості правової допомоги відповідачу адвокатом Яцюком М.В. (ознайомлення із матеріалами позовної заяви та підготовка і подання відзиву на позовну заяву).

Проте у заяві про ухвалення додаткового судового рішення представником відповідача адвокатом Яцюком М.В. взагалі не наведене обгрунтування щодо причин і підстав того юридичного факту, що сторона відповідача не могла передбачити такі витрати (17500 грн) на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Отже, судом встановлено, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування і відображена у відзиві на позов, істотно перевищує суму таких витрат, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, тому суд, керуючись ч.4 ст.141 ЦПК України, відмовляє стороні відповідача у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, тобто в сумі 7500 грн (17500 грн – 10000 грн).

У зв`язку із викладеним, суд, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, встановив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10000 грн, є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

Зокрема, суд констатує, що адвокат Яцюк М.В., з метою підготовки відзиву на позовну заяву, здійснив ознайомлення із матеріалами цивільної справи №711/1586/25, що мало місце у приміщенні суду 19.03.2025 (а.с.78), підготовив та подав відзив на позовну заяву (а.с.92-95), а також приймав участь у судових засіданнях: 26.03.2025, що тривало понад 5 хв 04 сек (а.с.101-102) та 24.04.2025, що тривало 42 хв 15 сек (а.с.113-114).

Водночас, ч. 1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із тим, що позивачем були пред`явлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 27 781,60 грн, які судом задоволені частково в розмірі 13095 грн, що складає 47,14% від загальної ціни позову (27781,60/13095), тому суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин принципу пропорційності визначення судових витрат, визначивши розмір витрат на правничу допомогу, що надана відповідачу, в розмірі 52,86%, що відповідає розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом позивачу відмовлено (100% - 47,14%).

У зв`язку із цим, керуючись п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню із позивача ТОВ «Фінпром Маркет» пропорційно розміру позовних вимог у задоволенні яких позивачу відмовлено, що у грошовому виразі складає 5286 грн (10000 грн (розмір витрат на правничу допомогу, що визнаний судом співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову) х 0,5286 (розмір позовних вимог у задоволенні яких позивачу відмовлено)).

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що саме 5286 грн підлягає стягненню із позивача ТОВ «Фінпром Маркет» на користь відповідача ОСОБА_1 як витрати на правничу допомогу, що останньому надавались адвокатом Яцюком М.В.

Щодо заперечень представника позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з призми того, що такі витрати відповідача у розмірі 17 500,00 грн складають 213,41% від отриманого відповідачем тіла кредиту (17 500,00/8 200,00 =213,41%), та дорівнюють 133,63 % від суми заборгованості, яка підлягає стягненню за рішенням суду (17 500,00/13 095,40грн.), а також з огляду на те, що витрати відповідача на правничу допомогу перевищують витрати позивача на складання позовної заяви та збір доказів на 500% (17 500,00 витрати відповідача / 3500,00 витрати позивача = 500%), а тому є завищеними та неспіврозмірними із предметом позову, то суд зазначає про таке.

Частиною 6 ст.137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Подавши заперечення від 30.04.2025 (а.с.143), фактично представник позивача Ґедзь О.В. заявила про зменшення витрат на оплату допомоги адвоката із 17500 грн до 0,00 грн, що у наслідку є підставою для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, про що і просить представник позивача ухвалити додаткове рішення.

Водночас диспозиція ч.6 ст.137 ЦПК України визначає як підставу для зменшення судом витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не сам факт подачі клопотання (заяви) про зменшення означених витрат, а саме доведення неспівмірності таких витрат. Ба більше, доведення неспівмірності є обов`язком саме того учасника справи, який подав відповідне клопотання/заяву.

Із безпосередньо досліджених заперечень представника ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу суд встановив, що їх зміст фактично зводиться до цитування висновків Верховного Суду. Водночас жодного аналізу таких висновків Верховного Суду з призми обсягу правничої допомоги та її вартості щодо конкретної цивільної справи, зміст заперечень не містить.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що сам по собі факт віднесення судом даної справи до малозначних справ і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін безумовно не свідчить про неспівмірність наданих адвокатом послуг і виконаних робіт. Водночас, суд відзначає той факт, що надані адвокатом Яцюком М.В. послуги та виконані роботи стосувалися виключно надання правничої допомоги відповідачу ОСОБА_1 саме у межах цивільної справи №711/1586/25.

Заперечення сторони позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, що понесені відповідачем, з призми відсоткового їх співвідношення із отриманим відповідачем тілом кредиту, сумою заборгованості, що стягнута судом за договором позики згідно рішення суду від 24.04.2025, а також вартістю правничої допомоги, що надана позивачу в означеній цивільній справі, то суд дійшов висновку про їх помилковість, оскільки ч.4 ст.137 ЦПК України чітко визначено критерії, яким має відповідати розмір витрат на оплату послуг адвоката, серед яких відсоткове співвідношення із зазначеними представником позивача обставинами – відсутнє.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для відмови в задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу як про це просить представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. у запереченні від 30.04.2025.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що, керуючись п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, з позивача ТОВ «Фінпром Маркет» на користь відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 5286 грн понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, розрахованих пропорційно до позовних вимог, у задоволенні яких судом позивачу відмовлено.

З огляду на викладене, у справі слід ухвалити додаткове рішення про часткове задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яцюка М.В.

Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 244, 265, 270, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яцюка Максима Васильовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі №711/1586/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5286 (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складене 06 травня 2025 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПУО: 43311346, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко